Постанова № 40984263, 13.10.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року Житомир справа № 806/8186/13-a

категорія 6.2

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Липа В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держземагентства у Попільнянському районі Житомирської області, за участі третіх осіб: Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія", Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" про визнання незаконною та скасування державної реєстрації договору оренди земельних ділянок,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом, у якому просить визнати незаконним та скасувати державну реєстрацію договору оренди земельних ділянок площею 3,4457 га та 3,4457 га укладеного між нею та Закритим акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія" від 20 грудня 2005 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.03.2006 року за № 040621900269.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Надіслав на адресу суду телефонограму, в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія" подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ч. 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником земельних ділянок площею 3,4457 га та 3,4457 га, які знаходяться на території Паволоцької сільської ради , що підтверджується державними актами на право власності на земельні ділянки серії ЖТ № 114695 та серії ЖТ № 114696, виданих Попільнянською районною державною адміністрацією Житомирської області 22 квітня 2004 року.

20 грудня 2005 року між ОСОБА_1 (яка виступає як Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія" (яке виступає як Орендар) укладено договір оренди землі.

Відповідно до умов Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Паволоцької сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,4457 га та 3,4457 га. Договір укладено на строк 10 років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк, у порядку, визначеному даним Договором.

Орендна плата нараховується і вноситься Орендарем щорічно у формі та розмірі, визначеному даним Договором протягом усього строку оренди земельної ділянки - з моменту початку строку оренди по день фактичного припинення цього Договору. Річна орендна плата за використання об'єкта оренди на момент підписання Договору встановлюється в розмірі 2% від грошової оцінки Земельної ділянки і складає 1853,58 грн.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється на підставі акту прийому-передачі, який складається і підписується у трьох примірниках, по одному для кожної сторони та реєструючому органу. Акт прийому-передачі є невід'ємною частиною Договору.

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки ОСОБА_1 було передано ЗАТ "Технологічна Аграрна Компанія" земельні ділянки відповідно до Договору оренди від 20.12.2005 року.

Договір зареєстровано у Попільнянському районному відділі ЖРФ ЦДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.03.2006 року за № 040621900269.

27 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "Технологічна Аграрна Компанія" було укладено додаткову угоду до Договору оренди землі від 20.08.2006 року № 040621900269, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що строк дії Договору та відповідно термін оренди земельної ділянки, що орендується Орендарем, пролонгується до 2023 року. Сторони дійшли згоди, що річна орендна плата за використання об'єкта оренди встановлюється в розмірі 3,5% від грошової оцінки земельної ділянки, що орендується і складає 3451,70 грн. за 1 рік оренди або виплата проводиться сільськогосподарською продукцією.

Дану Угоду укладено в трьох оригінальних примірниках, по одному для сторін і один для органу, що проводить державну реєстрацію.

Дана додаткова угода є невід'ємною частиною Договору і набуває чинності з дати її державної реєстрації.

Додаткову угоду зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі у Попільнянському районному відділі ЖРФ ЦДЗК, про що вчинено запис від 12.11.2008 року за № 040821900067.

Позивач не погоджується з державною реєстрацією договору оренди земельних ділянок від 20.12.2005 року, вважає її протиправною та такою, що порушує його права, оскільки договір оренди не має строку на який його укладено.

Визначаючись щодо позовних вимог, слід зазначити наступне.

Правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі Закон).

Згідно зі статтею 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 3 Закону, речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

В Україні формується та діє єдиний Державний реєстр прав, який базується на державному обліку земельних ділянок усіх форм власності та розташованого на них іншого нерухомого майна, реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна, їх обмежень та правочинів щодо нерухомого майна.

Реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.

Частиною 1 статті 4 Закону встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) речові права на чуже нерухоме майно:

а) право володіння;

б) право користування (сервітут);

в) право постійного користування земельною ділянкою;

г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

д) право користування нерухомим майном строком більш як один рік.

Нормами статті 17 Закону визначено, що державна реєстрація речових прав проводиться в такому порядку: облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право.

Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Розгляд заяви і прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, відмову в реєстрації проводяться у строк, який не перевищує чотирнадцяти календарних днів з дня отримання органом державної реєстрації прав заяви та документів, необхідних для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ч. 1 ст. 18 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.

Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема, є договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно.

У державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване (ч. 1 ст. 24 Закону).

У відповідності із вимогами ч. 2 ст.27 Закону, державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Як вбачається з матеріалів справи строк дії договору оренди землі від 20.12.2005 року, з урахуванням додаткової угоди від 27.09.2008 року, яка є невід'ємною частиною даного договору, не скінчився, в установленому законом порядку не визнаний недійсним.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача щодо не зазначення в договорі строку дії останнього, оскільки додаткова угода підписана між сторонами, п. 1 якої визначено строк дії договору до 2023 року.

Таким чином, підстав для скасування державної реєстрації договору оренди земельних ділянок площею 3,4457 га та 3,4457 га укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ (ПАТ) "Технологічна Аграрна Компанія" від 20.12.2012 року не має.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Липа