Вирок № 40974765, 20.10.2014, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1335/14-к Провадження № 1-кп/450/76/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2014 Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Гук О.П.

з участю прокурорів Шмаков В.О., Проць С.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12013150270001106 від 16.09.2013 р., з обвинувальним актом відносно обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, азербайджанця, громадянина Азербайджанської Республіки, уродженця м.Баку Азербайджанської Республіки, жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, який не має на утриманні малолітніх дітей, не інваліда, безпартійного, в порядку ст.89 КК України такого, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,-

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_3, 15.09.2013 р. близько 17 год. 30 хв., керуючи технічно-справним транспортним засобом марки "ВАЗ 2102" номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись ним в с.Холодновідка Пустомитівського району Львівської області, на 6 км. + 700 м. автодороги Західний обхід м.Львова, грубо порушив вимоги Р.1 п.1.2, п.1.5 в частині термінів "в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів та дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров"ю громадян", Р.12 п.12.4 в частині термінів "у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год", Р.34 в частині термінів вимог дорожньої розмітки "регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками і вузька суцільна лінія поділяє транспортні потоки протилежних напрямків та позначає межі смуг руху на дорогах" Правил дорожнього руху України, які виразились в тому, що він будучи неуважним до оточуючої обстановки, не вжив заходів для збереження здоров"я громадян, рухаючись в межах населеного пункту зі швидкістю 80-90 км/год., під час виконання маневру обгону, пересік суцільну осьову лінію, виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткення із транспортним засобом марки "ВАЗ 2106" номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок зіткнення водій ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а пасажир транспортного засобу марки "ВАЗ 2106" номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винність у вчиненому визнав повністю та пояснив, що 15.09.2013 р. близько 17 год. 30 хв., він керував технічно-справним транспортним засобом марки "ВАЗ 2102" номерний знак НОМЕР_1 та рухався ним в с.Холодновідка Пустомитівського району Львівської області, на 6 км. + 700 м. автодороги Західний обхід м.Львова, зі швидкістю приблизно 80-90 км/год. в напрямку м.Львова. В транспортному засобі він знаходився один, спиртних напоїв не вживав і почував себе добре. Під час обгону транспортного засобу, який рухався попереду нього, він виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення із зустрічним транспортним засобом марки "ВАЗ 2106" номерний знак НОМЕР_2, водій якого ОСОБА_5 на його думку міг застосувати екстренне гальмування і уникнути зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 та ОСОБА_7, а також він отримали тілесні ушкодження. Швидкою допомогою його було доставлено в лікарню, він переніс декілька операцій і до теперішнього часу пересувається з допомогою однієї милиці. У вчиненому щиро розкаюється і просить його суворо не карати. Цивільні позови, зокрема ОСОБА_7 не визнає, а ОСОБА_5 визнає частково і стверджує, що його сином придбано вказаним потерпілим ліки на суму близько 1000,00 гривень.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3, його винність стверджується наступними доказами :

-показаннями потерпілого ОСОБА_5 даними в судовому засіданні про те, що 15.09.2013 р. близько 17 год. 30 хв., він керував технічно-справним транспортним засобом марки "ВАЗ 2106" номерний знак НОМЕР_2 та рухався ним в с.Холодновідка Пустомитівського району Львівської області, на 6 км. + 700 м. автодороги Західний обхід м.Львова, зі швидкістю приблизно 50 км/год. в напрямку с.Скнилів Пустомитівського району Львівської області. В транспортному засобі на задньому сидінні знаходились його дружина ОСОБА_7 та донька ОСОБА_8, він почував себе добре і спиртних напоїв не вживав. Несподівано на смугу його руху виїхав зустрічний транспортний засіб марки "ВАЗ 2102" номерний знак НОМЕР_1 з яким він здійснив зіткнення. Уникнути вказаного зіткнення шляхом застосуванням ним екстренного гальмування можливості не було. Інших транспортних засобів, які б рухались у зустрічному для нього напрямку, він не бачив. Під час зіткнення він з дружиною отримали тілесні ушкодження і їх було доставлено в лікарню, зокрема його у реанімаційне відділення. Обвинувачений ОСОБА_3 та його родина до теперішнього часу до нього не звертались, щодо купівлі ними ліків на суму близько 1000,00 гривень, то такі обставини йому невідомі, завдану моральну і майнову шкоду йому не відшкодовано, що змусило його звернутись до суду з цивільним позовом. Спричинену майнову шкоду він оцінює в сумі 148000,00 гривень, яка складається з вартості пошкодженого належного йому транспортного засобу, який необхідно віновлювати, спричинення каліцтва та інвалідності, переведення в підприємстві де він працював на посаді встановлювача воріт на посаду консультанта, яка є менше оплачуваною, а також необхідністю санаторно-курортного лікування для відновлення організму. Відомості про отримання заробітної плати та в якій сумі суду надавати відмовився. Пояснив, що належний йому транспортний засіб в пошкодженому стані знаходиться у нього на зберіганні. Крім цього пояснив, що його родина позичала кошти на лікування, які необхідно повертати. Спричинену йому моральну шкоду він оцінює у 150000,00 гривень, яка полягає у глибині фізичних та душевних стражданнях і погіршенням його здібностей. Шкоду просить стягнути у відповідності до вимог ст.ст.23, 1192, 1195, 1196, 1197 ЦК України, а також накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно обвинуваченого, яке знаходиться в Україні та за її межами;

-показаннями потерпілої ОСОБА_7 даними в судовому засіданні про те, що 15.09.2013 р. близько 17 год. 30 хв., вона разом з донькою ОСОБА_8 знаходились на задньому сидінні транспортного засобу марки "ВАЗ 2106" номерний знак НОМЕР_2, яким керував її чоловік ОСОБА_5, та рухались ним в с.Холодновідка Пустомитівського району Львівської області, на 6 км. + 700 м. автодороги Західний обхід м.Львова, в напрямку с.Скнилів Пустомитівського району Львівської області. Несподівано на їх смугу руху виїхав зустрічний транспортний засіб марки "ВАЗ 2102" номерний знак НОМЕР_1 з яким вони здійснили зіткнення під час якого вона та її чоловік отримали тілесні ушкодження і їх було доставлено в лікарню. Обвинувачений ОСОБА_3 та його родина до теперішнього часу до неї не звертались, щодо купівлі ними ліків на суму близько 1000,00 гривень, то такі обставини їй невідомі, завдану моральну і майнову шкоду їй не відшкодовано, що змусило її звернутись до суду з цивільним позовом. Спричинену майнову шкоду вона оцінює в сумі 8000,00 гривень, яка полягає у обмеженні її в працездатності, необхідної реабілітації та санаторно-курортного лікування для відновлення організму, стороннього догляду. Крім цього пояснила, що її родина позичала кошти на лікування, які необхідно повертати. Чеки при купівлі ліків у них не збереглися. Спричинену їй моральну шкоду вона оцінює у 50000,00 гривень, яка полягає у глибині фізичних та душевних стражданнях і погіршенням її здібностей. Станом на даний час вона має страх перед дорогою та транспортними засобами. Шкоду просить стягнути у відповідності до вимог ст.23 та інших ЦК України, а також накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно обвинуваченого, яке знаходиться в Україні та за її межами;

-показаннями свідка ОСОБА_8 даними в судовому засіданні про те, що 15.09.2013 р. близько 17 год. 30 хв., вона разом з матір"ю ОСОБА_7 знаходились на задньому сидінні транспортного засобу марки "ВАЗ 2106" номерний знак НОМЕР_2, яким керував її батько ОСОБА_5, та рухались ним в с.Холодновідка Пустомитівського району Львівської області, на 6 км. + 700 м. автодороги Західний обхід м.Львова, в напрямку с.Скнилів Пустомитівського району Львівської області. Несподівано вона почула удар і в подальшому побачила, що відбулось зіткнення транспортних засобів. Як відбулось зіткнення і причина такого їй невідомо. Швидкою допомогою її батьків, які отримали тілесні ушкодження, було доставлено в лікарню. Обвинувачений ОСОБА_3 та його родина до теперішнього часу не відшкодували її батькам завдану шкоду, а щодо купівлі ними ліків на суму близько 1000,00 гривень, то такі обставини їй невідомі;

