Ухвала суду № 40981035, 16.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2689/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, представник на підставі угоди з адвокатом на правову допомогу

відповідача - Качановецький П.П., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2014 року позов задоволено, визнано протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_4 у реєстрації місця проживання, викладеної у листі № Г-1 від 01.07.2014 року, та зобов'язано відповідача зареєструвати місце проживання ОСОБА_4 у АДРЕСА_1, згідно заяви від 03.06.2014 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт вказав, що позивач вселився до квартири з порушенням законодавства та з пропущенням строку дії відповідного ордеру.

Представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач на підставі ордеру на квартиру № 194 від 25.12.1995 року вселився в квартиру АДРЕСА_1. Даний факт проживання у вказаній квартирі підтверджується довідкою МКП ЖЕК-15 № 921/р від 11.04.2014 року.

З метою проведення реєстрації за місцем проживання позивач 03.06.2014 року звернувся до відповідача із відповідною заявою.

Листом начальника другого міського відділу у м. Вінниці управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області № Г-1 від 01.07.2014 року у реєстрації місця проживання позивачу відмовлено, оскільки наданий разом із заявою позивачем ордер № 194 від 25 грудня 1995 року втратив силу і є недійсним.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що ордер на житлове приміщення є дійсним, а тому відповідач зобов`язаний, у встановленому порядку, здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_4, оскільки ним подані всі необхідні документи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

Відповідно до абз. 7 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.

У статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1077 від 22 листопада 2012 року, затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (далі - Порядок).

Згідно з п. 1.3. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів № 1077 від 22.11.2012 року, реєстрація / зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Пункти 2.1, 2.2 вказаного порядку встановлюють, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.

Для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру:

письмову заяву про реєстрацію місця проживання;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру;

право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року N 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за N 84/20397;

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку;

заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Житловий кодекс Української РСР визначає, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР (ст. 58).

Відповідно до ст. 59 Житлового кодексу Української РСР ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

В силу п. 69 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР від 11.12.1984 р. № 470 на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

Отже, враховуючи вищевикладені норми суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що перелік документів, необхідних для вчинення дії по реєстрації місця проживання особи є вичерпним. Також вказані норми встановлюють, що однією із підстав для вселення в житло, а також для здійснення реєстрації місця проживання є документ, який підтверджує право власності чи право користування житлом, тобто ордер.

Судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується колегія суддів, що позивач проживає в квартирі АДРЕСА_1, на підставі ордеру № 194 від 25.12.1995 року, який є підставою як для вселення у житло, так і підставою для реєстрації місця проживання. Доказів визнання недійсним ордеру № 194 від 25.12.1995 року на житлову площу за адресою: АДРЕСА_1, у судовому порядку не має.

Крім того, той факт, що позивач проживав та проживає за адресою АДРЕСА_1 підтверджується довідкою ЖЕКу №15 від 11.04.2014 року №921/р, актом №100414/151, розрахунковою книжкою по сплаті за квартиру, комунальні та інші послуги, а також рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 15.06.1999 року у справі №2-13/1999 р.

Листом ЖЕКу №15 №928 від 15.10.2014 року, повідомлено, що за адресою АДРЕСА_1 на даний час ніхто не зареєстрований. Разом з тим листом начальника відділу адресно-довідкової роботи УДМС України у вінницькій області №12083 від 14.10.2014 року повідомляється, що ОСОБА_4 зареєстрованим/знятим з реєстрації, на території Вінницької області не значиться.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення про задоволення позовних вимог, оскільки позивачем надано необхідні документи для реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1, а також доведено факт проживання за вказаною адресою.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 жовтня 2014 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Сторчак В. Ю.