Постанова № 40975949, 20.10.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року м. Луцьк

Справа № 803/1979/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області до Державного підприємства «Волиньвугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області (далі УПФ України в м. Нововолинську, позивач, управління) звернулося з адміністративним позовом до Державного підприємства «Волиньвугілля (далі – ДП «Волиньвугілля», відповідач, підприємство) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень 2014 року у розмірі 2 776 226,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІУ (далі - Закон № 1058-1V), пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1) зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість відповідача за серпень 2014 року становить 2 776 226,42 грн., яку управління просить стягнути з відповідача.

Позивач, суб’єкт владних повноважень, у судове засідання свого представника не направив, однак у листі від 10 жовтня 2014 року №5931/09-04 просить суд розгляд справи проводити за відсутності представника управління (а.с.52).

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заперечення на позовну заяву не подав, не повідомив про причини неявки та не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, надісланою за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка отримана уповноваженим представником підприємства 06 жовтня 2014 року (а.с.49).

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому, позивач просить суд розглядати справу за відсутності його представника, що є його правом), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Страхувальниками, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058- IV є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пункті "б"- "з" цієї статті.

Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Волиньвугілля» 21 березня 2003 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Нововолинської міської ради Волинської області, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.54-55).

Відповідач підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ та пункту «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2014 року (а.с.6-43).

Як слідує з вищезазначених розрахунків, Державне підприємство «Волиньвугілля» у серпні 2014 року було зобов’язано відшкодувати УПФ України в м. Нововолинську наступні суми на виплату та доставку пільгових пенсій:

1) по виробничому підрозділу «Шахтоуправління» «Нововолинське» - 1 305 106,72 грн;

2) по виробничому підрозділу шахта №9 «Нововолинська» - 829 711,99 грн;

3) по виробничому підрозділу шахта Бужанська «Нововолинська» - 629 647,39 грн;

4) по головному підприємству - 11 760,32 грн.

Загальний розмір заборгованості становить 2 776 226,42 грн, що підтверджується розрахунком ціни позову, який виконаний УПФ України в м. Нововолинську (а.с.5).

Наявність заборгованості перед Пенсійним фондом України з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується також складеним між УПФ в м. Нововолинську та ДП «Волиньвугілля» актом звірки взаємних розрахунків від 01 вересня 2014 року (а.с.4).

Заперечень щодо заборгованості або доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів, які б спростовували доводи позивача в матеріалах справи відсутні.

Оскільки, у відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду в м. Нововолинську Волинської області існує заборгованість по виплаті та доставці пільгової пенсії за серпень 2014 року у розмірі 2 776 226,42 грн, яка на день звернення до суду не сплачена та доказів її погашення на день розгляду справи суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства «Волиньвугілля» вищевказаної заборгованості підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 160, 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області до Державного підприємства «Волиньвугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах – задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, буд.1, ідентифікаційний код юридичної особи 32365965) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, пр. Дружби, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 20124939) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за серпень 2014 року у розмірі 2 776 226,42 грн (два мільйони сімсот сімдесят шість тисяч двісті двадцять шість гривень сорок дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович