Постанова № 40980648, 21.10.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2247/14-a

"21" жовтня 2014 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

розглянувши в місті Тернополі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Борщівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Борщівський районний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійне навчання та проживання у розмірі 10723 грн. 28 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 була зареєстрована як безробітна і з 04.12.2013 року перебувала на обліку в Борщівському районному центрі зайнятості. 20.12.2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 190413122000001 про направлення ОСОБА_1 на професійну підготовку за професією «Кухар» у Тернопільське вище училище ресторанного сервісу і торгівлі зі строком навчання з 23.12.2013 року по 25.06.2014 року. Однак відповідач не пройшла повний курс навчання, не з'явилась на державний кваліфікаційний екзамен без поважних причин, у зв'язку з чим була відрахована з навчання на підставі наказу Тернопільського вищого училища ресторанного сервісу і торгівлі від 25.06.2014 року № 12 «В-СНН».

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації. Оскільки ОСОБА_1 самостійно припинила навчання без поважних причин, тому затрачені кошти на її навчання та проживання у період навчання у розмірі 10723 грн. 28 коп. підлягають поверненню.

Представник позивача подав до суду письмове клопотання від 21.10.2014 року про розгляд справи у письмовому провадженні, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибула, хоча в розумінні частини третьої статті 33, частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового розгляду шляхом направлення копії ухвали про відкритті провадження в адміністративній справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 згідно з відомостями відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Тернопільській області від 09.10.2014 року та на адресу фактичного місця проживання.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, а відповідач не прибула у судове засідання, хоча належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, тому розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована з 04.12.2013 року Борщівським районним центром зайнятості як безробітна, що підтверджується даними персональної картки відповідача № 190413120400008 (а. с. 5-6), витягом із наказу Борщівського районного центру зайнятості про прийняті рішення по ОСОБА_1 від 02.07.2014 року ПК № 190413120400008 (а. с. 8).

За заявою відповідача від 20.12.2013 року про направлення останньої на професійне навчання 20.12.2013 року між Борщівським районним центром зайнятості та ОСОБА_1 укладено договір № 190413122000001 про направлення безробітної на професійну підготовку за професією «Кухар» у Тернопільське вище училище ресторанного сервісу і торгівлі зі строком навчання з 23.12.2013 року по 25.06.2014 року та зараховано відповідача до слухачів на курси підготовки безробітних громадян згідно з наказом Тернопільського вищого училища ресторанного сервісу і торгівлі від 23.12.2013 року № 13-З-СНН (а. с. 11). В подальшому на підставі наказу Тернопільського вищого училища ресторанного сервісу і торгівлі від 25.06.2014 року № 12-«В-СНН» у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не з'явилась на державний кваліфікаційний екзамен без поважних причин, її відраховано з числа слухачів групи № 24 Б за професією «Кухар» з 25.06.2014 року як таку, що не пройшла повного курсу навчання і не отримала відповідної кваліфікації (а. с. 9).

Відповідно до витягу з наказів Борщівського районного центру зайнятості про прийняті рішення по ОСОБА_1 від 02.07.2014 року № НТ140702 з 25.06.2014 року було припинено реєстрацію безробітної у зв'язку з припиненням професійного навчання без поважних причин (а. с. 8 зворот).

Вартість навчання безробітної у Тернопільському вищому училищі ресторанного сервісу і торгівлі за професією «Кухар» з терміном навчання з 23.12.2013 року по 25.06.2014 року (125 робочих днів) склала 3896 грн. 66 коп. згідно з розрахунком вартості навчання ОСОБА_1 (а. с. 10), вартість проживання у період навчання становить 6826 грн. 62 коп. та підтверджується відповідними розрахунками по громадянах, які проживали в гуртожитку № 2 Тернопільського вищого училища ресторанного сервісу і торгівлі, актом приймання-передачі наданих послуг за проживання безробітних (а. с. 28-34). 01.08.2014 року Борщівський районний центр зайнятості направив відповідачу лист про повернення коштів, затрачених на навчання та оплату проживання у період навчання, в загальній сумі 10723 грн. 28 коп. (а. с. 14), проте відповідач кошти в добровільному порядку не повернула.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 22 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI (з наступними змінами та доповненнями) основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є, серед іншого, організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи. Стаття 7 цього ж Закону визначає, що видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» є, зокрема, професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Згідно з частиною третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерством освіти і науки України від 31.05.2013 року № 318/665, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.06.2013 року за № 1029/23561, у разі припинення безробітним професійного навчання без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) безробітний відшкодовує територіальному органу, який уклав з ним договір на професійне навчання, суму витрат на професійне навчання, проїзд до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямку, проживання у період навчання.

Як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_1 припинила професійне навчання на курсах підготовки безробітних у Тернопільському вищому училищі ресторанного сервісу і торгівлі за направленням Борщівського районного центру зайнятості без поважних причин, а тому відповідно до наведених правових норм та пункту 3.1.2 договору від 20.12.2013 року № 190413122000001 повинна повернути кошти, витрачені на її професійне навчання, в розмірі 3896 грн. 66 коп. та на оплату проживання у період навчання у розмірі 6826 грн. 62 коп., а всього 10723 грн. 28 коп.

Таким чином, оскільки відповідач добровільно не повернула Борщівському районному центру зайнятості затрачені кошти на її навчання та проживання у період навчання, письмових заперечень проти позову не подала та не надала доказів повернення коштів, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 10723 грн. 28 коп. підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 11, 86, 136, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: 48702, АДРЕСА_1, адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Борщівського районного центру зайнятості (48702, Тернопільська область, місто Борщів, вулиця Січових Стрільців, будинок 4 А, код ЄДРПОУ 21134756) кошти в розмірі 10723 (десять тисяч сімсот двадцять три) гривні 28 (двадцять вісім) копійок, у тому числі: 3896 (три тисячі вісімсот дев'яносто шість) гривень 66 (шістдесят шість) копійок витрат на професійне навчання та 6826 (шість тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 62 (шістдесят дві) копійки витрат на проживання за період навчання, які перерахувати на р/р № 37176300901030 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 21134756, одержувач Борщівський районний центр зайнятості.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна:

Суддя Чепенюк О.В.