Рішення № 40989674, 13.10.2014, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4012/14-ц

2/357/1875/14

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

13 жовтня 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Голуб А. В. ,

при секретарі - Руденко Н. Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві в залі суду № 4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом та посилалася на те, що 11.10.2013 року вона уклала договір № GS-718 (індивідуальний номер замовлення GS-718L) згідно якого ФОП ОСОБА_2 мав виготовити, доставити та встановити позивачці металопластиковий балкон, загальною площею 26,52 кв.м., вартість договору складає 27 468 грн. Згідно замовлення №1103 від 11.10.2013 року передбачено виготовлення конструкції, козирка, москітної сітки (3 шт.), відливу, даху, підлоги балкону, та передбачена доплата за заміну в конструкції 860 грн. Позивачка вказувала на те, що вона заплатила відповідачеві 28 328 грн. 08.11.2013 року позивачці спочатку привезли конструкції цього балкону і під час його встановлення з"ясувалось, що при здійсненні замірів відповідачем була допущена помилка і конструкція на 20 см. вужча, ніж її балкон, тобто з відхиленням від площинності. Позивачка з цього приводу виказала свою претензію до якості виконання умов договору та не погодилась на встановлення балкону в такому вигляді і після перемовин сторін, відповідач взяв на себе письмово зобов"язання демонтувати стару конструкцію, а саме балкон, та здійснити монтаж нової конструкції по новим, правильним замірам і демонтаж зобов"язався здійснити 18.11.2013 року. Позивачка посилалася на те, що 18.11.2013 року демонтаж був здійснений і конструкцію було вивезено, а 03.12.2013 року позивачці привезли знову ті ж само конструкції, але в же з пластиковими вставками, на що позивачка своєї згоди не давала і вимагала встановлення цілісних конструкцій, як передбачено договором, позивачка попередила відповідача, що таку роботу вона не прийме, а тому роботи по монтажу балкону було зупинено. У відповідь на претензії позивачки відповідач заявив, що він більше ніяких робіт виконувати не буде і відмовився повертати кошти позивачу. З початку грудня 2013 року на місці старого балкону, який було демонтовано працівниками відповідача було постановлено металопластикову конструкцію, яка була майже не закріплена, трималась на мотузках, прив"язаних до віконних решіток та газової труби, а з 19.01.2014 року вказана конструкція взагалі впала на стіну, балконні двері та вікна квартири позивачки перешкоджаючи позивачці вихід на балкон. Позивачка вказувала на те, що відповідач порушив її права споживача та виготовив металопластикову конструкцію замовленого нею балкону з відхиленням від умов договору та замовлення, тобто виготовив неякісну продукцію, не усунув виявлені недоліки та не виконав роботи по належному монтажу цієї конструкції. Позивачка просила в судовому порядку розірвати договір № GS-718L від 11.10.2013 року укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1; стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 на користь позивачки 28 328 грн. оплачених в рахунок договору № GS-718L від 11.10.2013 року; стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 4 985 грн. на відновлення огорожі її навісного балкону; стягнути з відповідача на користь позивачки неустойку в розмірі 27 761 грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивачка надала суду заяву про уточнення своїх позовних вимог в якій вона просила стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3 підтримали у суді позовні вимоги позивачки з уточненнями а також просили стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати по справі, які складаються з: 2 500 грн. - оплата експертизи; 50 грн. - оплата за послуги банку; 51,48 грн. -оплата за направлення рекомендованої кореспонденції про виклик відповідача до суду; 181,00 грн. - оплата за направлення телеграм про виклик відповідача до суду; 60 грн. - оплата проїзду до м.Києва, оскільки позивачка відвозила справу для проведення експертизи до експертної установи, а також 3 000 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач до суду не з»явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи без участі відповідача відповідно до положень ст.ст. 224-225 ЦПК України, про що не заперечувала позивачка та її представник.

Заслухавши учасників процессу, покази свідків, дослідивши матеріал по повідомленню ОСОБА_2 ЖЕО №23806 від 15.11.2013 року, матеріал по зверненню ОСОБА_1 ЖЕО №1423 від 20.01.2014 року, матеріал по зверненню ОСОБА_1 ЖЕО №5156 від 12.03.2014 року, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 11.10.2013 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір індивідуальний номер замовлення GS-718L згідно якого ФОП ОСОБА_2 зобов»язувався виготовити, встановити і передати у власність ПВХ-конструкції балкону, загальною площею 26,52 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно до п.2.1 договору вартість виробів складає 27 468 грн.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, Замовник зобов»язується оплатити вартість виробів, що складає 27 468 грн.

