Постанова № 40985460, 21.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 жовтня 2014 р. Справа № 820/16473/14

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Зміївського районного комунального водопровідно - каналізаційного підприємства про накладення арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі за текстом - ДПІ у Зміївському р-ні ГУ Міндоходів у Харківській області, позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Зміївського районного комунального водопровідно - каналізаційного підприємства (надалі за текстом - Зміївське РКВКП, відповідач), в якому просить суд: накласти арешт на кошти та інші цінності Зміївського районного комунального водопровідно - каналізаційного підприємства, що знаходяться в ПАТ "Креді Агріколь банк", МФО 300614, АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Харків, МФО 351533, ФХарківське обласне у АТОщад м. Харків, МФО 351823..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Зміївське районнео комунальне водопровідно - каналізаційне підприємство має податковий борг у розмірі1760670,74 грн.. Контролюючий орган просить накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, та належать відповідачу, оскільки у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Представник позивача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 20.10.2014 року надав заяву про розгляд справи без його участі .

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Згідно п.10 ч.1 ст.3 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.

Згідно до ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає, що адміністративна справа повинна бути розглянута в порядку письмового провадження, на основі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Зміївське районне комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство зареєстроване Зміївською районною адміністрацією Харківської області за № 14581200000000222, код 21231318 за адресою: 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Червоноарміївська, 24. Відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області з 03.09.1996 року за № 30.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити контролюючому органу з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

З матеріалів справи вбачається, що згідно облікової картки Зміївське РКВКП має податкову заборгованість перед бюджетом у сумі 1760670,74 грн., яка складається податку на прибуток підприємства та організацій, що належать до комунальної власності в сумі 499838,91 грн., земельного податку з юридичних осіб у розмірі 324016,56 грн., частини чистого прибутку комунальних підприємств, що вилучається до бюджету у розмірі 122863,00 грн., ПДВ у сумі 208343,68 грн., надходження збору за спеціальне використання води від ЖКГ у сумі 375081,19 грн., плати за користування надрами у сумі 175613,16 грн., надходження податків і зборів, які справлялись до 1 січня 2011 року, але не зазначені в ПКУ у розмірі 1031,16 грн., надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти у розмірі 53883,08 грн..

Судом встановлено, що податковим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 1/25 від 29.10.2001 року, яка була ним отримана 19.11.2001 року та податкову вимогу від 24.12.2001 року № 2/178, яка отримана відповідачем 03.01.2012 року. Також, прийнято рішення про опис майна від 05.04.2011 року за № 9.

Згідно листа підприємства від 18.02.2014 року на балансі підприємства залишились основні засоби на суму 6432,83 грн..

Судом встановлено, що податковим органом направлено листа до Зміївської РДА від 04.04.2014 року № 756920-09-25-26 з вимогою надати підтверджуючи документи, яким чином та згідно яких законодавчих підстав майно, яке перебувало у податковій заставі, передано з балансу підприємства -боржника.

Так, відповідно до листа Зміївської РДА від 13.05.2014 року за № 01-32/1192 зазначено, що відповідно до сесії районної ради від 30.08.2013 року № 586-VI здійснено передачу з балансу Зміївського РКВКП на баланс КП "Зміїв-Сервіс" матеріальних цінностей, що належать до спільної власності територіальних громад Зміївського району для забезпечення задоволення потреб населення в послугах водопостачання та водовідведення.

З матеріалів справи вбачається, що 30.05.2014 року складено Акт опису майна № 48/25 за підписом директора підприємства, описано майно на суму 5714,72 грн. та застосовано податкову заставу описаного майна 04.06.2014 року в ХФ ДП "Інформаційний центр"

З матеріалів справи вбачається, що Зміївське РКВКП має відкриті рахунки в установах банка, а саме: ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614, р/р 26007000008575; АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, р/р 26008103839500, р/р 26042103839500; ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, р/р 26002052299336, р/р 26058052299465; ФХарківське обласне АТ Ощад м. Харків, МФО 351823, р/р 260213011492; ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 37123013001923, р/р 37128018001923, р/р35431064035137.

Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючим органом вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п. 19-1.1.21. на контролюючі органи покладений обов'язок щодо організації роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.

Відповідно до положень п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З положень наведеної норми Кодексу слідує, що законодавець чітко встановив підстави для застосування арешту коштів на банківському рахунку та інших цінностей в банку, а саме:

1) відсутність майна у платника податків, котрий має податковий борг;

2) наявність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу;

3) відсутність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідач не надав до суду доказів сплати заборгованості.

Судом встановлено, що податковим органом здійснюються заходи по погашенню податкового боргу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про наявність встановлених п.п.20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банках.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, наявність у відповідача узгодженої суми податкового боргу та відсутність майна, яке може бути джерелом погашення боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, що належать Зміївському РКВКП є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 183-2, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Зміївського районного комунального водопровідно - каналізаційного підприємства про накладення арешту на кошти - задовольнити в повному обсязі.

Накласти арешт на кошти Зміївського районного комунального водопровідно - каналізаційного підприємства (63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Червоноарміївська, 24, код 21231318), що знаходяться в ПАТ "Креді Агріколь банк", МФО 300614, АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Харків, МФО 351533, ФХарківське обласне у АТОщад м. Харків, МФО 351823.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Супрун Ю.О.