Рішення № 40980415, 16.10.2014, Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа №476/1364/13-ц

Провадження № 2/476/279/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2014 року Єланецький районний суд Миколаївської області в складі

головуючого - судді Раєвич Т.М.

при секретарі Кузьміній О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ "Приват Банк" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 15.02.2008 року позивач надав відповідачці кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг (надалі Умови), Правилами користування платіжною карткою (надалі Правила) складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до п. 9.12 Умов та Правил договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Згідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язалась вносити щомісячні платежі на погашення заборгованості за тілом кредиту, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно з умовами надання кредиту.

Однак, в порушення умов договору відповідачка свої зобов'язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 14.11.2013 року має заборгованість по договору в розмірі 13520,12 грн., яка складається з наступного:

- заборгованості за кредитом - 858,04 грн.;

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 3342,07 грн.;

- заборгованості по комісії за користуванням кредитом - 8200, 00 грн.;

- штраф (фіксована частина) - 500 грн.;

- штраф (процентна складова) - 620,01 грн.

Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачкою зобов'язання стосовно повернення кредиту, просив суд стягнути з неї на користь ПАТ КБ "Приват Банк" заборгованість по кредитному договору від 15.02.2008 року в сумі 13520,12 грн. та судові витрати по справі, а саме: сплаченний судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Представник позивача в судовому засіданні зменшив позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідачки 13270,12 грн., яка складається з:

- заборгованості за кредитом - 858,04 грн.;

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 3342,07 грн.;

- заборгованості по комісії за користуванням кредитом - 8200, 00 грн.;

- штраф (фіксована частина) -250 грн.;

- штраф (процентна складова) - 620,01 грн.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити суд в задоволення позову в зв'язку зі спливом строків позовної давності.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В разі порушення зобов'язання наступають наслідки, визначені ст. 611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збітків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.

Ст.ст. 526, 612, 625 ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання обо не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 15.02.2008 року укладено кредитний договір, згідно з умовами якого позивач надав останній кредит в розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% річних, а у випадку порушення умов договору - 180% річних, а також зі сплатою щомісячної комісії у розмірі 3,5 % та у випадку неналежного виконання зобов'язань штрафу у розмірі 250 грн.+5% від суми позову. Із заяви відповідача на отримання кредиту видно, що вона ознайомлена із вказанними Умовами.

Крім зазначеного, сторони між собою погодили, що строки позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки будуть складати 5 років.

Позивач за вказаним кредитним договором свої зобов'язання виконав, надавши відповідачці кредит в сумі 4000 грн.

В результаті неналежного виконання відповідачкою умов кредитного договору, в останньої станом на 30.07.2014 року виникла заборгованність в сумі 13270.12 грн., яка складається з наступного:

- заборгованості за кредитом - 858,04 грн.;

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 3342,07 грн.;

- заборгованості по комісії за користуванням кредитом - 8200,00 грн.;

- штраф (фіксована частина) -250 грн.;

- штраф (процентна складова) - 620,01 грн.

Дана заборгованність на момент розгляду справи в суді відповідачкою не сплачена.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Між сторонами така домовленість була досягнута, строк позовної давності був визначений у п'ять років.

Як вбачається з матеріалів справи сторони при укладені вказаного кредитного договору погодилися з його умовами та підписали його.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої зобовязання відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч. 5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначенним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Аналізуючи умови даного кредитного договору сторін по справі та зміст зазначених правових норм, необхідно дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляду встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг строку позовної давності починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст. 261 ЦК України).

З виписки по особистому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що останній платіж за кредитом вона сплатила 23.01.2009 року.

З даним позовом Банк звернувся до суду 24 листопада 2013 року, тобто в межах п'ятирічного, визначеного сторонами, строку позовної давності.

Враховуючи вище викладене суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за кредитним договором підлягають повному задоволенню.

Суд також вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення понесених ним судових витрат по справі, а саме: судового збору в сумі 229,40 грн., так як це передбачено ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (р/р № 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору на загальну суму 13270 (тринадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (р/р № 64993919400001, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.М. Раєвич