Постанова № 40975958, 16.10.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2014 р. справа № 809/2995/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Житняк Л.М.,

представника позивача Костюченко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 8348,88 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося в суд із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 8348,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 згідно свідоцтва про державну реєстрацію є фізичною особою-підприємцем і відповідно до частини 1 статті 14 та статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" була платником страхових внесків відповідно до цього Закону. Всупереч вимог законодавства відповідачем не сплачено страхові внески в сумі 8348,88 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.

З врахуванням вимоги ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив справу вирішити на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги суд зазначає наступне.

ОСОБА_2 29.06.2005 року зареєстрована фізичною особою -підприємцем , про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.25). Крім того, відповідач була платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в територіальних органах Пенсійного фонду України.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пункт 1 в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Стаття 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи. Частини третя вказаної статті передбачає, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач у відповідності до статей 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зобов'язаний виконувати обов'язки платника страхових внесків, встановлені Законом.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пункт 6 в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності є календарний місяць.

Таким чином, несплата у встановлені строки та в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 управлінню Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську є порушенням статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року за № 21-1 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року.

Згідно із частиною 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " (ч.2. ст.106 в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), сума страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у строк, визначений статтею 20 Закону вважається простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків - недоїмкою і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки ,пені та штрафів не застосовується.

Згідно картки особового рахунку страхувальника ОСОБА_2, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла в 2009, 2010 роках, в сумі 8348,88 (а.с.7).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності,44, ідентифікаційний код 20550895) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 8348 (вісім тисяч триста сорок вісім) грн. 88коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 21.10.2014 року.