Ухвала суду № 40984505, 07.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4983/14 (в 4-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі Авраменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро" звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005412203 та № 0005422203 від 4 квітня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2014 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04 квітня 2014 року № 0005412203 та № 0005422203.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 06 березня 2014 року по 17 березня 2014 року посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Біріт Імені Шевченка» за період з 01 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2013 року, ТОВ «Судносервіс» за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року, Фермерським господарством «Амфіра» за період з 01 травня 2013 року по 31 травня 2013 року.

За результатами перевірки, складено акт № 810/26-59-22-03/37535022 від 17 березня 2014 року.

Як вбачається з зазначеного акта податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем: п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п.п. 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого ТОВ «Каховка Протеїн Агро» було завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2 202 007, 00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за грудень 2012 року на суму 1 898 956, 00 грн. та до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника за листопад 2013 року на суму 303 051, 00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними висновками викладеними в Акті перевірки, 24 березня 2014 року позивачем було подано заперечення, за результатами розгляду якого, заперечення залишено без задоволення, а висновки викладені в Акті перевірки № 810/26-59-22-03/37535022 від 17 березня 2014 року залишено без змін (том 1 а.с. 39-48).

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04 квітня 2014 року № 0005412203, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 303 051, 00 грн., за основним платежем та 151 525, 50 грн., за штрафними (фінансовими) санкції, та № 0005422203 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 898 956, 00 грн., за основним платежем та 949 478, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковий орган дійшов до висновку, що взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро" і його контрагентами ТОВ «Біріт Імені Шевченка» за період з 01 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2013 року, ТОВ «Судносервіс» за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року, Фермерським господарством «Амфіра» за період з 01 травня 2013 року по 31 травня 2013 року мають ознаки нереальності і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зазначеного висновку відповідача та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Біріт Імені Шевченка» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 30.09.2013 № 22 КП/13, умовами якого передбачено, що Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує сою урожаю 2013 року (том 2 а.с. 75-77).

На підтвердження виконання операцій за вказаним договором позивачем надано товарно-транспортні накладні (том 2 а.с. 83-84, 86-87, 89, 91-92, 94-95, 97, 99, 101, 103, 105-106); податкові накладні від 27.01.2013 № 49, від 10.10.2013 № 40, від 24.10.2013 № 46, від 14.10.2013 № 42, від 11.12.2013 № 41, від 22.10.2013 № 43, від 09.11.2013 № 56, від 09.11.2013 № 55, від 11.11.2013 № 57, від 12.11.2013 № 59, від 18.11.2013 № 60, від 19.11.2013 № 61, 20.11.2013 № 63, від 20.11.2013 № 62, (том 2 а.с. 107-110, 113-114, 126, 128 - 134); розрахунки коригування кількісних і вартісних показників податкових накладних (том 2 а.с. 111-112, 115-125, 127); накладні від 03.11.2013 № 18, від 04.11.2013 № 19, від 09.11.2013 № 21, від 09.11.2013 № 22, від 11.11.2013 № 23, від 12.11.2013 № 25, від 18.11.2013 № 27, від 19.11.2013 № 28, від 20.11.2013 № 29, від 20.11.2013 № 30, (том 2 а.с. 82, 85, 88, 90, 93, 96, 98, 100, 102, 104).

Також, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Судносервіс» (Постачальник) було укладено договір поставки № 55 КП/12, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався передати, а Покупець прийняти та оплатити сою врожаю 2012 року (том 3 а.с. 68-71).