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою до нього та фототаблицею від 15.09.2013 р., якими встановлено, що подія мала місце в с.Холодновідка Пустомитівського району Львівської області, на 6 км. + 700 м. автодороги Західний обхід м.Львова, на смузі руху транспортного засобу марки "ВАЗ 2106" номерний знак НОМЕР_2 (а.п.9-16);

-протоколом огляду транспортного засобу марки "ВАЗ 2102" номерний знак НОМЕР_1 від 15.09.2013 р. в якого пошкоджена передня частина (а.п.17,18);

-протоколом огляду транспортного засобу марки "ВАЗ 2106" номерний знак НОМЕР_2 від 15.09.2013 р. в якого пошкоджена передня частина (а.п.19,20);

-висновком судово-медичної експертизи №519/13 від 28.11.2013 р., яким встановлено, що тілесні ушкодження середньої тяжкості виявлені на тілі ОСОБА_7, могли утворитись 15.09.2013 р. під час дорожньо-транспортної пригоди (а.п.22);

-висновком судово-медичної експертизи №518/13 від 28.11.2013 р., яким встановлено, що тяжкі тілесні ушкодження виявлені на тілі ОСОБА_5, могли утворитись 15.09.2013 р. під час дорожньо-транспортної пригоди (а.п.24);

-протоколом проведення слідчого експеременту із схемою з участю потерпілого ОСОБА_5 від 05.02.2014 р., яким встановлено механізм дорожньо-транспортної пригоди (а.п.44-46);

-протоколом проведення слідчого експеременту із схемою з участю обвинуваченого ОСОБА_3 від 11.02.2014 р., яким встановлено механізм дорожньо-транспортної пригоди (а.п.47-49);

-висновком судової автотехнічної експертизи №1/144 від 05.03.2014 р., яким встановлено, що причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій водія обвинуваченого ОСОБА_3 вимогам Р.1 п.1.2, п.1.5 в частині термінів "в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів та дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров"ю громадян", Р.12 п.12.4 в частині термінів "у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год", Р.34 в частині термінів вимог дорожньої розмітки "регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками і вузька суцільна лінія поділяє транспортні потоки протилежних напрямків та позначає межі смуг руху на дорогах" Правил дорожнього руху України (а.п.66-69).

Посилання захисника (представника потерпілих) ОСОБА_1 на невірну кваліфікацію органом досудового слідства дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ст.286 ч.2 КК України, оскільки такі слід кваліфікувати за ст.286 ч.1 КК України та ст.286 ч.2 КК України, так як потерпілі отримали різного ступеня тілесні ушкодження, є безпідставними і спростовуються п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" згідно якого порушення особою правил безпеки дорожнього руху чи експлуатації транспорту, яке спричинило наслідки, передбачені різними частинами ст.286 КК України, слід кваліфікувати як один злочин за тією частиною цієї статті, яка передбачає більш тяжкі наслідки, і при цьому у вироку необхідно зазначати всі кваліфікуючі ознаки злочину.

Судом відхилено клопотання захисника (представника потерпілих) ОСОБА_1 щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) мінімальних заробітних плат, оскільки такий не може бути суб"єктом такого звернення відповідно до вимог КПК України.

Безпідставними суд визнав клопотання захисника (представника потерпілих) ОСОБА_1 щодо виклику і допиту свідка власника транспортного засобу, яким керував обвинувачений, та щодо перевірки законності отримання ОСОБА_3 посвідчення водія, оскільки такі виходять за межі обвинувачення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України.

Таким чином, аналізуючи зібрані по кримінальному провадженні докази, суд вважає доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину і його дії слід кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, а потерпілій ОСОБА_7 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на її відшкодування. Збитками, зокрема, є витрати, яких особа зазнала у зв"язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вимогами ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У відповідності до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_7, а також їх захисником (представником) ОСОБА_1 не надано суду жодного доказу належних витрат на лікування, обмеженні в працездатності, необхідної реабілітації та санаторно-курортного лікування для відновлення організму, стороннього догляду, позичених коштів, а також не доведено причинного зв"язку між отриманням ОСОБА_5 під час дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень та встановлення йому 3 групи інвалідності по причині загального захворювання (а.п.73).

