Рішення № 40986057, 02.10.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7515/14

Головуючий у першій інстанції Гура А. І.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Кварталової А.М., Фальчука В.П.,

при секретарі: Швець В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 03 липня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до СТОВ «Маяк», Спілки громадян - співвласників майнових паїв «Маяк», третя особа - СТОВ «Терра» про стягнення вартості майнового паю та втраченої вигоди за використання цього паю, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Кодимського районного суду Одеської області з позовом, в подальшому доповненим до СТОВ «Маяк», Спілки громадян - співвласників майнових паїв «Маяк», третя особа - СТОВ «Терра» про зобов»язання видати грошовий еквівалент його майнового паю (4061 грн.) та втрачену вигоду за використання його частки в майні (4223,44 грн.), мотивуючи це тим, що ОСОБА_2 отримав у спадщину майновий пай своєї матері як члена колгоспу ім. Щорса (КСП «Маяк) згідно сертифіката серії ОД-ХІІ-ХІХ №001056 на суму 4061 грн. 25 січня 2001 року, громадяни, які мали право на майнові паї колишьного КСП «Маяк», с .Шершенці, для задоволення і захисту своїх законних спільних економічних інтересів, створили спілку співвласників майнових паїв «Маяк» та уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності та делегували свої повноваження ОСОБА_3, як голові Спілки. Пайовий фонд вартістю 3178164 грн. був забезпечений виділеним майном. 30 квітня 2000 року згідно договору, який затверджено 25 січня 2001 року, між загальними зборами громадян співвласників майна та утвореним СТОВ «Маяк», все майно пайового фонду передалось в оренду на п»ять років цілісним майновим комплексом СТОВ «Маяк». В теперішній час, частина майна пайового фонду передана у новостворене СТОВ «Терра». До цього часу ОСОБА_2 не може використати своє право, гарантоване Конституцією України щодо вільного володіння, користування та розпорядження належної йому частки майна пайового фонду. Позивач двічі звертався до Спілки громадян - співвласників майнових паїв та безпосередньо до уповноваженого - ОСОБА_3 з проханням вирішити питання стосовно належної йому частки майна, на що отримував відмову, оскільки все передане майно пайового фонду, належне громадянам співвласникам перебуває у володінні і користуванні СТОВ «Маяк», яке після спливу дії договору оренди майна пайового фонду й відмовляється повертрати це майно. З метою дотримання процедури, ОСОБА_2 публікував оголошення в пресі про час та місце зборів співвласників майнових паїв, однак ці збори так і не відбулися. Крім того, вважає, що СТОВ «Маяк» використовувало тринадцять років частку майна позивача, вартість якого складає 4061 грн. і не сплачувало за таке використання ніяких коштів, з урахуванням того, що якби зазначена грошова сума знаходилась в банківській установі під вісім відсотків річних, то за тринадцять років позивач отримав би прибуток в розмірі 4223 грн. 44 коп..

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідачів вартість майнового паю - 4061 грн. та втрачену вигоду - 4223 грн. 44 коп..

Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 03 липня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду Одеської області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Кодимського районного суду Одеської області від 03 липня 2014 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що:

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВВС №432875від 08 червня 2004 року ОСОБА_2 отримав у спадщину після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право на майновий пай як КСП СТОВ «Маяк» села Шершенці Кодимського району, належного спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ОД-ХІІ-ХІХ №001056, виданого Шершенецькою сільською радою 07.06.2001 року вартістю 4061 грн.

Згідно договору оренди від 30 квітня 2000 року, затвердженого загальними зборами громадян співвласників майна 25 січня 2001 року, між Спілкою громадян-співвласників майна і СТОВ «Маяк», співвласники передають належні їм на праві спільної власності основні засоби господарству в оренду строком на п`ять років.

Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 15 червня 2011 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 березня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до спілки громадян співвласників майнових паїв «Маяк» с. Шершенці Кодимського району Одеської області про зобов`язання видати грошову компенсацію вартості майнового паю - відмовлено з посиланням на те, що питання про виділення майнового паю ОСОБА_2 в його грошовому еквіваленті (в натурі) загальними зборами співвласників майнових паїв не вирішувалося, правонаступники КСП «Маяк» не наділені правом виділяти грошовий еквівалент паю або в натурі.

23.10.2012 року ОСОБА_2 звернувся до голови спілки співвласників майнових прав, як уповноваженої особи з вимогою вирішити питання про належну йому частку майна.

Згідно із відповіддю уповноваженої особи - голови спілки власників майнових прав «Маяк» від 29.11.2012 року вбачається, що передане за договором оренди майно цілісний майновий комплекс» перебуває у використанні СТОВ «Маяк», яке в свою чергу не виконувало умови укладеного договору та жодному із співвласників майнових прав за час дії договору оренди не сплатило жодної копійки із передбаченої договором орендної плати. Близько 1,5 млн. грн.. майна, яке належить власникам на даний час не існує внаслідок неналежного використання майна орендарем - СТОВ «Маяк». Повертати майно на вимогу спілки орендар добровільно відмовляється, тому спілка не може здійснити його повернення, ревізію та переоцінку (а. с. 7-8).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що майно КСП «Маяк», яке було розпайоване, у приватній власності ні СТОВ «Маяк», ні СТОВ «Терра» не перебуває, ні СТОВ «Маяк», ні СТОВ «Терра» договорів оренди майна з позивачем не укладали. Позивач та інші співвласники майна КСП «Маяк», створили Спілку громадян-співвласників майнових паїв «Маяк», і саме спілка уклала договір оренди майна зі СТОВ «Маяк». Питання виділення майнового паю ОСОБА_2 в його грошовому еквіваленті (в натурі), загальними зборами співвласників майнових паїв не вирішувалось, оскільки позивач не звертався до зборів співвласників з відповідною заявою, правонаступники КСП «Маяк» не наділені правом виділяти грошовий еквівалент паю або в натурі, а рішення суду не може підміняти рішення загальних зборів співвласників майнових паїв. Тобто висновок районного суду заснований на тому, що позивачем не дотримано порядок встановлений для вирішення питання про виділ майнового паю.

