Ухвала суду № 40989081, 06.10.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2404/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 30,34 Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л. І. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВасиленко Л. І.суддівПодороги В. М. , Демченка В. А. при секретаріВолвенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 травня 2014 року у справі за позовом ПрАТ «Страхова компанія УНІКА» до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и л а :

21 березня 2014 р. ПрАТ «Страхова компанія УНІКА» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог вказала, що 04.05.2011 р. між ПрАТ «Страхова компанія УНІКА» та ТОВ «Порше України» був укладений договір добровільного страхування власників наземних транспортних засобів за номером 001345/4002/0000009, у відповідності до умов якого ризики настання певних страхових випадків, під час експлуатації автомобілем «Ауді» д/н НОМЕР_1 були застраховані ПрАТ «Страхова компанія УНІКА» на умовах визначених чинним законодавством України.

05.01.2012 р. близько 21 год. 30 хв. на Південному шляхопроводі в районі 4-ї електроопори від з'їзду на Столичне шосе у місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7, автомобіля «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8 та автомобіля «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 квітня 2012 р. ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

На момент ДТП автомобіль «Мітсубіші» д.н.з. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_6 був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ «Українська екологічна СК». Поліс серії АА/22449624, згідно до якого ліміт відповідального страховика за шкоду майну становив 50000 грн.

Для відшкодування понесених збитків, пов'язаних із пошкодженням автомобіля «Ауді » д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_7 та ТОВ «Порше України» звернулися за виплатою страхового відшкодування до ПрАТ «Страхова компанія УНІКА» на підставі укладеного договору, ПрАТ «Страхова компанія УНІКА» було виплачено страхове відшкодування ТОВ «Порше Україна» у розмірі 134579,23 грн. відповідно до платіжного доручення №016546 від 16 травня 2012 р.

Враховуючи, що загальний розмір виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «Страхова компанія УНІКА» становить 134579,23 грн., а ліміт відповідальності страховика за ОСЦПВВНТЗ ОСОБА_6 50000 грн., позивач просив суд стягнути з ОСОБА_6 на користь ПрАТ «Страхова компанія УНІКА» суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 84579,23 грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 845,79 грн.

Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 травня 2014 р. позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533, рахунок 26500455, відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, матеріальну шкоду в розмірі 84 579 грн. 23 коп. та судовий збір в розмірі 845 грн. 79 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду, з підстав порушення норм процесуального та матеріального права, скасувати, а позов залишити без розгляду на підставі ст. 309 і ч.1 ст.310 ЦПК України, керуючись п.8 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

При цьому апелянт зазначила, що вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в матеріалах справи відсутні відомості про отримання або відмову в отриманні нею повісток.

Крім того, апелянт оспорює порушення нею Правил дорожнього руху, вважає, що такі порушення допустили інші водії - учасники ДТП. Нею до Апеляційного суду м. Києва оскаржена постанова Голосіївського районного суду м. Києва, від 11 квітня 2012 р., якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. Рішення по наведеній постанові до даного часу не прийнято.

Звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди, на думку апелянта, є недійсним, так як виконаний суб'єктами, які не є суб'єктами оціночної діяльності.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ПрАТ СК «УНІКА» суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_6 шкоди в порядку регресу.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом установлено, підтверджено матеріалами справи, що 05.01.2012 р. близько 21 год. 30 хв. на Південному шляхопроводі в районі 4-ї електроопори від з'їзду на Столичне шосе у місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, автомобіля «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8 та автомобіля «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6

Постановою ВДАІ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві від 12 січня 2012 р. в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 по факту порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, відмовлено за відсутністю в її діях ознак складу злочину. Адміністративну справу відносно ОСОБА_6 за порушення вимог п. 2.3.б), п. 12.1 та п. 13.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачено ст. 124 КУпАП направлено до Голосіївського районного суду міста Києва, для вирішення та прийняття по ній рішення а. с. 20 - 22.

