Вирок № 40974286, 17.10.2014, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/8235/14-к

1-кп/264/386/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2014 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя під головуванням судді Кашицької С.А., при секретарі Тарасенко О.А., за участю прокурора Єфімцевої О.А., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, українця, який має середню освіту, розлученого, працюючого на ПАТ ММК «Азовсталь» на посаді оператор стану, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ст..124 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

07.09.2014 року приблизно о 07 годині 30 хвилин, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які перебували біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_2, на грунті особистих неприязних відносин виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з метою спричинення тілесних ушкоджень, стали наносити один одному по декілька ударів кулаками по голові, в ході чого у ОСОБА_1 розбилися окуляри для покращення зору, після чого ОСОБА_2, кинув в голову ОСОБА_1 скляну пляшку від якої останній ухилився. Розуміючи, що ОСОБА_2 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, а також фізично сильніший, ОСОБА_1 почав тікати від ОСОБА_2, який побіг за ним та став висловлювати на адресу ОСОБА_1 погрози фізичної розправи. Коли ОСОБА_1 вже знаходився біля двері коридору, що на другому поверсі вказаного під'їзду ОСОБА_2, наздогнав ОСОБА_1 та прижав його до двері, не даючи можливості ухилитися та замахнувся на ОСОБА_1 Усвідомлюючи, що погрози ОСОБА_2 щодо фізичної розправи реальні, тим паче, що ОСОБА_2 більшої статури та зросту, знаходиться в стані алкогольного сп'яніння та агресії, враховуючи його попередні протиправні дії, з метою захистити себе від побиття, тобто від суспільно-небезпечного посягання, перевищуючи межі необхідної оборони, при явній невідповідності заподіяній йому шкоді та обстановці, яка склалася, достав з кишені розкладний ніж та умисно наніс один удар в живіт ОСОБА_2, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкої, поперечно-ободової кишки, що ускладнилося внутрішньочеревною кровотечею (у черевній порожнині 1500 мл. крові), які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя у момент спричинення

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.124 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне пошкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, вчиненого у разі перевищення меж необхідної оборони.

16 жовтня 2014 року в м.Маріуполі між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладена угода про примирення.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України в обсязі підозри, повністю відшкодував потерпілому шкоду, внаслідок чого сторони примирилися.

Також вказаною угодою сторони погодили покарання за ст.124 КК України у вигляді 1 року виправних робіт з утриманням 10% із заробітної плати в доход держави.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення суд виходив з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 п.1 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення .

Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Потерпілий також цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим і обвинуваченим ОСОБА_1 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов прокурора Іллічівського району м.Маріуполя в частині стягнення в дохід держави матеріальної шкоди - коштів, затрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 1653,10 грн., суд вважає, що підтверджений матеріалами справи, визнаний обвинуваченим та підлягає стягненню в розмірі 1653,10 грн. з обвинуваченого ОСОБА_1 в доход держави в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - коштів, затрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2

Речові докази: джинси синього кольору з речовиною бурого кольору, пара кросівок з речовиною бурого кольору, чоловічі труси з речовиною бурого кольору, футболка з речовиною бурого кольору, дві шкарпетки чорного кольору, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3 слід залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_2; штани камуфляжного окрасу з речовиною бурого кольору, футболка зеленого кольору з речовиною бурого кольору, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 слід залишити в розпорядженні ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 16 жовтня 2013 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.124 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 1 року виправних робіт з утриманням 10% із заробітної плати в доход держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави (р/р 31411544700053 Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694) матеріальну шкоду - кошти, затрачені установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 1653,10 грн.

Речові докази: джинси синього кольору з речовиною бурого кольору, пара кросівок з речовиною бурого кольору, чоловічі труси з речовиною бурого кольору, футболка з речовиною бурого кольору, дві шкарпетки чорного кольору, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3 - залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_2; штани камуфляжного окрасу з речовиною бурого кольору, футболка зеленого кольору з речовиною бурого кольору, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 -залишити в розпорядженні ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Кашицька С. А.