В п. 3.2 договору вказано, що після виконання п.3.1 Виконавець зобов»язується передати у власність Замовника виготовлені вироби напротязі 40 робочих днів з моменту укладення Договора. В разі якщо вироби мають нестандартну комплектацію (ламінація; непрямі вугли; шпроси; тоніровка; арочний гиб і т.п.), строк передачі у власність Замовника виготовлених виробів збільшується до 40 робочих днів.

Згідно до п. 3.9 договору, зобов"язання Виконавця по даному Договору вважаються виконаними в повному об"ємі після підписання Замовником акта прийома-передачі виробів.

Відповідно до п. 3.10 договору, Замовник підписує акт прийому-передачі виробів або надає мотивовану відмову від підписання з зазначенням недоробок.

Згідно замовлення №1103 від 11.10.2013 року передбачено виготовлення конструкції, козирка, москітної сітки (3 шт.), відливу, даху, підлоги балкону, та передбачена доплата за заміну в конструкції 860 грн.

В судовому засіданні було встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору працівниками відповідача 08.11.2013 року позивачці за місцем її проживання було доставлено конструкції замовленого нею відповідачу балкону, однак під час його встановлення з"ясувалося, що при здійсненні замірів відповідачем була допущена помилка, окільки конструкція була на 20 см. вужча, ніж балкон позивачки. Позивачка з цього приводу виказала свою претензію до якості виконання умов договору та не погодилася на встановлення балкону в такому вигляді і після перемовин сторін, відповідач взяв на себе письмово зобов"язання демонтувати стару конструкцію, а саме балкон, та здійснити монтаж нової конструкції по новим, правильним замірам і демонтаж зобов"язався здійснити 18.11.2013 року, наведене підтверджується поясненнями учасників процесу, листом ОСОБА_2 від 16.11.2013 року, матеріалом перевірки по повідомленню ОСОБА_2 зареєстрований в ЖЕО №23806 від 15.11.2013 року.

Судом встановлено, що 18.11.2013 року демонтаж був здійснений і конструкцію було вивезено, а 03.12.2013 року позивачці доставлено знову ті ж само конструкції, але в же з пластиковими вставками, на що позивачка своєї згоди не давала і вимагала встановлення цілісних конструкцій, як передбачено договором, позивачка попередила відповідача, що таку роботу вона не прийме, а тому роботи по монтажу балкону було зупинено. У відповідь на претензії позивачки відповідач заявив, що він більше ніяких робіт виконувати не буде і відмовився повертати кошти позивачу. З початку грудня 2013 року на місці старого балкону, який було демонтовано працівниками відповідача було встановлено металопластикову конструкцію, яка була майже не закріплена, трималась на мотузках, прив"язаних до віконних решіток та газової труби, а з 19.01.2014 року вказана конструкція взагалі впала на стіну, балконні двері та вікна квартири позивачки перешкоджаючи позивачці вихід на балкон.

Наведені вище обставини підтверджуються поясненнями учасників процесу, матеріалами по зверненню ОСОБА_1 ЖЕО №1423 від 20.01.2014 року, показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, фотоматеріалами.

В судовому засіданні також встановлено, що 20.01.2014 року позивачка зверталася до відповідача із заявою в якій просила зняти балконні рами, оскільки станом на 19.01.2014 року конструкція завалилася, що підтверджується копією заяви позивачки від 20.01.2014 року. А також наведене підтверджується матеріалом по зверненню ОСОБА_1 ЖЕО №1423 від 20.01.2014 року.

04.03.2014 року за №910 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області була надана відповідь на звернення позивачки в якій останній було рекомендовано з метою визначення причини втрати якості продукції звернутися до ФОП ОСОБА_2 з відповідною письмовою згодою на проведення екаспертизи ПВХ конструкцій.

В судовому засіданні встановлено, що 12.03.2014 року позивачка звернулася до відповідача із заявою в якій вона дала згоду на проведення експертизи ПВХ конструкції на наявність в них недоліків в порядку ч.4 ст. 17 Закону України "Про захист прав споживчів". Наведене вбачається з матеріалу ЖЕО №5156 від 12.03.2014 року по зверненню ОСОБА_1

Суд встановив, що ФОП ОСОБА_2 був ознайомлений з претензіями ОСОБА_1 щодо виготовленого і встановленого їй балкону із ПВХ-конструкції. Наведене також вбачається із пояснень відповідача які він давав 12.03.2014 року дільничому інспектору 2-го МВМ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області, які містяться в матеріалі ЖЕО №5156 від 12.03.2014 року по зверненню ОСОБА_1 Відповідачем не було проведено вищевказану експертизу.

За клопотанням позивачки ОСОБА_1 судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу на вирішення експертам було поставлено питання: Чи відповідає умовам укладеного договору та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва виготовлений на замовлення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2 балкон із ПВХ конструкцій, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?

