Ухвала суду № 40988541, 20.10.2014, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1624/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2014 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Пилипчука О.В.

при секретарі Бойко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашпіль подання державного виконавця відділу ДВС Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області Ющишена В.В., погоджене з начальником відділу державної виконавчої служби Томашпільського районного управління юстиції Яценком І.В. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань, -

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2014 року державний виконавець відділу ДВС Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області Ющишен В.В звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань.

Вимоги, викладені в поданні мотивовані тим, що на виконанні в ВДВС Томашпільського РУЮ перебуває виконавче провадження з виконання: виконавчого листа № 2-490, виданий 05.08.2008 року Тульчинським районним судом про стягнення з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 30.01.2008 року і до повноліття дитини.

Станом на 01.10.2014 року заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів складає 9472 грн.

Боржник ОСОБА_3 ухиляється від сплати заборгованості, а тому з метою фактичного виконання боржником своїх боргових зобов'язань перед стягувачем, беручи до уваги те, що на даний час вимоги боржником не виконані, державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів забезпечення вчасного та повного виконання боржником вищевказаних вимог, а тому державний виконавець просить тимчасово обмежити боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань, а саме виконання вищевказаних вимог.

Представник відділу ДВС Томашпільського РУЮ в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, про причини неявки суд не повідомив, хоча згідно ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України, суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

За нормою п.18 ч. 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до п. 8 ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається запобігання та недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

Згідно ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання державного виконавця без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 6 Закону "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п.1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

За змістом п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

З аналізу цих правових норм вбачається, що особі, яка має паспорт для виїзду за межі України, та має такий намір, може бути відмовлено у виїзді за кордон у випадку ухиленні від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Таким чином, при зверненні до суду з вказаним поданням, органи державної виконавчої служби повинні послатися на обставини та підтвердити їх відповідними доказами про те, що боржник має паспорт для виїзду за кордон, ухиляється від виконання зобов'язань та його дії свідчать про намір виїхати за кордон.

Як вбачається з матеріалів подання, державним виконавцем 09.08.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-490, виданого 05.06.2000 року Тульчинським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Однак, з матеріалів подання не вбачається відомостей, що державним виконавцем вживались дії для виконання виконавчого листа. Крім того, відсутні докази, що боржником було вчинено дії щодо свідомого ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом, а також здійснені будь-які перешкоди для держаного виконавця примусово вчиняти необхідні виконавчі дії, відсутні, оскільки розрахунок заборгованості по виплаті аліментів ще не свідчить про факт ухилення від сплати аліментів.

Крім того, матеріали подання не містять необхідних відомостей про боржника, зокрема, дані документа, який дає право на виїзд з України та посвідчують особу, що могло б дозволити провести однозначну ідентифікацію особи для забезпечення чіткого виконання виконавчого листа.

При цьому державний виконавець, заявляючи вимогу про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України, окрім посилання на нормативні акти, не зазначив, в чому проявляється ухилення боржника від виконання зобов'язань та його намагання виїхати за межі України, щоб уникнути цивільно-правової відповідальності.

Тоді як на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, повинен бути об'єктивно наявним та вбачатись з матеріалів виконавчого провадження.

Таким чином, виходячи з положень ст.33 Конституції України, ст.1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», а також враховуючи, що зобов'язання за вказаним судовим наказом не вимагає особистого його виконання боржником, суд вважає, що вжиття обмеження у праві виїзду за межі України на даний час не є єдиним можливим та необхідним способом забезпечення примусового виконання боржником вищезазначеного виконавчого документу.

З огляду на наведене, проаналізувавши зміст подання, в обґрунтування якого не надано жодних доказів, суд приходить до висновку, що викладені обставини та матеріали справи не підтверджують той факт, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання виконавчого листа про стягнення аліментів на утримання дитини, а тому подання державного виконавця ВДВС Томашпільського РУЮ Ющишена В.В. не підлягає задоволенню, оскільки є необгрунтованим.

Керуючись ст.ст. 6-8 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п. 8 ст. 19, п. 4 ст. 20 Закону України «Про державну прикордонну службу України», ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Томашпільського районного управління юстиції Ющишена В.В. про обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О. В. Пилипчук