Вирок № 40988037, 20.10.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18353/14 - К

Номер провадження 1 - КП/638/707/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2014 р. Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Штих Т. В.

за участю секретарів Кондратюк І. В., Лябах Ю. Ю.,

прокурора Бикова К. Г.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 42014220000000409 від 12.08.2014 р. за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в смт. Золочіві, Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не засудженого, одруженого, працюючого на посаді в. о. начальника державної екологічної інспекції в Харківській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

встановив:

29.08.2014 р. близько 15:00 год. ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні Державної екологічної інспекції в Харківській області, в будівлі Держпрому, отримав від ОСОБА_3 неправомірну грошову винагороду в розмірі 70000,00 гривень за подальше безперешкодне перебування останнього на займаній посаді головного спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Харківської області, відповідального за організацію роботи постів екологічного контролю «Харків» та «Пісочин», Державної екологічної інспекції в Харківській області.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь - якої дії чи бездіяльності з використанням наданого їй службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні ним кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив, що дійсно 29.08.2014 р. о 15:00 год. до нього в кабінет зайшов ОСОБА_3, який дав йому хабаря в розмірі 70000,00 грн., щоб останній міг залишитися на своїй посаді. Раніше вони обговорювали умови залишення ОСОБА_3 на посаді. Спочатку вони обговорювали суму в розмірі 150000,00 грн., а потім зійшлися на сумі в 70000,00 грн. Грошові кошти він брав для власних потреб, ОСОБА_3 був безпосереднім підлеглим у нього.

Потерпілий ОСОБА_3 цивільний позов не заявляв, просив проводити попередній розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню стосовно тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів справи.

Обставиною, яка пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Статтею 81 КПК України, серед обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачено подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання.

Крім того, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

За ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжкого злочину, раніше не засудження, знаходження на утриманні малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов не заявлявся, на обліку у обласному психоневрологічному диспансері та обласному наркологічному диспансері не перебуває, суд вважає, що виправлення та попередження нових злочинів з боку обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.

Відповідно до абзацу 3 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.

Відповідно до абзацу 5 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при звільненні з випробуванням від відбування основного покарання суд відповідно до ст. 77 КК України може призначити додаткові покарання: штраф (за умови, що він передбачений санкцією закону, за яким засуджується особа); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Додаткові покарання підлягають реальному виконанню, про що суд зазначає в резолютивній частині вироку.

Речові докази по справі, вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 368 - 370, 373, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 368 КК України - позбавленням волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних, контролюючих та державних органах на 3 (три) роки.

В силу ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання ОСОБА_2, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Відповідно до ст. 77 КК України призначити ОСОБА_2 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних, контролюючих та державних органах на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення експертизи № 148 від 27.09.2014 р. в розмірі 1108,80 грн. (одна тисяча сто вісім грн. 80 коп.) (код доходів 24060300, розрахунковий рахунок 31416544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі, а саме:

Ватні тампони зі змивами з долоней ОСОБА_2, зразки ватних тампонів, зразок спеціальної речовини люмінофору - знищити.

Грошові кошти в сумі 70000,00 грн., які приймали участь у проведенні заходів для отримання фактичних даних про факт вимагання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди ОСОБА_2 - повернути управлінню СБ України в Харківській області.

Мобільний телефон Nokia в корпусі срібного кольору, мобільний телефон Nokia в корпусі срібного кольору, мобільний телефон Nokia в корпусі чорного кольору, банківську картку Ощадбанку № НОМЕР_1, водійське посвідчення ОСОБА_2, флеш накопичувач Transcend 8 Gb срібного кольору, чорний поліетиленовий пакет в якому виявлено 70000,00 гривень, грошові кошти в сумі 1200,00 гривень - повернути власнику - ОСОБА_2

Наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області «Про надання відпустки ОСОБА_5.», заява ОСОБА_5, наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області «Про надання відпустки ОСОБА_6, ОСОБА_7», заява ОСОБА_6, заява ОСОБА_7, службова записка від 28.08.2014 р., службова записка від 28.08.2014 р., лист Державної екологічної інспекції у Харківській області № 494-1101-24105-16 від 28.08.2014 р., звіт Державної екологічної інспекції у Харківській області про усунення недоліків - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31.08.2014 р. № 1 - КС/646/2581/2014 - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: