Рішення № 40975443, 13.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/4757/14 13.10.14

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"доКомунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністраціїпровідшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 29 500, 00 грн.

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Борисенко І.І.

Головіна К.І.

Представники сторін:

від позивача: Ліповуз Д.І. - представ. за довір.;

від відповідача: Гришковець О.О. - представник за дов.

У судовому засіданні 13.10.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 29 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2014 порушено провадження у справі №910/4757/14, розгляд справи призначено на 16.04.2014.

В судовому засіданні 16.04.2014 розгляд справи відкладено на 12.05.2014.

Ухвалою від 12.05.2014, на підставі ст.ст. 38, 77 ГПК України, розгляд справи 910/4757/14 відкладений на 02.06.2014.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 02.06.2014, у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному, справу № 910/4757/14 передано на розгляд судді Мельнику В.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2014 справу №910/4757/14 прийнято до провадження судді Мельника В.І., розгляд призначений на 02.07.2014.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 16.06.2014, у зв'язку з поверненням судді Літвінової М.Є. з лікарняноого, справу № 910/4757/14 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2014 справу №910/4757/14 прийнято до провадження судді Літвінової М.Є, розгляд призначений на 02.07.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2014, в порядку статтей 38, 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 23.07.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2014, в порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 18.08.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2014, в порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 15.09.2014.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 18.08.2014 справу №910/4757/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Борисенко І.І., суддя Головіна К.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2014 справу №910/4757/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Борисенко І.І., суддя Головіна К.І. та призначено розгляд справи на 15.09.2014.

У зв'язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 15.09.2014 справу №910/4757/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Мельник В.І., судді Борисенко І.І., Головіна К.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2014 справу №910/4757/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Мельник В.І., судді Борисенко І.І., Головіна К.І. та призначено розгляд справи на 13.10.2014.

У зв'язку із поверненням судді Літвінової М.Є. з відпустки, розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 01.10.2014 справу №910/4757/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є, судді Борисенко І.І., Головіна К.І.

Ухвалою від 01.10.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 13.10.2014.

В судовому засіданні 13.10.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

14.08.2012 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" та ОСОБА_4 укладений договір №06-Z/01-024-01125 добровільного страхування наземного транспортного засобу, за яким позивач взяв на себе зобов'язання з виплати страхового відшкодування ОСОБА_4 у випадку пошкодженого забезпеченого транспортного засобу - автомобіль марки Hyundai Getz, державний номер НОМЕР_1.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 5.1. договору страхування передбачені страхові випадки, а саме ДТП, угон, протиправні дії третіх осіб, інші випадкові події.

12.12.2012 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку - падіння дерева по вул. Волинській, 2, у Солом'янському районі м. Києва.

На підставі рахунку №670 від 25.12.2012 позивач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 29 500,00 грн.

Відповідно до страхового акту №СТ/12/0717 від 29.01.2013, на підставі заяви страхувальника від 22.01.2013 позивач частину суми у розмірі 1 102,20 грн. зарахував в рахунок сплати чергових страхових платежів за Договором №06-Z/01-024-01125 від 14.08.2012, 4 897,80 грн. - готівкою через касу компанії, згідно видаткового касового ордеру від 04.02.2013, 23 500,00 грн. - на рахунок СТО (ОСОБА_5 СПД), згідно платіжного доручення №104 від 29.01.2013.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З метою отримання інформації про балансоутримувача зелених насаджень по вул. Волинській, 2 у Солом'янському районі м. Києва, позивач звернувся із відповідним запитом до Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", у відповідь на який, останнє зазначило, що зелені насадження по вул. Волинській, 2, знаходяться на балансі КП "Чоколівське".

Таким чином, позивач звернувся до відповідача з позовом про відшкодування шкоди.

В матеріалах справи наявна довідка Відділу ДАІ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про те, що 11.12.2012 о 10 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 2, автомобіль Hyundai Getz, державний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. Однак, у вказаній довідці відсутні відомості, що пошкодження стались саме внаслідок падіння дерева.

З урахування наведеного, в порядку ст. 38 ГПК України, суд звернувся із запитом для уточнення вказаних обставин, що необхідні для правильного вирішення спору, однак відповіді на запит не надійшло.

На запит суду від 23.07.2014, Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація, повідомила суду, що зелені насадження по вул. Волинській, 2 у Солом'янському районі м. Києва на баланс КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" не передавались та на обслуговуванні не знаходиться.

Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" повідомило суду, що наказом Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 14.02.2002 №21 за ним закріплене майно згідно з переліком, у якому відсутні дерева, які розташовані на вул.. Волинській, 2, тобто Київзеленбуд не є балансоутримувачем цього об'єкту благоустрою.

Однак, позивач надав до матеріалів справи копії матеріалів Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, в яких міститься висновок за результатами розгляду матеріалу зареєстрованого в ЄО №3001 від 11.12.2012, відповідно до якого встановлено:

"11.12.2012 до Соломянського РУ ГУ МВС України в м. Києві надійшла заява гр. ОСОБА_4, про те, що 11.12.2012 о 10 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 2, вона виявила пошкодження автомобіля Hyundai Getz, державний номер НОМЕР_1.

Проведеною перевіркою було встановлено, що 11.12.2012 близько 10,00 год. на автомобіль гр. ОСОБА_4, а саме: Hyundai Getz, державний номер НОМЕР_1, який був припаркований біля будинку №2 по вул. Волинській в м. Києві впало дерево внаслідок чого було пошкоджено кришу кузова та ліві задні двері автомобіля."

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти заявлених позовних вимог та зазначив, що він не є власником або балансоутримувачем будь-яких зелених насаджень, в тому числі по вул. Волинській, 2, в м. Києві.

Відповідно до п. 2.1 Статуту відповідача, підприємство є самостійним суб'єктом господарювання, балансоутримувачем та управителем майна, яке передане в його господарське відання. Згідно п. 4.4 Статуту, майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші матеріальні і нематеріальні активи, активи, що отримані підприємством за результатами своєї господарської діяльності, вартість яких відображається у балансі підприємства.

Відповідач надав суду баланс за 2012 рік, по групі основних засобів "багаторічні насадження" у відповідача відсутні на балансі будь-які зелені насадження, у тому числі дерева.

З урахуванням наведеного, відповідач зазначає про відсутність його вини.

Відповідно до ч.1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже для відшкодування шкоди за правилами вищезазначеної статті необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи;

б) наявність шкоди;

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою;

г) вина завдавача шкоди.

При відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальності не наступає.

Пунктом 6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" 02-5/215 від 01.04.1994 року передбачено, що встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Позивач не надав суду будь-яких доказів стосовно того, що дерево, яке спричинило шкоду автомобілю марки Hyundai Getz, державний номер НОМЕР_1 належить відповідачу (знаходиться на балансі).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що в них не встановлена (не доведена) вина відповідача, а також відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача шкоди в розмірі 29 500,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з статтею 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення: 20.10.2014.

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді І.І. Борисенко

К.І. Головіна