Рішення № 40987031, 16.10.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1316/3159/12 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 22-ц/783/1642/14 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Приколоти Т.І.

суддів Тропак О.В., Федоришина А.В. з участю секретаря Іванової О.О.

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4 і ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 7 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, з участю третіх осіб: Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя,-

в с т а н о в и л а:

15 січня 2013 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_2, з участю третіх осіб: Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»; з врахуванням уточнених вимог, прийнятих судом, про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя. Позивач просить визнати спільною сумісною власністю сторін як подружжя, земельну ділянку для обслуговування жилого будинку і господарських будівель та споруд площею 0,0927 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0322, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 призначену для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; земельну ділянку площею 0, 0980 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0323, розташовану за цією ж адресою; житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1, та зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_2; провести поділ спільного майна сторін як подружжя, виділивши ОСОБА_4: 2/3 ідеальних частин вказаного житлового будинку з господарськими спорудами; по ? ідеальній частині вказаних вище земельних ділянок; виділити ОСОБА_2 1/3 ідеальну частину житлового будинку з господарськими спорудами та по ? ідеальній частині спірних земельних ділянок. Покласти на відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірне майно придбане сторонами під час перебування їх в шлюбі, в частині поділу будинку слід відступити від рівності часток сторін.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 7 листопада 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Ухвалено визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 0927 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0322, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 0980 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0323, яка розташована за вказаною вище адресою. Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1, та зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_5 Провести поділ спільного майна подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2, виділивши ОСОБА_4 по ? ідеальній частинці спірних житлового будинку і земельних ділянок. У задоволенні позовних вимог в частині виділення ОСОБА_2 1/3 ідеальної частини спірного житлового будинку з господарськими спорудами та по ? ідеальній частині спірних земельних ділянок відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 750 грн. понесених судових витрат.

Рішення оскаржили сторони.

ОСОБА_4, посилаючись на те, що оскаржуване рішення в частині виділення сторонам по ? ідеальної частки спірного житлового будинку з господарськими будівлями, а не виділення їй 2/3 частки цього будинку, є незаконним та необґрунтованим, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати спірне майно спільною сумісною власністю подружжя, провести поділ майна, виділивши їй 2/3 ідеальних часток спірного будинку і по ? частці спірних земельних ділянок, відповідачу виділити 1/3 частку вказаного будинку і по ? частці земельних ділянок, судові витрати покласти на відповідача. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права. Вказує, що суд не встановив належним чином (неповно встановив) обставини справи, не дослідив наявні докази у справі на підтвердження її позовних вимог та не взяв до уваги пояснення щодо підстав відходу від принципу рівності часток подружжя у спільній сумісній власності.

ОСОБА_5 у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи; рішення підлягає скасуванню. Вважає, що майно сторін як подружжя було поділено відповідно до рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 серпня 2006 року, яке згодом було скасоване. Спірний будинок він побудував разом із своєю дружиною ОСОБА_6, яка є співвласником будинку і поділ такого порушує її права та законні інтереси. Просить скасувати оскаржуване рішення та визнати за ним право власності на спірний житловий будинок і земельні ділянки, за ОСОБА_4 визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1, а також гараж .

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції; колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_4 належить відхилити, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково, оскільки суд першої інстанції у частині поділу майна подружжя зробив свої висновки без належних підстав, справу вирішено без достатньої перевірки обґрунтованості позовних вимог та наданих на їх обґрунтування доказів; висновки суду в зазначеній частині не відповідають фактичним обставинам справи, встановленим на підставі повної і всебічної перевірки доказів, їх дослідження і правильної оцінки; тому повністю з висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.ст. 10, 60, 61 ЦПК України).

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення у зазначеній частині цим вимогам не відповідає.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Встановлено, що з 26 листопада 1983 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 8 грудня 2005 року (т.1 а.с.4). Вони є батьками двох повнолітніх дітей.

27 червня та 8 серпня 1996 року, під час перебування у шлюбі сторонами придбано спірні земельні ділянки площею 0,0981 га та 0,0927 га у с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області. Покупцем у договорах купівлі-проджу земельних ділянок зазначена ОСОБА_4 (т.1 а.с.29-41).

24 лютого 2006 року ОСОБА_5 зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 (т.1 а.с.112).

Рішенням виконавчого комітету Зимноводівської сільської ради Пустомитівського районуЛьвівської області № 92 від 12 квітня 2007 року ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 (т.2 а.а.96). Цим рішення забудовника зобов'язано у встановленому порядку погодити будівництво в районному відділі містобудування та архітектури з отриманням належно затвердженого проекту забудови і розпочати будівництво після отримання дозволу на проведення будівельних робіт.

14 червня 2007 року головним архітектором Пустомитівського району затверджено проект забудови ділянки № 22-23 на АДРЕСА_1 на підставі рішення Зимноводівської сільської ради № 92 від 12 квітня 2007 року, де забудовником зазначений ОСОБА_5 (т.1 а.с.130).

26 лютого 2009 року Зимноводівською сільською радою ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (т.1 а.с.131). 30 березня 2009 року проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказаний будинок (т.1 а.с.132). ОСОБА_5, його дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_7зареєстровані у цьому будинку.

29 серпня 2012 року ОСОБА_2 видано державні акти про право власності на спірні земельні ділянки, розташовані у АДРЕСА_1 (т.1 а.с.181-182).

На підставі аналізу наявних у справі доказів суд прийшов до правильного висновку, що спірні земельні ділянки придбані під час перебування сторін у шлюбі. Відтак, ці ділянки є спільною сумісною власністю подружжя - сторін у справі.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Відповідно до ч.1 ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

У разі поділу майна подружжя, що є об'єктом права спільної сумісної власності, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).

Вирішуючи вимогу про визнання спільною сумісною власністю сторін спірних земельних ділянок, суд прийшов до правильно висновку про задоволення такої вимоги. Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права власності на ? спірних земельних ділянок, з чим слід погодитись. Однак не можна погодитись з позицією суду в частині відмови у визнанні за ОСОБА_2 права власності на ? частину кожної із вказаних земельних ділянок. При поділі цього майна слід виходити з рівності часток сторін та визнати за кожним із сторін право власності на ? частку спірних земельних ділянок.

На підставі аналізу наведених вище доказів у їх сукупності та кожного окремо, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів будівництва сторонами спірного будинку під час їх перебування в шлюбі. Відповідачем надано докази, якими стверджується, що зазначений вище будинок побудований після розірвання шлюбу між сторонами. Він належить на праві власності відповідачу, не є майном подружжя і поділу між сторонами не підлягає.

Виходячи з аналізу наявних у справі доказів щодо їх достовірності, допустимості кожного окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності; колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості в частині поділу майна сторін. Висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, що полягає у неправильній оцінці встановлених судом фактичних обставин і помилковому визначенні юридичних наслідків цих обставин. Тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Розподіл судових витрат між сторонами слід провести за правилами ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 88, 303, п. 2 ч.1 ст.307, ст. ст. 309, 313, ч.2 ст. 314, ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 7 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд:

- площею 0, 0927 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0322;

- площею 0, 0980 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0323.

Поділити спільне майно подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_2, визнавши за ОСОБА_4 і ОСОБА_2 право власності на ? ідеальну часку за кожним на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд:

- площею 0, 0927 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0322;

- площею 0, 0980 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0323.

В решті позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 500 грн. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскарженим у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: