Ухвала суду № 40984125, 13.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/4862/14-ц Головуючий у І інстанції Шинкар А.О.Провадження № 22-ц/780/5307/14 Доповідач у 2 інстанції Журба С.О.Категорія 49

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Химинець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом, який мотивувала наступним:

Рішенням суду від 11 серпня 2010 року розірвано її шлюб з ОСОБА_2 Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду першої інстанції змінити, зменшити розмір аліментів до 300 грн. щомісячно. Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що судом не взято до уваги, що на його утриманні перебувають непрацююча дружина та малолітня дитина від іншого шлюбу. Зазначає, що у нього відсутня постійна робота, тому у нього немає можливості сплачувати щомісячно 600 грн. на утримання дитини від першого шлюбу.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків:

У відповідності до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

У відповідності до положень ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги в повному обсязі на утримання неповнолітньої дитини, тому з врахуванням обставин, зазначених в ст.182 СК України, стягнув з нього на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини.

Згідно положень ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Свою незгоду з висновками суду першої інстанції відповідач насамперед обґрунтовував тим, що вважає встановлений судом першої інстанції розмір аліментів завищеним та таким, що не відповідає його матеріальному становищу та фінансовим можливостям.

Статтею 10 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. Аналогічна норма міститься і в ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає посилання відповідача щодо завищеного розміру встановлених аліментів та їх невідповідності його матеріальному стану такими, що не були належним чином доведені, відтак вони не можуть бути прийняті судом. Суд першої інстанції, розглядаючи спір, належно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, визначений ним розмір аліментів відповідає принципам розумності та справедливості, а тому колегія суддів апеляційного суду визнає дане рішення законним та обґрунтованим, відтак передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: