Постанова № 40982228, 11.09.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13910/14-а

Провадження №2-а/761/302/2014

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Кравець Д.І.,

при секретарі Костюковій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Уманського взводу ДПС при управлінні ДАІ України в Черкаській області Квашука Ігоря Юрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду з адміністративним позовом до інспектора Уманського взводу ДПС при управлінні ДАІ України в Черкаській області Квашука Ігоря Юрійовича, згідно якого просив скасувати постанову серії СА № 316085, винесену відносно позивача у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) та закрити провадження в даній адміністративній справі за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 04 травня 2014 року він перевозив з Миколаївщини до Києва своїх стареньких батьків та, рухаючись по автомобільній дорозі Одеса-Київ, на під'їзді до міста Умань, позивач помітивши знак обмеження швидкості, спочатку до 70 км/год., а за ним до 50 км/год., загальмував та знизив швидкість руху до швидкості встановленої знаками. Проте, після цього позивач був зупинений відповідачем, який почав розповідати позивачу, що він перевищив дозволену швидкість, чим порушив Правила дорожнього руху.

В подальшому, відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення серії СА1 № 196727 та винесена оскаржувана постанова, згідно якої на позивача було накладено адміністративне стягнення у розмірі 510 грн. 00 коп. При цьому, жодних доказів чи свідків щодо вчинення позивачем правопорушення йому надано не було.

Разом з тим, позивач зазначає, що при вимірюванні швидкості його автомобіля відповідачем використовувався вимірювач швидкості «Трукам» № 000771, який не відповідає вимогам встановленим чинним законодавством, оскільки до матеріалів справи не додано документів, що прилад сертифікований в Україні та про його повірку. Крім того, в оскаржуваній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію і взагалі, враховуючи ділянку дороги, де працював відповідач, немає впевненості в тому, що швидкість, яку показав прилад, належить саме автомобілю позивача.

На підставі зазначеного позивач вважає, що відповідачем було неправомірно притягнуто його до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені ним вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі. Також пояснив, що він, в принципі, ніколи не порушує правил дорожнього руху.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. При цьому, командиром Уманського взводу ДПС ДАІ Давимокою С.Г. до суду були надіслані письмові заперечення, згідно яких останній вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а тому просить відмовити у задоволення позову. Також командир Уманського взводу ДПС ДАІ Давимока С.Г. просив розглядати справу за відсутності представника ДАІ.

Вислухавши пояснення позивача та письмові заперечення командира Уманського взводу ДПС ДАІ, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судом встановлено, що 04 травня 2014 року інспектором Уманського взводу ДПС при управлінні ДАІ України в Черкаській області Квашуком Ігорем Юрійовичем складено протокол серії СА 1 № 196727 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, згідно якого позивач близько 09 години 06 хвилин, керуючи автомобілем марки «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_1, на 210 кілометрі автомобільної дороги Одеса - Київ, рухався зі швидкістю 107 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху - 50 км/год. на 57 км/год. та порушив п.п. 12.10.2 Правил дорожнього руху. Швидкість вимірювалась приладом «Трукам» № 000771 (а.с. 4).

Цього ж дня, на підставі даного протоколу, відповідачем винесено постанову серія СА № 316085 від 04 травня 2014 року по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 3 ст. 122 КУпАП, згідно якої останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 3).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та наданих у судовому засіданні пояснень позивача, останній зазначає, що вимірювач швидкості «Трукам» № 000771 не відповідає вимогам встановленим чинним законодавством, оскільки даний прилад не сертифікований в Україні. Крім того, в оскаржуваній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію і взагалі, враховуючи ділянку дороги, де працював відповідач, немає впевненості в тому, що швидкість, яку показав прилад, належить саме автомобілю позивача.

Разом з тим, як вже зазначалось вище, вимірювальним приладом «Трукам» № 000771 було зафіксовано, що автомобіль, яким керував позивач, рухався зі швидкістю 107 км/год., тоді як на даній ділянці дозволена швидкість руху встановлена у межах 50 км/год., тобто, позивачем було перевищено допустиму швидкість на 57 км/год. Вказані обставини підтверджуються, серед іншого, електронними фотокартками, зафіксованими приладом «Трукам» № 000771 (а.с. 24).

При цьому, відповідно до свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/1418686 лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів «TruCAM» LTI 20/20 № ТС000771, яке чинне до 29 травня 2015 року, діапазон вимірювань швидкості від 2 до 320 км/год., границі допустимої абсолютної похибки при вимірюванні швидкості лазерним в ручному та автоматичному режимах - ± 2 км/год. в діапазоні від 2 до 200 км/год.; ± 1 км/год. в діапазоні від 201 до 320 км/год. (а.с.23).

Крім того, згідно з Експертним висновком Лазерний вимірювача швидкості транспортних засобів «TruCAM LTI 20/20» зареєстрований в Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України 29 липня 2011 року за № 285, Вказаний висновок діє до 29 липня 2014 року. При цьому, за результатами експертизи встановлено, що механізм технічного захисту інформації лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів «TruCAM LTI 20/20» відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні в обсязі функцій, зазначених у документі «Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCAM LTI 20/20», Вимоги з технічного захисту інформації».

Відповідно до п.п. 12.10.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, обмеження дозволеної швидкості руху вводяться постійно виключно: на небезпечних ділянках доріг та вулиць (небезпечні повороти, ділянки з обмеженою видимістю, місця звуження дороги тощо); у місцях розміщення наземних нерегульованих пішохідних переходів; у місцях розташування стаціонарних постів Державтоінспекції; на ділянках доріг (вулиць), прилеглих до території дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, дитячих оздоровчих таборів.

Положеннями ч. 3 ст. 122 КУпАП України, серед іншого, встановлено, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України регламентовано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідно до ст. 162 КАС України, діючи в межах наданих адміністративному суду повноважень, проаналізувавши наведені позивачем доводи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що наданими до суду відповідачем документами, в їх сукупності, підтверджується правомірність його рішення та спростовуються доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, у звязку з чим позов ОСОБА_1 до інспектора Уманського взводу ДПС при управлінні ДАІ України в Черкаській області Квашука Ігоря Юрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що факт не зазначення у протоколі інформації про особу, яка проводила фіксацію швидкості руху автомобіля позивача, сам по собі не може бути підставою для скасування винесеної відповідачем постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, враховуючи наявність беззаперечних даних про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП України.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 122, 251, 252, 256, 258, 268 КУпАП, ст.ст. 2, 10, 11, 69-71, 128, 159-163, 167, 1712 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора Уманського взводу ДПС при управлінні ДАІ України в Черкаській області Квашука Ігоря Юрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя: