Ухвала суду № 40979213, 15.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22ц/790/7139/14 Головуючий 1 інстанції - Юдін Є.О.

Справа № 635/3740/14-ц Доповідач - Пилипчук Н.П.

Категорія - стягнення заборгованості

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Трішкової І.Ю.,

Кірсанової Л.І.,

при секретарі - Черепаха С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

на рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 вересня 2014 року

по справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської області до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15 вересня 2014 року позовні вимоги КП теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації задоволені. Вирішено стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за спожиті комунальні послуги у розмірі 7757,05 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідачі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення вимог процесуального права рішення районного суду просять скасувати у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ст. 68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі зобов'язані щомісячно сплачувати за комунальні послуги, у тому числі і за опалення та гарячу воду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6,7).

Відповідачі є споживачами послуг центрального опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, що надає позивач (рахунок НОМЕР_1).

За період з 01.12.2011 року по 01.04.2014 рік через несплату за відповідачами виникла заборгованість за опалення і гарячу воду у розмірі 7757,05 грн. (а.с.8).

Відповідачі наполягають на тому, що не повинні оплачувати послуги з теплопостачання, оскільки з 01 жовтня 2009 року вони відключилися від системи теплопостачання позивача.

Однак, такі твердження відповідачів не ґрунтуються на законі.

Статтею 383 ЦК України передбачено, що власник квартири може проводити зміни в ній, але за умови, що ці зміни не будуть порушувати права власників інших квартир та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (зі змінами), які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Пунктами 24, 25 Правил передбачене право споживачів на відключення від мереж централізованого теплопостачання у порядку передбаченому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Пунктом 26 цих Правил передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Пунктом 2.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (далі Порядок), затверджений наказом Мінбуду від 22.11.2005 року №4, також передбачено, що комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. При її відсутності Комісія взагалі не має права розглядати заяву мешканців будинку згідно п.2.2.3 Порядку, підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО є невиконання умов, визначених у п.2.2 цього Порядку.

Пунктом 2.1 вище зазначеного Порядку передбачено, що для вирішення питання відключення житлового будинку від мереж ЦО його власник повинен звернутися із письмовою заявою до комісії, в якій зазначити причини відключення та додати до заяви копію протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО та гарячого водопостачання та прийняття рішення про влаштування системи індивідуального або автономного опалення. Рішення повинно бути підтримано всіма власниками приміщень в житловому будинку.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. 1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи спір суд першої інстанції правильно застосував положення Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання , затверджений наказом Мінбуду від 22.11.2005 року №4 та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630.

Відповідачі не надали належних та допустимих доказів того, щодо квартира, користувачами якої вони є, відключена від системи теплопостачання у встановленому законом порядку. Акт від 01.10.2009 року, складений комісією ПУЖКХ та не підписаний представником позивача, доказом правомірного відключення не являється.

Судова колегія вважає, що відповідачі наявність та розмір заборгованості за послуги теплопостачання не спростували.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -