Ухвала суду № 40979172, 14.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження№22-ц/790/6468/14 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 2/638/4752/13-ц Хайкін В.М.

Категорія: - договірні Доповідач -Коровін С.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2014 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого: - Коровіна С.Г.

Суддів : - Догаль А.П.

Коваленко І.П.

При секретарі: - Огарьовій О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про стягнення суми боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

05 квітня 2013 року ОСОБА_7 звернуся до суду з позовом до ОСОБА_8 і просив стягнути з нього борг за договором позики в сумі 239790 грн.

Позивач посилався на те, що 16.05.2012 року відповідач отримав у нього в борг 30000 доларів США. На підтвердження зобов'язання відповідач видав розписку про повернення боргу до 16.11.2012 року. Борг своєчасно повернуто не було і позивач просив стягнути зазначену суму.

Крім того позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.

Ухвалою від 25.04.2013 року відкрито провадження у справі. Крім того іншою ухвалою від 25.04.2013 року задоволено заяву ОСОБА_7 про забезпечення позову і заборонено відчуження житлового будинку АДРЕСА_1, який належить відповідачу на праві власності до розгляду справи по суті.

В апеляційній скарзі поставлено питання про скасування ухвали суду і ухвалення нової про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. апелянт посилається на те, що він є іпотекодержателем житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки від 04.06.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 реестр№1177. Зазначена іпотека є засобом забезпечення виконання зобов'язання власниками вказаного майна договору позики від 04 червня 2010 року, згідно якого апелянт передав у позику ОСОБА_8 40000 доларів США з терміном повернення до 04 лютого 2012 року. Зазначені кошти іпотекодацем не повернуті. ОСОБА_8 помер 28.03.2013 року. Співвласник будинку і колишня дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_10 борг визнала, але не може його повернути у зв'язку із відсутністю коштів. 08 листопада він через приватного нотаріуса ОСОБА_11 звернувся до спадкоємців про виконання зобов'язання, але кошти не повертаються. Ухвала суду про забезпечення позову перешкоджає іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки.

ОСОБА_6 не заперечував, що не є учасником цивільного процесу, а про накладення арешту на майно дізнався від ОСОБА_10 Апелянт вважає, що суд безпідставно постановив ухвалу про заборону відчуження спірного будинку.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що 13.04.2013 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_8 заборгованості в сумі 239790 грн. З метою забезпечення виконання рішення позивач просив заборонити відчуження житлового будинку АДРЕСА_1, який належав відповідачу. Ухвалою суду від 25.04.2013 року заяву задоволено і заборонено відчуження спірного будинку.

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Заяву позивача про забезпечення позову розглянуто у відповідності до вимог ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України. Апелянт не зазначає, що судом при вирішенні питання про забезпечення позову порушені зазначені норми закону. Апелянт ОСОБА_6 не заперечує, що на час постановлення ухвали про забезпечення позову він не був учасником цивільного процесу.

У відповідності до вимог ч.4 ст.154 ЦПК України особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про її скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.

З матеріалів справи вбачається, що на час постановлення ухвали про забезпечення позову як позивач так і суд першої інстанції не мали відомостей про наявність договору іпотеки, і до участі у справі ОСОБА_6 притягнуто не було. При таких обставинах, дізнавшись про наявність ухвали суду від 25.04.2013 року і вважаючи, що цією ухвалою порушені його права, як іпотеко держателя спірного майна, мав право в порядку ч.4 ст.154 ЦПК України звернутися до суду із заявою про скасування такого заходу забезпечення позову. Вимогами зазначеного закону, не скористувався, а вирішив оскаржувати ухвалу суду в порядку ст. 153 ЦПК України. Крім того з матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.09.2013 року позов ОСОБА_7 задоволено і стягнуто з ОСОБА_8 на користь позивача 239790 грн. (а.с.31-32). Зазначене рішення не скасовано. Колегія вважає, що апеляційне оскарження ухвали суду про забезпечення позову ОСОБА_6, який не залучався до участі у справі не є належний спосіб захисту його порушеного права і підстави до задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова 25 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвалу набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -