Рішення № 40981914, 16.10.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.10.2014 Справа № 920/960/14

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Зайцевої І.В., суддів: Лугової Н.П. та Левченко П.І., при секретарі судового засідання Лєпковій І.М., розглянувши матеріали справи № 920/960/14:

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації «Сумигаз», м. Суми,

до відповідача: Сумського обласного територіального відділення

Антимонопольного комітету України, м. Суми,

про визнання недійсним рішення № 6 від 27.02.2014 року

та

за зустрічним позовом: Сумського обласного територіального відділення

Антимонопольного комітету України, м. Суми,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по

газопостачанню та газифікації «Сумигаз», м. Суми,

про стягнення 51 000 грн. 00 коп.,

За участю представників сторін:

Від позивача за первісним позовом: 1) представник Глазунов Д.В. (довіреність №30/125 від 30.12.2013року), 2) представник Мацуцька В.В. (довіреність №30/157 від 26.02.2014 року, 3) представник Кудін Д.В. (довіреність № 30/172 від 10.06.2014),

Від відповідача за первісним позовом: 1) представник Гребеник В.І. (довіреність № 7 від 14.07.2014 року);

Суть спору: позивач подав заяву, в якій просить суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.02.2014 року № 6 по справі №02-06/30-2013 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

16 червня 2014 року відповідачем за первісним позовом було подано зустрічний позов № 02-04/1315 від 12.06.2014 року, в якому він просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» штраф у розмірі 51 000 грн. 00 коп. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до рішення № 6 від 27.02.2014 року адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Ухвалою суду від 26 червня 2014 року зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду із первісним.

2 жовтня 2014 року відповідач за первісним позовом надіслав пояснення № 02-04/2115 від 30.09.2014 року, в яких зазначає, що позовні вимоги щодо скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення не можуть бути визнані обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенні в зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні первісних позовних вимог в повному обсязі.

Позивач за первісним позовом наполягає на задоволенні первісного позову та просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом просив суд відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

27 лютого 2014 року адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи № 02-06/30-2013 прийнято рішення № 6 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Згідно вказаного рішення адміністративною колегією вирішено наступне: 1) відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» визнано суб'єктом господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку скрапленого газу для побутових потреб населення (у балонах) у межах території Сумської області протягом 2012 року і 1 півріччя 2013 року, 2) визнано дії позивача за первісним позовом, які полягають у забезпеченні потреб споживачів Сумської області у скрапленому газі для побутових потреб (у балонах) протягом листопада 2012 року - травня 2013 року у неповному обсязі, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини 2 статті 13 Закону Украйни «Про захист економічної конкуренції», як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку скрапленого газу для побутових потреб населення (у балонах) у межах території Сумської області у вигляді часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання, 3) відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинене порушення, зазначене у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накладено на позивача за первісного позову штраф у розмір 51 000 грн. 00 коп.

Позивач за первісним позовом зазначає, що для дослідження товарних меж ринку скрапленого газу для побутових потреб населення (у балонах) є необхідність в проведенні аналізу взаємозамінності/невзаємозамінності відповідної послуги, яка обумовлюється взаємозамінністю/невзаємозамінністю товарів (товарних груп). Згідно Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року № 49-р, формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп ) здійснюється із переліку товарів, які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи), за показниками взаємозамінності. Позивач вказує, що при визначенні товарних меж ринку не було досліджено, з посиланням на достовірні відомості, офіційні документи та інші належні докази можливості переходу споживачів скрапленого газу на альтернативні види палива (вугілля, дрова тощо) або джерела енергії електрична енергія тощо), що привело до передчасного висновку щодо визначення товарних меж.

Також позивач за первісним позовом зазначає, що при визначенні територіальних (географічних) меж товарного ринку відповідачем за первісним позовом було допущено порушення п.п. 1.3, 6.1, 6.2 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, оскільки фактично відповідачем визначення конкретних територіальних (географічних) меж досліджуваного ринку було здійснено на підставі інформації Сумської обласної державної адміністрації. До того ж в оскаржуваному рішенні не чітко вказані часові межі ринку, оскільки, часовими межами ринку в рішенні комісії зазначено лише 7 місяців: листопад 2012 року - травень 2013 року, які не є показовими, оскільки реалізація спеціалізованого скрапленого газу об'єктивно обумовлена сезонними особливостями цього виду діяльності. Але, як вбачається з рішення Антимонопольного комітету, в даному випадку не встановлено конкретних часових меж досліджуваного ринку і зроблено висновки стосовно діяльності товариства у 2012 році та 1 півріччя 2013 року, яку відповідач фактично не досліджував, що є порушенням пунктів 7.1 і 7.2 Методики.

