Ухвала суду № 40984581, 20.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8198/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

20 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Файдюка В.В., при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної судової адміністрації України до Державної виконавчої служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державна судова адміністрація України звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій Державної виконавчої служби України щодо накладення штрафу на Державну судову адміністрацію постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. від 14 травня 2014 року у виконавчому провадженні № 35863362 та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. від 14 травня 2014 року, винесену у виконавчому провадженні № 35863362.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 травня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову у виконавчому провадженні № 35863362 про накладення на Державну судову адміністрацію України штрафу в розмірі 680 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення.

Вказана постанова прийнята за результатами виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2012 року № 2а-18312/11/2670 про зобов'язання Державну судову адміністрацію України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 вихідну допомогу в розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою судді.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Згідно ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом (ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

При цьому, суд зазначає, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 6 постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби".

Як вбачається з матеріалів справи, 02 січня 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Єжовим Максимом Валерійовичем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 35863362 по примусовому виконанню виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва 4 грудня 2012 року № 2а-18312/11/2670 про зобов'язання Державну судову адміністрацію України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 вихідну допомогу в розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою судді та зобов'язано боржника добровільно виконати рішення суду в семиденний термін з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Супровідним листом від 03 січня 2013 року № Т-17401/5-638/6 постанову про відкриття виконавчого провадження надіслано до виконання на адресу Державної судової адміністрації України.

Вимогою державного виконавця від 28 січня 2013 року № Т-17401/5-580/6 зобов'язано Державну судову адміністрацію України в строк до 04 лютого 2013 року виконати в повному обсязі рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист Окружним адміністративним судом міста Києва від 04 грудня 2012 року № 2а-18312/11/2670 та в строк до 04 лютого 2013 року повідомити відділ про стан його виконання.

У вимозі зазначено, що відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, постанова про відкриття виконавчого провадження отримана Державною судовою адміністрацією України 09 січня 2013 року, проте інформація щодо повного та фактичного виконання боржником рішення суду до відділу не надходила.

14 лютого 2013 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішення суду Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою № 580/6 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду по справі № 2а-18312/11/2670.

В зв'язку із зверненням до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду державним виконавцем 15 лютого 2013 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 35863362.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2013 року у справі № 2а-18312/22/2670 відмовлено у задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення суду Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. про встановлення способу та порядку виконання рішення суду у справі № 2а-18312/11/2670.

15 травня 2013 року старшим державним виконавцем прийнято постанову про поновлення виконавчого провадження № 35863362.

Вимогою державного виконавця від 29 травня 2013 року № Т-17401/5-580/6 зобов'язано Державну судову адміністрацію України в строк до 05 червня 2013 року виконати в повному обсязі рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист Окружним адміністративним судом міста Києва від 04 грудня 2012 року № 2а-18312/11/2670 та у разі невиконання рішення суду надати до відділу письмові пояснення відповідальної особи про причини невиконання рішення суду.

У вимозі зазначено, що інформація щодо повного та фактичного виконання боржником рішення суду до відділу не надходила.

25 червня 2013 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішення суду Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою № 580/6 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду по справі № 2а-18312/11/2670.

В зв'язку із зверненням до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду державним виконавцем 05 липня 2013 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 35863362.

Листом від 4 квітня 2014 року за № 02-3-13/2042 Київським апеляційним адміністративним судом повернуто без розгляду заяву державного виконавця про встановлення способу та порядку виконання рішення суду з тих підстав, що заява особи, чи подання державного виконавця про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення подаються до адміністративного суду першої інстанції.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі № 2а-18312/11/2670 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року та прийняття додаткової постанови.

23 квітня 2014 року старшим державним виконавцем прийнято постанову про поновлення виконавчого провадження № 35863362.

Вимогою державного виконавця від 23 квітня 2014 року № 580/6 зобов'язано Державну судову адміністрацію України в строк до 30 квітня 2014 року виконати в повному обсязі рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист Окружним адміністративним судом міста Києва від 04 грудня 2012 року № 2а-18312/11/2670 та у разі невиконання рішення суду надати до відділу письмові пояснення відповідальної особи про причини невиконання рішення суду.

Листом від 07 травня 2014 року за № 10-2389/14 Державна судова адміністрація України повідомила Державну виконавчу службу України про те, що виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року потребує списання коштів з державного органу на користь судді, а тому таке списання повинно здійснюватися із програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" Державною казначейською службою України. В листі також вказано про те, що Державна судова адміністрація України не має можливості самостійно виконати рішення суду, оскільки не визначено розмір твердої грошової суми, яка підлягає виплаті.

За результатами розгляду листа Державної судової адміністрації України старший державний виконавець вимогою від 14 травня 2014 року № 580/6 зобов'язав Державну судову адміністрацію України в строк до 21 травня 2014 року виконати в повному обсязі рішення суду та прийняв оскаржувану постанову про накладення на Державну судову адміністрацію України штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення.

Таким чином, враховуючи, що Державною судовою адміністрацією України рішення Київського апеляційного адміністративного суду у наданий державним виконавцем строк фактично не виконано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України правомірно прийнято оскаржувану постанову про накладення на Державну судову адміністрацію України штрафу в розмірі 680 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев

суддя Н.Е. Старова

суддя В.В.Файдюк

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.