Висновком №9/86 від 11.04.2014 р. товарознавчої експертизи встановлено ринкову вартість транспортного засобу марки "ВАЗ 2106" номерний знак НОМЕР_2 належного на праві власності потерпілому ОСОБА_5, яка, до нанесення йому пошкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, становить 9850,86 гривень, вартість матеріального збитку, завданого власнику, становить 9850,86 гривень, а відновлювана вартість 18772,48 гривень (а.п.53-59).

Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" визначено, що постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Отже, в частині стягнення майнової шкоди з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає задоволенню лише цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 в сумі 9850,86 гривень, а після повного відшкодування ОСОБА_3 суми заподіяних майнових збитків потерпілому ОСОБА_5, належний ОСОБА_5 транспортний засіб марки "ВАЗ 2106" номерний знак НОМЕР_2 шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, ринкова вартість та вартість матеріального збитку якого становить 9850,86 гривень, а відновлювана вартість є значно більшою та становить 18772,48 гривень, який не може використовуватись за призначенням, слід передати ОСОБА_3.

Клопотання захисника ОСОБА_2 щодо виклику та допиту експерта ОСОБА_9, який проводив дослідження транспортного засобу марки "ВАЗ 2106" номерний знак НОМЕР_2 і ним складено висновок №9/86 від 11.04.2014 р. товарознавчої експертизи, відхилено судом як безпідставне, оскільки посилання захисника на роз"яснення методики по якій проводилось нарахування матеріального збитку не може бути підставою для виклику спеціалістів. Жодних інших обставин, таких як сумніви, протиріччя, суперечності у висновку, стороною захисту не наведено.

Щодо моральної шкоди заявленої у цивільних позовах потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_7, то з врахуванням спричинення їм нервово-емоційного стану, фізичних і душевних страждань, обмеженні у пересуванні внаслідок лікування та в користуванні транспортним засобом, завданих протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_3, а тому слід стягнути з останнього в користь ОСОБА_5 20000,00 гривень та в користь ОСОБА_7 10000,00 гривень.

Заявлене в цивільних позовах клопотання про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно обвинуваченого ОСОБА_3, яке знаходиться в Україні та за її межами, не підлягає до задоволення, оскільки доказів наявності та переліку майна суду не надано і таких не здобуто.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, який в порядку ст.89 КК України є таким, що не має судимості (а.п.89), повністю визнав свою винність, сприяв розкриттю злочину, розкаюється у вчиненому, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває (а.п.87,88), має постійне місце проживання та позитивно характеризується за таким (а.п.92,93), отримав тілесні ушкодження, переніс декілька операцій і до теперішнього часу пересувається з допомогою однієї милиці, та враховуючи наведені пом"якшуючі і відсутність обтяжуючих покарання обставин, приходить до переконання обрати покарання в межах санції статті у виді позбавлення волі і вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, шляхом застосування санкції ст.75 КК України про звільнення від відбуття призначеного покарання з випробуванням, однак з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки ним у 2007 р. порушувались вимоги Правил дорожнього руху України (а.п.91).

Процесуальні витрати по кримінальному провадженні за проведення судових автотехнічної та товарознавчої експертиз в сумі 1906,19 гривень (а.п.52,65) слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в доход держави. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Згідно ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування обраного основного покарання з випробуванням, надавши іспитовий строк 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки, передбачені ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, праці та навчання, періодично з"являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 в доход держави процесуальні витрати за проведення судових автотехнічної та товарознавчої експертиз в сумі 1906,19 гривень.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 заподіяну майнову шкоду в розмірі 9850,86 гривень.

Після повного відшкодування засудженим ОСОБА_3 суми заподіяних майнових збитків потерпілому ОСОБА_5, належний ОСОБА_5 транспортний засіб марки "ВАЗ 2106" номерний знак НОМЕР_2 шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, ринкова вартість та вартість матеріального збитку якого становить 9850,86 гривень, а відновлювана вартість є значно більшою та становить 18772,48 гривень, який не може використовуватись за призначенням, слід передати засудженому ОСОБА_3.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 заподіяну моральну шкоду в розмірі 20000,00 гривень.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_7 заподіяну моральну шкоду в розмірі 10000,00 гривень.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

СуддяВ. Є. Мусієвський