Чинною постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 квітня 2012 р. ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП а. с. 7.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням зокрема у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, в зв'язку зі вступом постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 11 квітня 2012 р. в законну силу, вина відповідача ОСОБА_6 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди встановлена та не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

04.05.2011 р. між ПрАТ «Страхова компанія УНІКА» та ТОВ «Порше України» було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті за номером 001345/4002/0000009, у відповідності до умов якого ризики настання певних страхових випадків, під час експлуатації, зокрема згідно додатку № 1 автомобілем «Ауді » д.н.з. НОМЕР_1, були застраховані ПрАТ «Страхова компанія УНІКА» на умовах визначених чинним законодавством України а. с. 23 - 25.

Для відшкодування понесених збитків, пов'язаних із пошкодженням автомобіля «Ауді » д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_7 та ТОВ «Порше України» 31.01.2012 р. звернулися за виплатою страхового відшкодування до ПрАТ «Страхова компанія УНІКА» а.с. 10.

У відповідності до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 71С/01/12 від 20.04.2012 р. матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження при ДТП складає 138310,32 грн. а. с. 56 - 59. Звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди виконаний спеціалістами ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які є суб'єктами оціночної діяльності, що стверджується відповідно свідоцтвом про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача та сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності, виданих Фондом державного майна України а. с. 88.

На підставі укладеного договору ПрАТ «Страхова компанія УНІКА» було виплачено страхове відшкодування ТОВ «Порше Україна» у розмірі 134579,23 грн. відповідно до платіжного доручення №016546 від 16 травня 2012 р. а.с. 6.

У відповідності до п. 9.4 договору укладеного між ПрАТ «Страхова компанія УНІКА» та ТОВ «Порше України» у разі виплати страхувальнику страхового відшкодування страховик набуває права регресу до винуватців страхового випадку.

Автомобіль «Мітсубіші» д.н.з. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_6, на момент ДТП був забезпечений полісом серії АА/22449624 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ «Українська екологічна СК», згідно до якого ліміт відповідального страховика за шкоду майну становить 50000 грн. а.с. 89.

Враховуючи, що загальний розмір виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «Страхова компанія УНІКА» становить 134579,23 грн., а ліміт відповідальності страховика за ОСЦПВВНТЗ ОСОБА_6 50000 грн., суд прийшов до вірного висновку про те, що різниця в розмірі 84579,23 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_6

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи викладене, застосувавши зазначені вище норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_6 шкоди в порядку регресу.

Вимога апелянта щодо скасування оскаржуваного рішення і залишення позовної заяви без розгляду з підстав визначених п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, а саме, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк, є безпідставною. Судовий збір у даній справі сплачений відповідно до платіжного доручення № 009935 від 20.03.2014 р. а.с. 98. Позовна заява подана з додержанням вимог визначених статтями 119 та 120 ЦПК України.

Не є підставою для скасування судового рішення і посилання апелянта на порушення норм процесуального права, які полягають у розгляді справи за її відсутності, як відповідача.

Частиною 3 ст. 309 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це призвело до неправильного вирішення справи.

За статтею 74 ЦПК України фізичній особі судова повістка надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою місця проживання чи місця перебування фізичної особи, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України, звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_6 а. с. 94.

Згідно отриманої судом відповіді від 27.03.2014 р. адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Черкаській області, ОСОБА_6 проживає в АДРЕСА_2 а.с. 96. За вказаною адресою та за адресою зазначеною в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, як адреса проживання ОСОБА_6 - АДРЕСА_1, відповідачу у справі направлялись судові повістки, які повертались до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» а. с. 20, 21, 111 - 113, 116 - 119.

Також, ОСОБА_6 не надано суду належних доказів, які б стверджували відсутність її вини у заподіянні шкоди.

Враховуючи те, що посилання апелянта в апеляційній скарзі на порушення норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :