Ухвала суду № 40980943, 15.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3680/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

15 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

за участю секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача - Абріна В.Г.,

представника відповідача - Міровського В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво"Поділля" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Під час судового засідання представник відповідача (апелянта) підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вказавши, що суд І інстанції прийняв оскаржувану постанову законно та обґрунтовано, правильно визначивши дату надходження товарів на територію України для митного оформлення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, у період з 09 серпня 2013 року по 15 серпня 2013 року головними державними ревізорами Хмільницької ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання ТОВ "Видавництво "Поділля" вимог валютного законодавства, згідно контракту №BIEL 10123/04-11 від 06 травня 2011 року, укладеному із фірмою нерезидентом «BIELOMATIK LEUZE GmbH & Co.KG» Німеччина, за результатами якої складено акт №7-22-31189562 від 16 серпня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством термінів митного оформлення товару згідно з умовами договору із нерезидентом фірмою "BIELOMATIK LEUZE GmbH & Co.KG", укладеного 06 травня 2011 року (розділ 3 акту "Перевірка дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій"). Зокрема, згідно з умовами цього контракту строк поставки товару визначено листопад місяць 2011 року, але після отримання фірмою "BIELOMATIK LEUZE GmbH & Co. KG" передоплати в розмірі 30% від загальної вартості контракту. Передоплату в розмірі 313452 євро здійснено 13 травня 2011 року, тому, на думку податкового органу, граничним терміном надходження імпортного товару по контракту було 09 листопада 2011 року. Проте, товариством з порушенням строків завершено процедуру митного оформлення 23 лютого 2012 року, що підтверджується вантажно-митними деклараціями, на яких містяться штампи Вінницької митниці "Під митним контролем". Відтак, товариству нараховано пеню за кожний день прострочення, тобто за період з 10 листопада 2011 року по 23 лютого 2012 року.

Враховуючи встановлене порушення, відповідачем прийняте повідомлення-рішення №0000542200 від 30 серпня 2013 року, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання в розмірі 1378547,97 грн.

Крім того, податковим повідомленням-рішенням №0000532200 від 30 серпня 2013 року товариству донараховано грошове зобов'язання в розмірі 170,00 грн. за неподання податкової звітності, обов'язковість подання якої передбачено пунктом 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" та статтею 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами".

Не погоджуючись з вищевказаним актом перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями товариство оскаржило останні в судовому порядку.

Суд І інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що повідомлення-рішення №0000532200 є протиправним та підлягає скасуванню, адже прийняте на підставі порушень, які товариство не вчиняло. До таких висновків суд дійшов з огляду на те, що товариство не повинно було декларувати в порядку, що визначений пунктом 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" та статтею 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами".

Податкове повідомлення - рішення №0000542200 суд І інстанції визнав частково протиправним, оскільки поставка здійснена 22 листопада 2011 року, хоча граничним терміном надходження товару після передплати, здійсненої 13 травня 2011 року, було 09 листопада 2011 року, відтак податковим органом правильно здійснено нарахування пені з 10 листопада 2011 року по 22 листопада 2014 року; в частині ж нарахування пені з 22 листопада 2014 року не підлягає задоволенню, оскільки таке нарахування здійснено в порушення норм чинного податкового законодавства.

Колегія суду погоджується з такими висновками суду І інстанції з огляду на наступні обставини.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до абз. 14 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та абз. 2 п.1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

Моментом здійснення імпорту відповідно до аби. 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Пунктом 3 контракту № 10123/04-11 передбачено, що товар поставляється в листопаді 2011 року, граничний термін надходження товару передбачений 09 листопада 2011 року.

Ягодинською митницею проставлено штамп "Під митним контролем" на вантажно-митній декларації 22 листопада 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, датою перетину митного контролю товаром є 22 листопада 2011 року.

Таким чином, позивачем порушений строк розрахунків в іноземній валюті з 10 листопада по 22 листопада 2011 року. Тому колегія суду погоджується з висновком суду І інстанції, що в цій частині податкове повідомлення рішення №0000542200 колегія суду залишити в силі.

Проте, починаючи з 23 листопада 2011 року відповідачем протиправно нараховано пеню.

З вищевикладеного слідує, що позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000542200 підлягає частковому задоволенню.

Що стосується податкового повідомлення рішення від 30 серпня 2013 року №0000532200, колегія суду також погоджується з висновком суду І інстанції про його протиправність виходячи з наступного.

В акті перевірки (а.с. 8) та своїх запереченнях на адміністративний позов відповідач наголошує на тому, що у позивача станом на 01 січня 2012 року рахувались валютні цінності за межами митних кордонів України понад законодавчо встановлений термін в сумі 313452 євро по контракту № BIEL 10123/04-11 від 06 травня 2011 року. У звязку із цим, на думку відповідача, позивач повинен був відобразити вказану інформацію у декларації. Не відображення вказаної інформації в декларації потягло за собою порушення п. 1 ст. 9 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93, ст. 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" від 18 червня 1994 року №319/94 та п. 3 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами" №207 від 25 грудня 1995 року, і як наслідок прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 1, 3 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами" №207 від 25 грудня 1995 року, у декларації зазначаються суми коштів, перерахованих за кордон по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів.

У даному випадку, у позивача станом на 01 січня 2012 року таких сум не було.

Враховуючи вищевикладене, висновки відповідача є помилковими, а тому податкове повідомлення-рішення №0000532200.

Враховуючи вищевикладене, суд І інстанції законно та обґрунтовано прийняв рішення про задоволення позову частково.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишення в силі постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 жовтня 2014 року .

Головуючий Загороднюк А.Г.

Судді Драчук Т. О.

Полотнянко Ю.П.