На підтвердження виконання операцій за вказаним договором позивачем надано видаткові накладні від 26.10.2012 № 294, від 30.10.2012 № 295, від 01.11.2012 № 297, від 05.11.2012 № 298, від 12.12.2012 № 310, від 12.11.2012 № 309, № 08.11.2012 № 304, від 14.11.2012 № 313, від 21.11.2012 № 315, від 27.11.2012 № 317, від 27.11.2012 № 316, від 03.12.2012 № 318, від 05.12.2012 № 319, (том 3 а.с. 75, 78, 81, 84, 87, 90, 93, 96, 99, 102, 105, 108, 111); акти прийому - передачі від 26.10.2012, від 30.10.2012, від 01.11.2012, від 01.11.2012, від 05.11.2012, від 12.11.2012, від 08.11.2012, від 14.11.2012, від 21.11.2012, від 27.11.2012, від 03.12.2012, від 05.12.2012 (том 3 а.с. 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112); складські квитанції на зерно від 26.10.2012 № 395, від 30.10.2012 № 404, від 01.11.2012 № 408, від 05.11.2012 № 414, від 12.11.2012 № 439, від 12.11.2012 № 438, від 08.11.2012 № 424, від 14.11.2012 № 442, від 21.11.2012 № 459, від 27.11.2012 № 473, від 27.11.2012 № 472, від 03.12.2012 року № 487, від 05.12.2012 № 490 (том 3 а.с. 77, 80, 83, 86, 89, 92, 95, 98, 101, 104, 107, 110, 113); акти здачі-прийняття робіт (том 3 а.с. 114, 116); податкові накладні від 05.12.2012 № 341, від 03.12.2012 № 337, від 27.11.2012 № 335, від 30.11.2012 № 340, від 21.11.2012 № 330, від 37.11.2012 № 336, від 08.11.2012 № 319, від 12.11.2012 № 324, від 12.11.2012 № 323, від 14.11.2012 № 328, від 01.11.2012 № 309, від 05.11.2012 № 317, від 31.10.2012 № 313, від 30.10.2012 № 308, від 26.10.2012 № 307, (том 3 а.с. 118, 120, 122, 124-125, 127, 129, 131, 133, 135, 137-138, 140-142); платіжні доручення (том 3 а.с. 183-194).

Також, що між позивачем (Покупець) та ФГ «Амфіра» (Постачальник) було укладено договір поставки від 22.05.2013 № 47 ПС/13, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти та оплатити сою врожаю 2012 року (том 2 а.с. 137-139).

На підтвердження виконання операцій за вказаним договором позивачем надано податкові накладні від 28.05.2013 № 28/2, від 29.05.2013 № 33/2, від 30.05.2012 № 34/2, від 25.05.2013 № 23/2, від 23.05.2013 № 20/2, від 24.05.2013 № 22/2, від 28.05.2013 № 29/2, від 25.05.2013 № 24/2, вд 29.05.2013 № 32/2, від 24.05.2013 № 21/2 (том 2 а.с. 144-153); видаткові накладні № РН-0000132 від 23.05.2013, № РН-0000140 від 28.05.2013, № РН-0000144 від 29.05.2013, № РН-0000146 від 30.05.2013, № рн-0000134 від 24.05.2013, № РН-0000133 від 24.05.2013, (том 2 а.с. 155, 167, 179, 187, 191, 195); товарно-транспортні накладні (том 2 а.с. 157-158, 161-162, 165-166, 169-174, 177-178, 181-182, 185-186, 189-190, 193-194, 197-198, 199-202).

Тобто, позивачем надано до суду як первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів (послуг) у контрагентів та їх транспортування, так і докази про здійснення оплати за поставлений товар (отримані послуги).

На думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за вищевказаними договорами укладеними між позивачем та його контрагентами, оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Колегія суддів зазначає, що на момент укладання усної домовленості контрагенти позивача у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебували на податковому обліку в органах податкової служби, як платники податку на додану вартість (том 2 а.с. 67-72).

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на акти перевірок Новоград - Волинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області від 29.01.2014 № 190/22-00/38107051 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Біріт Імені Шевченка» з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Каховка Протеїн Агро» за жовтень 2013 року, правомірності формування податкового кредиту за жовтень 2013 року» та ДПІ у Ленінськму районі ГУ Міндоходів у м. Миколаєві від 27.09.2013 № 328/14-02-22-01/23619147 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Судносервіс» з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «ЛИБЕРТИН» за жовтень 2012 року, за січень, червень 2013 року та правомірності формування податкових зобов'язань з ПДВ та доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинам з покупцями товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ «ЛИБЕРТИН» в жовтні, грудні 2012 року, в січні, червні 2013 року», оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, колегія суддів враховує, що в Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02). «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2014 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 15 жовтня 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.