Згідно висновку судового експерта ТОВ «Судова незалежна експертиза України» ОСОБА_8 за № СЕ-1-1-248/14 від 12.08.2014 р., за результатами проведеного натурного обстеження та аналізу матеріалів справи експертом встановлено, що виготовлений на замовлення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2 балкон із ПВХ конструкцій квартири АДРЕСА_1 не відповідає умовам договору №GS-718L від 11.10.2013 року, у зв»язку з тим, що зазначені ПВХ конструкції балкону не були в повній мірі змонтовані Виконавцем як це передбачено вищезазначеним договором, а на даний момент є повністю демонтованими та зберігаються за адресою: АДРЕСА_1 в розібраному вигляді; Виконавцем не були передані у власність ОСОБА_1 як Замовника конструкції підлоги та даху балкону, за виготовлення та влаштування яких нею були внесені кошти відповідно до пункту 3.1 договору №GS-718L від 11.10.2013 року. За результатами аналізу інформації, наведеної на офіційному сайті виробника ПВХ профілю «LIDER» та інших інформаційних джерел, що знаходяться у вільному доступі, експертом встановлено наступне: ПВХ профіль «LIDER», з якого складаються конструкції балкону, має Сертифікат відповідності продукції (Серія ВВ, №UA1.019.0213440-12, з терміном дії від 27.11.2012 року до 15.11.2014 року), позитивний Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 02.10.2012 року №05.03.02-04/96032; фурнітура «Масо», що відповідно до Заказу №1103 від 11.10.2013 року використана в ПВХ конструкціях балкону, має Сертифікат відповідності продукції (Серія ВВ, №UA1.090.0004711-12, з терміном дії від 16.01.2012 року до 16.01.2014 року), позитивний Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 14.07.2011 року №05.03.02-03/73420. Разом з тим, враховуючи вимоги нормативної документації, результати візуально-інструментального обстеження досліджуваного балкону та надані матеріали справи, експерт дійшов висновку, що дослідити відповідність виготовлених ФОП ОСОБА_2 ПВХ конструкцій балкону вказаної квартири вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва на даний момент неможливо у зв»язку з наступними факторами: ПВХ конструкції балкону є демонтованими та зберігаються в квартирі АДРЕСА_1 в розібраному вигляді; на момент припинення функцій Виконавця ПВХ конструкції балкону були частково змонтовані та тимчасово закріплені, що унеможливлює проаналізувати цілісну закінчену конструкцію балкону на предмет її міцності, стійкості та надійності; на виготовлення та монтаж ПВХ конструкції балкону відсутня та не розроблялася проектно-технічна документація, що містила б інформацію про застосовані проектні рішення по забезпеченню її міцності, стійкості та надійності, а саме про наявність конструкції покриття, технології вузлів кріплення тощо.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. із наступними змінами і доповненнями регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги /п.3/, а споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника /п.22/.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);

5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;

6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Статтею 6 Закону України «Про захист прав споживачів» забезпечено право споживача на належну якість продукції, а саме: продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію; продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції; вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами тощо.

Згідно ч.3 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

А за частиною четвертою цієї ж статті, за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Визначення щодо того, які недоліки слід вважати істотними, дано у п.12 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів». Так, істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що недоліки виготовленого та встановленого позивачці ОСОБА_1 відповідачем ФОП ОСОБА_2 ПВХ-конструкції балкону

згідно до договору № GS-718L від 11.10.2013 року слід визнати істотними з огляду на наступне. Так, експертним висновком, про який описано у рішенні вище, було встановлено, що виготовлений на замовлення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2 балкон із ПВХ конструкцій квартири АДРЕСА_1 не відповідає умовам договору №GS-718L від 11.10.2013 року, у зв»язку з тим, що зазначені ПВХ конструкції балкону не були в повній мірі змонтовані Виконавцем як це передбачено вищезазначеним договором, а на даний момент є повністю демонтованими та зберігаються за адресою: АДРЕСА_1 в розібраному вигляді; Виконавцем не були передані у власність ОСОБА_1 як Замовника конструкції підлоги та даху балкону, за виготовлення та влаштування яких нею були внесені кошти відповідно до пункту 3.1 договору №GS-718L від 11.10.2013 року.

Отже, суд прийшов до висновку, що усунення недоліків балкону з ПВХ конструкцій, виготовленого та встановленого виконавцем ФОП ОСОБА_2 на замовлення споживача ОСОБА_1 потребує понад чотирнадцять календарних днів, вказані недоліки роблять товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору № GS-718L від 11.10.2013 року укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та відшкодування збитків є обгрунтованими на підставі п.12 ст. 1, ч.4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки недоліки товару - ПВХ-конструкції балкону - є істотними.