Також позивач стверджує, що відповідачем за первісним позовом не досліджені і не враховані об'єктивні чинники реалізації скрапленого газу конкретного призначення - спеціалізованого і комерційного по Сумській області, які фактично обумовлюють неконкурентність діяльності з реалізації скрапленого газу для побутових потреб населення (у балонах) для потенційних конкурентів та привабливість діяльності з реалізації комерційного скрапленого газу. Зокрема, витрати на реалізацію комерційного скрапленого газу нижчі за витрати на газ спеціалізований, зокрема, через різні способи доставки газу. Так, витрати на доставку газу спеціалізованого безпосередньо до кінцевого споживача (населення, що мешкає у віддаленій місцевості, негазифікованій природним газом) значно більші витрат на реалізацію комерційного газу на автозаправних станціях). Також не враховано значне зниження рівню попиту на скраплений газу для побутових потреб населення (у балонах), що обумовило значне зниження рівню реалізації спеціалізованого скрапленого газу.

Крім того, рішенням Комісії, на думку позивача, не визначено дійсну частку товариства на ринку скрапленого газу для побутових потреб населення (у балонах), оскільки в ньому не зазначено, яким чином визначалась частка товариства на ринку скрапленого газу для побутових потреб населення (у балонах), і зокрема, не аналізувались та не оцінювались за спеціальними формулами характеристики цього ринку.

Також позивач посилається на порушення пункту 2.1.9 Методики, оскільки, відповідачем за первісним позовом не визначено потенційних конкурентів, які можуть надавати аналогічні послуги, зокрема в рішенні відсутні докази на підтвердження того, що публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» має здатність не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію завдяки своїй ринковій владі, обмежувати конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» також не погоджується з висновками Антимонопольного комітету України стосовно порушення, пункту 5 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки даний висновок заснований лише на інформації місцевих органів державної виконавчої влади (Сумської обласної державної адміністрації та районних державних адміністрацій) та органів місцевого самоврядування (сільських селищних рад). Крім того, позивач стверджує, що жодного нормативного акту, який би регламентував межі забезпеченості населення у скрапленому газі для побутових потреб (у балонах), в законодавстві України не існує.

Позивач за первісним позовом зазначає, що перевіряємий період в переважній своїй більшості припав на холодну пору року, яка ускладнена негативними метеорологічними параметрами, що позбавляють можливості вчасної доставки балонів з скрапленим газом населенню, особливо до віддалених територій Сумської області. Так, згідно інформації наданої Сумським обласним центром з гідрометеорології листом № 03-39/13-210/473 від 19.06.2014 року за період з листопада 2012 року по червень 2013 року на території Сумської області спостерігались: ожеледь - в продовж 13 днів; туман - в продовж 21 днів; снігопад - в продовж 56 днів.

Тобто в продовж майже 90 днів доставка балонів з скрапленим газом населенню була неможлива або вкрай ускладнена у зв'язку зі складними погодними умовами. Тому очевидно, що заявки поточного місяця вже виконувались в наступному місяці.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом зазначає, що не погоджується з рішенням відповідача № 6 від 27.02.2014 року, вважає, що воно прийнято при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає позицію позивача за первісним позовом необґрунтованою, виходячи із наступного.

Відповідач за первісним позовом повністю заперечує проти доводів позивача.

Зокрема, у оскаржуваному рішення № 6 було цілком правомірно визнано позивача суб'єктом господарювання, що займає монопольне становище на ринку скрапленого газу для побутових потреб населення у межах Сумської області протягом 2012 року та 1 півріччя 2013 року із часткою 100 %.

Так, відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: 1) на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; 2) не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Передбачені пунктами 2.1., 2.2. Методики дії були здійснені у відповідності з особливостями товару, структури ринку та наявної щодо ринку інформації. При цьому позивач не обґрунтовує, яким чином вказані ним критерії, що не були відображені в Рішенні № 6, можуть бути застосовані з урахуванням особливостей реалізації товару та структури ринку та не вказує, яким чином вони могли вплинути на визначення його таким, що займає монопольне (домінуюче) становище та спростувати висновки територіального відділення.

Що стосується тверджень позивача за первісним позовом, що при визначенні товарних меж територіальним відділенням не було досліджено можливості переходу споживачів скрапленого газу на альтернативні види палива (вугілля, дрова тощо) або джерела енергії (електрична енергія) тощо, що призвело, на його думку, до неправильного визначення товарних меж. Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів пункту 5 Методики, товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів, у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

Формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп) здійснюється із переліку товарів, які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи). Такими показниками взаємозамінності згідно Методики є: 1) подібність призначення, споживчих властивостей, умов використання тощо; 2) подібність фізичних, технічних, експлуатаційних властивостей і характеристик, якісних показників.

