Постанова № 40982456, 20.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2014 року № 813/6026/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюк В.Я.

секретар судового засідання Шозда Г.В.

з участю відповідача - ОСОБА_1,

представника позивача - Кравець С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Львівський міський центру зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 859 грн. 87 коп.

В обгрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем було приховано факт зайнятості та отримання доходів, а тому суми, які йому були виплачені як безробітному, підлягають поверненню.

Представник позивача позов підтримав з викладених міркувань, просить його задоволити.

Відповідач проти позову заперечила, просить в його задоволенні відмовити, оскільки працювала лише у серпні 2013 року та знялась з обліку у відповідача саме в цьому місяці. У липні 2013 року, продовжує відповідач, не працювала, а договір про наданні послуг підписала помилково 01.07.2013 року.

Заслухавши представника позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Згідно п.5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року №1533-III, з наступними змінами та доповненнями, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним здійснюється на підставі Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248.

ОСОБА_1 29.05.2013 року звернулася до Львівського міського центру зайнятості про надання статусу безробітнього, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою.

Як вбачається з акта №192 від 02.06.2014 року про розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в цивільно-правових відносинах з ТзОВ «Адекко» Україна» з 01.07.2013 року по 30.09.2013 року та отримала дохід на підставі акта приймання - передачі послуг, що зазначено в податковому розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) на ІІІ квартал 2013 року та відображено у листі за №230514 від 23.05.2014 року.

Дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи договором про надання послуг від 01.07.2013 року за №ВНАДС 002488, податковим розрахунком сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) на ІІІ квартал 2013 року та листом за №230514 від 23.05.2014 року.

У відповідності до вимог ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року за №803-XII, з наступними змінами та доповненнями, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Як передбачено ч.3 ст.1 згаданого Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Таким чином, відповідач не може вважатись безробітним, оскільки під час перебування на обліку в центрі зайнятості перебувала у трудових відносинах на умовах цивільно-правового договору, а тому відносилась до зайнятого населення.

При цьому, судом не береться до уваги посилання позивача на те, що вона надавала послуги ТзОВ «Адекко» лише у серпні 2013 року, а у липні цього ж року, таких не надавала, оскільки законодавець у наведених нормах не ставить в залежність статус зайнятого населення від отримання доходу.

Також, посилання відповідача на те, що договір про надання послуг між нею та ТзОВ «Адекко Україна» був підписаний заднім числом (01.07.2013 року) не беруться судом до уваги, оскільки дані обставини не підтверджуються жодними доказами (угодою сторін, рішенням суду, тощо).

Частиною 3 ст.36 цього ж Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з наказу Львівського міського центру зайнятості від 18.06.2014 року за №432-ш, останнім прийнято рішення про відшкодування ОСОБА_1 виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 01.07.2013 року по 18.08.2013 року у сумі 859 грн. 87 коп.

На виконання вимог зазначених норм та п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним позивач надіслав відповідачу претензію від 18.06.2014 року за №13/4292 про відшкодування коштів у сумі 859 грн. 87 коп.

Згідно із п.8 цього ж Порядку, у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року №1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Враховуючи те, що відповідачем добровільно не повернено суми коштів отриманої допомоги по безробіттю, такі належить стягнути в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підставні і обґрунтовані, а тому, підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати із сторін.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути зі ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що проживає за адресою АДРЕСА_1, на користь Львівського міського центру зайнятості (р/р 37170001000584, одержувач Львівський міський центр зайнятості, банк ГУДКСУ у Львівській області, ЄДРПОУ 25555035, МФО 825014, КЕКВ 1341 - повернення коштів допомоги з безробіття ОСОБА_1), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Кн.Ольги, 122, 859 грн. 87 коп. (вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень вісімдесят сім копійок) отриманої допомоги по безробіттю.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 жовтня 2014 року.

Суддя В.Я.Мартинюк