Суд вважає, що збитками, понесеними ОСОБА_1 слід визнати кошти, сплачені нею ФОП ОСОБА_2 по договору № GS-718L від 11.10.2013 року в сумі 27 468 грн., що підтверджується відміткою та печаткою відповідача на договорі та 860 грн., що підтверджено відміткою та печаткою на заказі №1103 від 11.10.2013 грн., а всього в сумі 28 328 грн.

Відповідно до ч. 9 ст. 8 Закону України "По захист прав споживачів", при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк. За кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем були порушені умови договору щодо виготовлення та надання у власність позивачу ПВХ-конструкцій балкону належної якості і до даного часу відповідач не виконав обов"язку усунути недоліки, та фактично відмовився провести експертизу своїх виробів, а тому, так як передбачений граничний термін виконання робіт з усунення недоліків товару відповідачем порушено, починаючи з 03.12.2013 року, то за 98 днів прострочки станом на 01.04.2014 року відповідач має сплатити позивачу неустойку в розмірі 27 761,44 грн. Суд приймає до уваги розрахунок неустойки проведений позивачкою.

Крім вказаного, в судовому засіданні встановлено, що позивачка взагалі залишилася без будь-якого балкону, оскільки її старий балкон був повністю демонтований відповідачем і відновлення попереднього стану балкону коштує 4 985 грн. відповідно до рахунку-фактури №Л-00000023 від 23.01.2014 року.

Таким чином суд важає, що необхідно розірвати договір № GS-718L від 11.10.2013 року укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму 61 074,44 грн., яка складається з: коштів, сплачених ФОП ОСОБА_2 по договору № GS-718L від 11.10.2013 року в сумі 28 328 грн.; неустойки в сумі 27 761,44 грн.; коштів на відновлення попереднього стану балкону в сумі 4 985 грн.

Позивачка також просила суд стягнути з відповідача на її користь 5 000 грн. моральної шкоди.

Згідно ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної /немайнової/ шкоди.

З огляду на всі викладені вище обставини справи, суд прийшов до висновку про повне задоволення вимог позивачки ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000 грн. При цьому суд врахував, те що у зв"язку з неправомірною поведінкою відповідача по зобов"язанням перед позивачкою, позивачка не лише втратила свої кошти, які брала в кредит саме для виготовлення та встановлення вказаного балкону, а й позбавилася того балкону, який мала, так як він був демонтований повністю. Конструкція, яку доставив відповідач не відповідає умовам договору, вона не була належно закріплена і несла небезпеку не лише для позивачки і її сім"ї, а й для інших людей, а тому позивачка змушена була власними силами знімати цю конструкцію і до цього часу зберігати її в своїй квартирі, де вона займає багато місця і створює дискомфорт, балкон в нинішньому вигляді взагалі перестав виконувати свої функції, бо абсолютно відкритий і не захищений огороджувальними елементами. Суд також врахував і те, що позивачка являється інвалідом другої групи по професійному захворюванню і змушена витрачати свої кошти, та свій час на захист своїх порушених прав, що призвело до зміни звичного для неї способу життя. Спричинення позивачці відповідачем вищевказаної моральної шкоди підтверджується матеріалами справи та показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

А тому з огляду на вищевказане, суд вважає, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 5 000 грн. моральної шкоди.

Суд вважає, що на підставі ст.84 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь позивачки також витрати на правову допомогу адвоката ОСОБА_3 в сумі 3 000 грн., що не перевищує граничного розміру, визначеного Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011р. № 4191-VІ. Розмір витрат на правову допомогу підтверджується квитанцією №АААА 002213 та розрахунком витрат на правову допомогу.

А на підставі ст.88 ЦПК України, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути наступні судові витрати: 2 500 грн. - оплата експертизи; 50 грн. - оплата за послуги банку; 51,48 грн. -оплата за направлення рекомендованої кореспонденції про виклик відповідача до суду; 181,00 грн. - оплата за направлення телеграм про виклик відповідача до суду; 60 грн. - оплата проїзду до м.Києва, оскільки позивачка відвозила справу для проведення експертизи до експертної установи. Всього з відповідача на користь позивачки слід стягнути судові витрати в сумі 2 842,48 грн.

Суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 854,34 грн.

На підставі вищевикладеного та ст.ст.1,4,6,10,22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.22,23 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,60,79,84,88,212-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Розірвати договір № GS-718L від 11.10.2013 року укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 66 074,44 грн., судові витрати в сумі 2 842,48 грн., витрати на правову допомогу в сумі 3 000 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 854,34 грн.

Рішення суду для позивача може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним су дом Київської області за письмовою заявою відповідача про перегляд судового рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А. В. Голуб