Проте, вказані позивачем альтернативні види палива , такі як дрова чи вугілля та електрична енергія мають відмінні від скрапленого газу фізичні та технічні властивості, що проявляються у різних способах зберігання і транспортування, а також різні експлуатаційні характеристики, які полягають у необхідності використання різного обладнання чи побутових приладів для приготування їжі.

Щодо правомірності визначення територіальних (географічних) та часових меж ринку в оскаржуваному рішенні територіальним відділенням було визначено межі Сумської області.

Використання інформації, наданої Сумською обласною державною адміністрацією у ході дослідження ринку є правомірним з огляду на норму пункту 11.1 Методики, відповідно до якої для визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку можуть бути використані, зокрема, адміністративні дані (тобто дані, отримані на підстав спостережень, проведених органами державної влади відповідно до законодавства та з метою виконання адміністративних обов'язків та завдань, віднесених до їх компетенції).

Відповідач за первісним позовом зазначає, що у ході розгляду справи було проаналізовано інформацію, надану районними державними адміністраціями окремих районів Сумської області та сільських рад відповідних населених пунктів, а також інформацію, надану позивачем за первісним позовом на вимоги голови відділення. Результатами дослідження діяльності ПАТ «Сумигаз» з реалізації скрапленого газу (у балонах) у 2012 році та 1 півріччі 2013 року було встановлено, що у вказаний період між позивачем та споживачами скрапленого газу (у балонах) Сумської області існували товарно - грошові відносини, а відтак ПАТ «Сумигаз» здійснювало діяльність на вказаному ринку у зазначеному періоді.

Слід зауважити, що у позовній заяві позивачем за первісним позовом помилково вказано часовими рамками ринку листопад 2012 року - травень 2013 року, тоді як у Рішенні № 6 часові межі чітко визначено: - 2012 рік та 1 півріччя 2013 року. При цьому, як зазначає відповідач за первісним позовом, період з листопада 2012 року по травень 2013 року є періодом, протягом якого позивачем вичинялося порушення.

Стосовно впливу погодних умов на забезпечення населення Сумської області скрапленим газом для побутових потреб у листопаді 2012 - травні 2013 років слід зазначити, що інформація зазначена в листі Сумського обласного центру з гідрометеорології № 03-39/13-210/473 від 19.06.2014 року стосується метеорологічних параметрів лише за даними метеорологічної станції міста Суми, що не відображає усієї погодної ситуації на більшій частині території Сумської області, тому не приймається судом до уваги як належний доказ.

Що стосується тверджень позивача за первісним позовом, що територіальним відділенням при дослідженні бар'єрів вступу на ринок не було досліджено об'єктивні чинники реалізації скрапленого газу на автогазозаправних станціях та зниження попиту на скраплений газ для побутових потреб населення. Слід зазначити, що судова колегія погоджується з запереченнями відповідача за первісним позовом , що відповідно до вимог чинного законодавства України суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю скрапленим газу на автомобільних газозаправних станціях, не можуть розглядатися як конкуренти публічного акціонерного товариства «Сумигаз» на ринку скрапленого газу для побутових потреб населення. А відповідно до інформації Сумської обласної державної адміністрації протягом січня-жовтня 2012 року діяльність з реалізації скрапленого газу для побутових потреб населення (у балонах) у всіх районах Сумської області здійснювало ПАТ «Сумигаз». З 1 листопада 2012 року реалізацію скрапленого газу для побутових потреб (у балонах) населенню Сумської області за договором доручення, укладеним із ПАТ «Сумигаз», здійснює ТОВ «Харківрегіонгаз».

Отже, як вбачається з вищевикладеного, у вказаний період у позивача за первісним позовом не було конкурентів на ринку скрапленого газу для побутових потреб населення (у балонах). Окрім цього, на території Сумської області відсутні суб'єкти господарювання, які могли б бути визначені як потенційні конкуренти ПАТ «Сумигаз» та мали б матеріально-технічну базу та працівників відповідної кваліфікації для здійснення діяльності з реалізації скрапленого газу (у балонах).

Судом не можуть бути взяті до уваги твердження позивача за первісним позовом про не визначення в рішенні № 6 дійсної частки товариства на ринку скрапленого газу для побутових потреб населення. У рішенні зазначено, що частка товариства на ринку складає 100 %, оскільки у визначених територіальних межах ринку скрапленого газу для побутових потреб населення ПАТ «Сумигаз» не має конкурентів, іншими суб'єктами господарювання роздрібна реалізація побутового газу не здійснювалася. Тому використання передбачених Методикою формул розрахунку частки ПАТ «Сумигаз» на ринку в даному випадку є недоцільним.

Щодо зловживання позивачем за первісним позовом (домінуючим) становищем на ринку скрапленого газу для побутових потреб населення, слід зазначити наступне.