Питання щодо виділення в натурі частки в майні колективного сільськогосподарського підприємства врегульовано, зокрема Законом України від 14 лютого 1992 року №2114-ХІІ «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указом Президента України від 29 січня 2001 року №62 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки»; постановою Кабінету Міністрів України №177 від 28 лютого 2001 року «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», Рекомендаціями, щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України №315 від 20 травня 2008 року (надалі Рекомендації), а також Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (далі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62.

За змістом ст. ст. 5, 7-9 зазначеного Закону України майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності і його пайовий фонд майна складається з балансової вартості як основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошових коштів; а майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання (та скоригований на день вибуття працівника з господарства).

Відповідно до п. 9 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62, виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Відповідно до підпунктів 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 пункту 4 Рекомендацій співвласник, який виявив бажання отримати в натурі належну йому частку майна, що перебуває у спільній часткові власності, подає уповноваженій особі, а у разі її відсутності - зборам співвласників відповідну заяву.

Частка майна, що перебуває у спільній часткові власносі, виділяється її співвласнику в натурі у розмірі, еквівалентному вартості частки, визначеної договором про порядок володіння та користування майном. Для виділення спільної частки в натурі співвласник може об`єднати свою частку з частками інших співвласників, які виявили бажання отримати їх у натурі.

Якщо виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній часткові власності, є неможливим (неподільна річ), співвласник, який виявив бажання отримати її в натурі, має право одержання від інших співвласників матеріальної, у тому числі грошової компенсації вартості його частки.

Як вбачається з матеріалів справи у зв`язку із реформуванням КСП «Маяк» с. Шершенці все майно цього підприємства перейшло до спільної власності його членів на загальну суму 3372177 з визначенням кожному його частки у грошовому розмірі. Частка, яка належна ОСОБА_2 складає грошовий еквівалент 4061 грн. від загальної вартості.

Майно колишнього КСП «Маяк», яке було розпайоване, у приватній власності СТОВ «Маяк», СТОВ «Терра», не перебуває, і дані підприємства договорів оренди майна з позивачем не укладали. Не є власником майна колишнього КСП «Маяк» і спілка власників майнових прав «Маяк»

Майно колишнього КСП «Маяк», знаходиться у фактичному володінні СТОВ «Маяк», яке зверталося до позивача з пропозицією про укладення договору оренди майнової частки (паю), яка однак останнім прийнята не була. Зі вказаної пропозиції крім того, вбачається, що більшість власників майна колишнього КСП «Маяк» такі договори оренди з СТОВ «Маяк» вже уклала.

В розумінні Закону України від 14 лютого 1992 року №2114-ХІІ «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України №315 від 20 травня 2008 року (надалі Рекомендації), Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (далі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62 члени колективного сільськогосподарського підприємства мають право отримати свій майновий пай лише у вигляді та розмірі визначеному рішенням зборів співвласників паїв або у порядку виділу своєї частки із спільного майна шляхом пред'явлення позову до інших співвласників.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, наведеного не врахував, а послався на недоотримання позивачем порядку, встановленого для вирішення питання про виділ майнового паю, зокрема про не звернення позивача до загальних зборів спілки співвласників майнових паїв без врахування, що позивач звертався з даним питанням до уповноваженої особи - голови спілки власників «Маяк» і той надав йому відповідну письмову відповідь про неможливість вирішення даного питання у зв'язку із знаходженням майна у СТОВ «Маяк» .

Позовна заява про стягнення вартості майнового паю заявлена до СТОВ «Маяк», Спілки громадян - співвласників майнових паїв «Маяк», які власниками майна колишнього КСП «Маяк» не являються.

Судом не роз`яснено позивачеві про можливість заміни неналежних відповідачів на належних - інших співвласників майна колишнього КСП «Маяк».

Крім того, майно колишнього КСП «Маяк» за договором оренди, укладеного між спілкою співвласників майна колишнього КСП «Маяк» СТОВ «Маяк» перебувало в оренді у останнього.

Даним договором оренди була передбачена щорічна орендна плата у розмірі 1% від вартості основних засобів. Орендна плата, як вбачається з відповіді уповноваженої особи співвласників майна, останнім не виплачувалася. Договір оренди недійсним у встановленому порядку не визнавався та до закінчення строку його дії не розривався.

Вимоги про стягнення орендної плати відповідно до вартості орендованого майнового паю, ОСОБА_2 не заявлялося, в той час як вимоги про стягнення втраченої (упущеної) вигоди за використання паю до вирішення питання про його виділ, є передчасними.

На стадії апеляційного провадження не передбачено процесуальної можливості вирішувати питання про заміну неналежного відповідача (відповідачів) та про зміну позовних вимог.

При таких обставинах рішення районного суду про відмову у позові з посиланням на недотримання позивачем порядку встановленого для вирішення питання про виділ майна не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у заявлених вимогах з інших підстав, наведених у рішенні суду апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо ухвалення нового рішення про задоволення вимог ОСОБА_2 з встановленими судом апеляційної інстанції не узгоджуються і набутого апеляційним судом висновку не спростовують.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Кодимського районного суду Одеської області від 03 липня 2014 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до СТОВ «Маяк», Спілки громадян - співвласників майнових паїв «Маяк», третя особа - СТОВ «Терра» про стягнення вартості майнового паю та втраченої вигоди за використання цього паю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.М.Кварталова

В.П. Фальчук