Постанова № 40989594, 21.10.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/25611/14-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2014 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Бартащук Л.П.

розглянувши у скороченому провадженні в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання незаконними і неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання незаконними і неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач безпідставно відмовив йому у здійсненні перерахунку та виплаті державної і додаткової пенсії, як інваліду ІІ групи, - лікідатору наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Посилаючись на неправомірність дій і бездіяльності відповідача, позивач просив визнати дії відповідача УПФ протиправними та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату недоотриманих коштів за період з 01.01.2010 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва залишено без розгляду позовні вимоги позивача за період часу з 01.01.2010 року по 16.03.2014 рік на підставі ч.1, 2 ст. 99, ст. 100 КАС України.

Розгляд справи проводиться в порядку скороченого провадження, - без виклику сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи стороні відповідача необхідно довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії.

Позивач з 01.01.2010 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва як особа, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії ІІ групи інвалідності, та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інвалід ІІ групи ліквідатор аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України діє принцип верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ст. 49 вищевказаного Закону пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по I групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по I групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по I групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 67 Закону встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 2 ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування визначаються виключно законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно ЗУ «Про статус і соціальний захист населення, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановлено законом для осіб, які втратили працездатність, та тим, що належать до 1 категорії: інвалідам 1 групи - 30 %, інвалідам 2 групи - 20 %, інвалідам 3 групи, дітям-інвалідам, а також тим, що страждають внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 %. Крім того, установлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче: для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році інвалідів 1 групи - 1 200,00 грн., інвалідів 2 групи - 1 090,00 грн., інвалідів 3 групи - 980,00 грн.

З 01.01.2012 року пенсії по інвалідності по Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були перераховані відповідно до Постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ групи інвалідності становить 160% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність по 1 категорії інвалідам ІІ групи - з 01.01.2012 року - 40 %.

Згідно статті 87 Бюджетного кодексу України встановлено, що до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать, зокрема, видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Згідно п. 4 ст. 85 Конституції України затвердження Державного бюджету та внесення змін до нього належить до повноважень Верховної Ради України.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 надано офіційне тлумачення положень ст. 1, ч. 1 ст. 17, ст. 22, ст.ст. 46, 48, ч. 1, 3 ст. 95, ч. 2 ст. 96, пн. 2, 3, 6 ст. 116 Конституції України у взаємозв'язку з положеннями пн. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України, пн. 2 ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Даним рішенням встановлено, що Кабінети Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України, виходячи з фінансових можливостей держави.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет» соціальні виплати регулюються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету.

Оскільки розрахунок державної і додаткової пенсії позивача нараховується і виплачується відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України, вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 46, 95 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 87 Бюджетного кодексу України, Законом, рішенням Конституційного суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012, Постановою Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» ст.ст. 8-11, 16, 41, 69-71, 86, 94, 99, 158-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання незаконними і неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва у 10-ти денний термін з дня отримання копії постанови.

Суддя: