Постанова № 40981958, 30.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2014 р. Справа№ 910/12121/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:ОСОБА_3, за довіреністю;

відповідача:Чернюк В.В., за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

на рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2014

у справі № 910/12121/14 (суддя: Шкурдова Л.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

про стягнення 307 506,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.08.2014 у справі № 910/12121/14 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 307506 грн. 72 коп. боргу та 6150 грн. 13 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2014 у справі № 910/12121/14 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" передано на розгляд колегії судді у складі головуючого судді - Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2014 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до провадження справу № 910/12121/14. Розгляд апеляційної скарги призначений на 30.09.2014.

18.09.2014 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду був поданий відзив на апеляційну скаргу.

30.09.2014 представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

30.09.2014 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2014 у справі № 910/12121/14 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

21.06.2007 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) в особі директора філії ВАТ КБ „Надра" Миколаївського РУ Домрачевої І.А., що діє на підставі Статуту ВАТ КБ „Надра", Положення про філію ват КБ „Надра" МРУ та довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 14.06.2007, укладено договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований за № 1832 (надалі -договір), за умовами якого рендодавець передає, а орендар приймає від орендодавця в платне, тимчасове користування на умовах оренди наступне нежитлове приміщення: нежитлове приміщення № 7 - салону-магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Загальна площа орендованого майна складає 137,4 кв.м.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В ст. 765 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п.2.1 договору орендоване майно передається орендарю для його використання у відповідності зі статутною діяльністю орендаря.

Позивач на виконання умов договору 21.06.2007 на підставі акта прийому-передачі передав, а відповідач прийняв об'єкт оренди у користування у задовільному стані.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що строк оренди становить 10 років -з дня передачі орендованого майна орендарю, яким є дата підписання акту прийому-передачі майна в оренду. В цьому акті зазначається опис орендованого майна, технічний стан (коефіцієнт зносу), недоліки орендованого майна та інше.

Суд зазнає, що договір, акт приймання-передачі приміщення, підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень і застережень та скріплені їх печатками.

До того ж, договір не визнаний в судовому порядку недійсним, що є підставою для виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору не виконав основного обов'язку орендаря, орендну плату за період з квітня 2013 року по грудень 2013 року не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача становить 307506,72 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог скаржник стверджує, що спірне приміщення перебуває у непридатному для оренди стані, потребує капітального ремонту, що підтверджується висновком № 628-629 судової будівельно-технічної експертизи від 12.11.2013, з нього за рішенням суду стягнуто збитки за шкоду, заподіяну майну самовільним переплануванням, а тому обов'язок по оплаті оренди у нього відсутній.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Отже, двостороннім правочинами притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то за змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до пункту 4.2 договору орендна плата за місяць на дату підписання договору становить 24 285,45 грн., що еквівалентно 4 809 доларів США по курсу Національного банку України (з розрахунку 5,05 грн. за 1 долар США). Сума орендних платежів корегується щомісячно з урахуванням зміни курсу Національного банку України на день виписки рахунку з відображенням у ньому еквіваленту долару США до гривні, але не менше 24 285,45 грн. за місяць.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 4.3 договору орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату щомісячно до 5 числа поточного місяця на підставі повідомлення (рахунку), надісланого орендодавцем.

З аналізу викладених норм вбачається, що договір оренди є оплатним, і обов'язок орендодавця надати в оренду приміщення відповідає обов'язку орендаря прийняти приміщення та оплатити орендну плату.

Згідно з ч.1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Оскільки договір оренди є оплатним, то обов'язок відповідача за договором оплатити орендну плату виникає згідно з положеннями Закону.

Положеннями ч. 6 ст. 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.12.2010 у справі № 40/159, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2011, стягнуто з ПАТ "КБ "Надра" на користь ФОП ОСОБА_4 збитки в розмірі 888 293,00 грн.

Як вбачається, підставою для стягнення збитків став факт проведення відповідачем у травні 2008 року робіт по реконструкції даху орендованого приміщення, в результаті чого здійснено повний демонтаж даху. Після проведення зазначених дій роботи фактично були зупинені. При цьому, не проведено належної консервації об'єкту реконструкції. У результаті таких дій склалася ситуація, за якої внутрішня частина орендованого приміщення впродовж осені та грудня місяця 2008 року, а також січня, лютого та весни 2009 року піддавалася шкідливій та руйнівній дії атмосферних опадів, дії низької температури. Крім того, банком самовільно здійснено будівництво 12 цегляних колон у внутрішній частині приміщення. Роботи проведено без згоди позивача на проведення відповідного обсягу ремонтних робіт.

Таким чином, орендоване приміщення стало непридатним до експлуатації саме з ініціативи відповідача, який розпочав його реконструкцію, не завершивши її, без погодження із позивачем, що також підтверджується встановленими висновками в рішенні господарського суду Миколаївської області від 02.12.2013 у справі № 5016/2385/2012(8/99).

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості, визнаються судом обґрунтованими та такими, що правомірно були задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2014 у справі № 910/12121/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2014 у справі № 910/12121/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/12121/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

О.Ф. Синиця