Рішення № 40981930, 13.10.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2014 р.Справа № 924/1338/14

Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладія С.В., розглянувши матеріали за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" м. Дружківка Донецької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр" с. Рудня - Новенька Шепетівського району Хмельницької області

про стягнення 10285,56 грн.

Представники сторін:

позивача: Сирадоєв О.М. - за довіреністю від 06.03.2014р.

відповідач : не з'явився

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 10285,56 грн., з яких 9380,00 грн. основного боргу за виконанні роботи, 108,26 грн. 3% річних, 797,30 грн. нарахувань інфляції.

Ухвалою господарського суду від 11 вересня 2014 року прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі №924/1338/14. Сторони про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судові засідання 25.09.2014р. та 13.10.2014р. не з'явився, причину неявки суду не повідомив, витребуваних документів суду не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Відповідно до усної домовленості між сторонами, позивач згідно акту виконаних робіт №Е-00000228 від 17.02.2014р. виконав роботи, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 16300,00 грн.

Позивачем за виконані роботи виставлено для оплати відповідачу рахунок - фактуру №Е-000223 від 17.02.2014р на суму 16300,00 грн..

Згідно накладної на повернення постачальнику товару №4 від 28.02.2014р. відповідач повернув позивачу товар на суму 4920,00 грн., як залишок кредиторської заборгованості позивача перед відповідачем за попередню поставку.

Позивач на адресу відповідача надіслав вимогу про оплату №257 від 01.04.2014р. на загальну суму 11380,00 грн.

Відповідач частково розрахувався з позивачем на суму 2000,00 грн.,, що підтверджується випискою з банку від 16.04.14р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконанні роботи складає 9380,00грн.

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 9380,00 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача 797,30 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції та 108,26 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦКУ).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦКУ).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 р. (ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими і відповідно до ст. 1 ГКУ є предметом його регулювання.

Згідно ст. 193 ГКУ, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним сином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно акту виконаних робіт №Е-00000228 від 17.02.2014р. виконав роботи, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 16300,00 грн.

Позивачем за виконані роботи виставлено для оплати відповідачу рахунок - фактуру №Е-000223 від 17.02.2014р на суму 16300,00 грн..

Згідно накладної на повернення постачальнику товару №4 від 28.02.2014р. відповідач повернув позивачу товар на суму 4920,00 грн., як залишок кредиторської заборгованості позивача перед відповідачем за попередню поставку.

Відповідач вказану продукцію отримав, проте свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, і станом на момент звернення до суду за ним рахувалася заборгованість в сумі 9380,00 грн.

На момент винесення рішення сума боргу не змінилася.

Позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання нараховано індекс інфляції в сумі 797,30 грн. та 3% річних в сумі 108,26 грн. Зазначені нарахування позивачем проведені правомірно і підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позов підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

При цьому, судові витрати у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" м. Дружківка Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр" с. Рудня - Новенька Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 10285,56 грн., з яких 9380,00 грн. основного боргу за виконанні роботи, 108,26 грн. 3% річних, 797,30 грн. нарахувань інфляції задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр" с. Рудня - Новенька, Шепетівського району, Хмельницької області, код 05470845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС" (м. Дружківка, Донецької області, вул. вул. Енгельса,108-21, код 24308872) - 9380,00грн. (дев'ять тисяч триста вісімдесят гривень 00 коп.) основного боргу, 797,30 грн. (сімсот дев'яносто сім гривень 30 коп.) нарахувань інфляції, 108,26 грн. (сто вісім гривень 26 коп.) 3% річних, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 15.10.2014р.

Суддя С.В. Гладій

Пом. судді: І.М. Вальчук

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2,3 - позивачу,(м.Дружнівка, Донецької обл., вул. Енгельса,108-21 та м. Краматорськ, Донецької обл., вул. Соціалістична,35-38)

4 - відповідачу. (с. Рудня - Новенька, Шепетівського р-ну, Хмельницької обл.,) (прост.)