За інформацією районних державних адміністрацій, заявки споживачів на постачання їм скрапленого газу для побутових потреб (у балонах) формуються сільськими радами району у вигляді списків, які містять прізвище, ім'я, по-батькові (ініціали) споживача, його адресу, необхідну кількість балонів, примітку про вид пільги (у разі наявності). Сформовані заявки сільських рад погоджуються (затверджуються) заступником голови відповідної районної держави: адміністрації. Інформацію про потреби населення району у скрапленому газі для побутових потреб (у балонах) районні державні адміністрації надають ТОВ «Харківрегіонгаз». Згідно пункт 2.2 договору доручення та листа ПАТ «Сумигаз» № 30/102 від 25.01.2013 року інформація про обсяг скрапленого газу, необхідного для задоволення потреб населення Сумської області доводиться ТОВ «Харківрегіонгаз» до відома ПАТ «Сумигаз» будь-яким зручним для ТОВ «Харківрегіонгаз» способом (телефон, факс, інше).

Як вбачається з матеріалів справи на виконання договорів купівлі-продажу скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах, укладених між ПАТ «Сумигаз» та ПАТ «Укргазвидобування» у 2013 році, позивач за первісним позовом отримав у січні 2013 року 83,98 т скрапленого газу, - у лютому 2013 року - 103,73 т, у березні 2013 року - 83,02 т, у квітні 2013 року - 62,42 т, у травні 2013 року - 104,96.

Отже, загалом у період з листопада 2012 року по травень 2013 року публічне акціонерне товариство «Сумигаз» отримало від ПАТ «Укргазвидобування» 543,07 т скрапленого газу.

На виконання Договору доручення ПАТ «Сумигаз» весь отриманий від ПАТ «Укргазвидобування» скраплений газ (у обсязі 543,07 т) передало ТОВ «Харківрегіонгаз» щомісячно згідно з актами приймання передачі скрапленого газу.

Згідно із звітами ТОВ «Харківрегіонгаз» про обсяги реалізованого скрапленого газу, прийнятого під реалізацію від ПАТ «Сумигаз», протягом листопада-грудня 2012 року та січня - травня 2013 року ТОВ «Харківрегіонгаз» реалізувало населенню усієї Сумської області 390,978 т скрапленого газу.

Інформація щодо обігу скрапленого газу між суб'єктами господарювання (ПАТ «Сумигаз» і ТОВ «Харківрегіонгаз») та споживачами Сумської області наведена у таблиці № 3 оскаржуваного рішення адміністративної колегії. Таким чином, станом на 01.06.2013 року залишок скрапленого газу, що знаходився у ТОВ «Харківрегіонгаз», становив 164,339 т.

За результатом аналізу вказаної інформації було встановлено, що споживачі відповідних районів Сумської області загалом не отримали:

у листопаді 2012 року - 3236 балонів скрапленого газу від замовлених 4067 балонів (79,6%);

у грудні 2012 року - 2875 балонів скрапленого газу від замовлених 3925 балонів (73,2 %);

у січні 2013 року - 1545 балонів скрапленого газу від замовлених 2134 балонів (72,4 %);

у лютому 2013 року - 1194 балонів скрапленого газу від замовлених 2422 балонів (49,3 %);

у березні 2013 року - 1826 балонів скрапленого газу від замовлених 2734 балонів (66,8 %);

у квітні 2013 року - 927 балонів скрапленого газу від замовлених 2516 балонів (36,8 %);

у травні 2013 року - 316 балонів скрапленого газу від замовлених 2062 балонів (15,3 %).

З огляду на вищезазначене, дії позивача за первісним позовом, які полягають у забезпеченні потреб споживачів Сумської області у скрапленому газі для побутових потреб (у балонах) протягом листопада 2012 року - травня 2013 року у неповному обсязі, було правомірно кваліфіковано як порушення, передбачене пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», як зловживання монопольним становищем на ринку скрапленого газу для побутових потреб населення (у балонах) у межах території Сумської області у вигляді часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

Таким чином, суд дійшов висновку що позовні вимоги за первісним позовом є неправомірними, необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно, зустрічний позов, як такий, що ґрунтується на правомірності прийнятого Сумським обласним територіальним відділення Антимонопольного комітету України рішення № 6 від 27.02.2014 року - підлягає задоволенню та стягується з відповідача за зустрічним позовом 51 000 грн. 00 коп. штрафу.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій позивача за первісним позовом, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача за первісним позовом.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13, код 03352432) до загального фонду Державного бюджету України на рахунки відкриті в управліннях Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106, 51 000 грн.00 коп. штрафу.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13, код 03352432) в доход державного бюджету України (рахунок 31218206783002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593, отримувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001) 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.10.2014 року.

Головуючий суддя І.В. Зайцева

Судді Н.П. Лугова

П.І. Левченко