Ухвала суду № 40982993, 15.10.2014, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/730/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2014 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кривошеї С. С. ,

при секретарі Труняковій А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з заявою про перегляд заочного рішення винесеного 22 вересня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 22 вересня 2014 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області по справі №186/730/14-ц за позовом ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором №172#00017544969 від 04.04.2013 року у розмірі 93 613,60 грн., 936,14 грн. судових витрат, а всього 94 549,74грн.

На дане судове засідання вона, як відповідач з'явитися не змогла в зв'язку із службовим відрядженням, про що свідчить наказ про направлення її у службове відрядження 22 вересня 2014 року.

Щодо обґрунтування її заперечень проти позовних вимог позивача, пояснює наступне: ознайомившись з матеріалами позовної заяви, вона не може погодитись з її вимогами про стягнення з неї, як боржника, розміру боргу зі стягнення неправомірно та необґрунтовано нарахованих:

1. Заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 16 690,90 грн.

Позивач необґрунтовано розрахував заборгованість від суми основного боргу, тоді як заборгованість сплачується від суми прострочених щомісячних платежів. Крім того позичальник повинен сплачувати проценти тільки за користування кредитними коштами за період фактичного користування ними, тобто в період існування договірних відносин. Оскільки, згідно повідомлення-вимоги позичальнику щодо повернення повної суми заборгованості за Кредитним договором №172#00017544969 від 04.04.2013 року, позивач 06.08.2013 року в односторонньому порядку достроково розірвав Кредитний договір, то проценти за користування кредитними коштами після розірвання договору не нараховуються.

Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз'яснено, що до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» відносяться і ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян, у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій. У відповідності до п.8 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує відсотки за користування кредитом та вартість всіх послуг, пов'язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом. Тобто у її випадку - це період з 04.04.2013 року до 06.08.2013 року.

Згідно даних довідки розрахунку заборгованості, представленої банком суду проценти обраховуються від суми основного боргу, що є необґрунтованим та незаконним. У відповідності до ст.ст.1048, 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі. Згідно додатку №1 до Кредитного договору №172#00017544969.

04.04.2013р. по 03.05.2013р. - 1 372,25 грн.

04.05.2013р. по 03.06.2013р. - 1 408,02 грн.

04.06.2013р. по 03.07.2013р. - 1 353,94 грн.

04.07.2013р. по 03.08.2013р. - 1 388,58 грн.

04.08.2013р. по 03.09.2013р. - 1 379,08 грн.

Всього: 6 901,87 грн.

2. Пені за прострочення повернення заборгованості у розмірі 21 462,60 грн.

Пеня за прострочення нарахована Позивачем також від основної суми боргу, що суперечить нормам ст.549 ЦК України, де вказано, що пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Сума грошового зобов'язання вказана у додатку №1 до Кредитного договору №172#00017544969 і становить:

04.05.2013р. по 03.06.2013р. - 315,03 грн. х 0,2% х 355 днів = 223,67 грн.

04.06.2013р. по 03.07.2013р. - 369,11 грн. х 0,2% х 324 днів = 239,18 грн.

04.07.2013р. по 03.08.2013р. - 334,47 грн. х 0,2% х 294 днів =196,67 грн.

04.08.2013р. по 03.09.2013р. - 343,97 грн. х 0,2% х 263 днів = 180,93 грн.

Всього: 840,45 грн.

Крім того, положенням ч.3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

3. Пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 5 560,10 грн.

Вимога про стягнення пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом не відповідає нормам п.2 ст.550 ЦК України, де зазначається, що проценти на неустойку, різновидом якої є пеня (ст.549 ЦК України) не нараховуються. Позичальник не користується несплаченими процентами як кредитними коштами, проценти на проценти не нараховуються.

Як роз'яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», - п.14 - при вирішенні спорів, що стосуються кредитного договору недійсним слід враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів».

У відповідності до п.3 4.5 ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів» встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків) у разі невиконання ним зобов'язань за договором є несправедливою умовою договору, що обмежує права споживача та визнається Законом недійсною умовою договору.

У відповідності до п.1ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Крім того позивач не надав жодних доказів здійснення платежу. Факт надання грошових коштів, повинен бути підтверджений відповідним платіжним документом, який є єдиним можливим та належним доказом здійснення платежу.

Таким чином, в долученому до позовної заяви розрахунку заборгованості згідно кредитного договору №172#00017544969 від 04.04.2013 року не наведено жодних розрахунків та їх нормативного обґрунтування. В ньому зазначено тільки кінцеві значення, які на думку позивача відповідають дійсності і мають бути стягненні з неї на його користь. З огляду на це розмір позовних вимог не може вважатися доведеним, так як він необґрунтований жодними належними та допустимими доказами. Вказані вище заперечення були надані суду під час попереднього судового засідання. У відповідності до ст. 226 ЦПК України: «За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 213 і 215 цього Кодексу». Згідно ст. 213 ЦПК України: «Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні».

Також необхідно зазначити, що в порушення вимог ст. 215 ЦПК України, описова частина рішення не містить жодних узагальнень викладу її позиції, як відповідача, у відповідності до змісту наданих заперечень. Одночасно не встановлені докази які б спростовували її позицію.

Просить суд скасувати заочне рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно ч. 3. ст. 231 ЦПК України в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляд в загальному порядку.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.

У судове засідання представник позивача Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» не з'явився, причини неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ст.231 ЦПК України «Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви».

Суд, вивчивши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню, а заочне рішення скасуванню та призначенню справи до розгляду в загальному порядку, з метою правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України «Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи».

Керуючись ст. ст. 231-232, 209, 210, 219 ЦПК України,- суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Призначити справу до розгляду на 10 годин 00 хвилин 10 листопада 2014 року.

Суддя: С. С. Кривошея