Постанова № 40984253, 06.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року № 813/5045/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кедик М.В.,

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача Пирча Р.В.,

представників відповідача Неділи І.Г., Кусель Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Стрийської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" про стягнення податкового боргу у розмірі 21168,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача існує заборгованість внаслідок несплати податкових зобов'язань по земельному податку у розмірі 21168,15 грн. Враховуючи те, що відповідачем тривалий час не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно, просить позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю, зазначає, що на даний час Львівська геологорозвідувальна експедиція Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" знаходиться в складному матеріальному та фінансовому становищі, яке склалось через відсутність фінансування у 2009-2014 роках загальнодержавної програми зміцнення мінерально-сировинної бази України. У зв'язку з цим на підприємствах геологічної галузі, в тому числі і в Львівської геологорозвідувальної експедиції Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія", склалась критична виробнича, економічна та соціальна ситуація, яка призвела до виникнення заборгованості зі сплати податків за землю. Також зазначає, що грошові кошти, які поступають на рахунок Підприємства, в першу чергу спрямовані на погашення заборгованості по заробітній платі, оскільки Закон України «Про оплату праці», а саме ст. 15 містить вимогу щодо оплати праці працівників Підприємства, яка здійснюється в першочерговому порядку; відрахувань та платежів до державного бюджету. Всі інші платежі здійснюються Підприємством після виконання першочергових зобов'язань щодо оплати праці.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Дочірне підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру станом на 09.12.2013 року.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру Львівська геологорозвідувальна експедиція Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" є відокремленим структурним підрозділом юридичної особи з присвоєнням ідентифікаційного коду 01432463.

Львівська геологорозвідувальна експедиція Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" станом на 20.06.2014 року перебуває на податковому обліку за основним місцем обліку в Державній податковій інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області з 07.03.1992 року за № 00500100, а за неосновним місцем обліку, як платник окремих податків відповідач перебуває в Стрийській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, що підтверджується довідкою Стрийської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області № 5132/3/13-11-18-20 від 20.06.2014 року.

Згідно з розрахунком податкового боргу станом на 02.07.2014 року за Львівською геологорозвідувальною експедицією Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" наявна заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в сумі 21168,15 грн.

Дана заборгованість відповідача перед бюджетом на загальну суму 21168,15 грн виникла в результаті несплати сум згідно поданих податкових декларацій, а саме:

- податкової декларації з сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 1216 від 01.02.2013 року.

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 1400008258 від 13.02.2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була сформована та надіслана на адресу відповідача податкова вимога форми «Ю» № 9-15 від 24.01.2014 року на суму 5197,10 грн, яку вручено платникові податків.

Зазначена податкова вимога ні в адміністративному, ні в судовому порядку у встановлений чинним законодавством спосіб не оскаржена, узгоджена сума податкового зобов'язання до бюджету не сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу, а відтак підлягає стягненню з відповідача.

У добровільному порядку заборгованість відповідачем не сплачена.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно зі ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 вищезазначеного Кодексу вбачається, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 41.1, 41.2 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (ст.288 Податкового кодексу України).

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Положеннями п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу.

Згідно довідки про банківські рахунки, Львівська геологорозвідувальна експедиція Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" має відкриті рахунки в установах банку.

Частиною 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З врахування вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Стрийської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з банківських рахунків Львівської геологорозвідувальної експедиції Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 21168 (двадцять одну тисячу сто шістдесят вісім) гривень 15 копійок.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.