Постанова № 40970535, 20.10.2014, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 403/547/14-к

Провадження №1/383/4/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2014 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Бондаренко В.В.,

при секретарі - Сакалош Ю.А.,

з участю:

потерпілої - ОСОБА_1,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_2,

підсудної - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Бобринець кримінальну справу за скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_1 по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Турія Новомиргородського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, маючої дві вищі освіти, не одруженої, пенсіонерки, проживаючої в АДРЕСА_1, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, раніше не судимої,

за ч.1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що вона вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України за наступних обставин.

Потерпіла ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком проживає за адресою АДРЕСА_2. Також в селі проживає ОСОБА_3, з якою у її родини неприязні стосунки, у зв'язку з тим, що вона постійно безпричинно їх ображає грубою нецензурною лайкою. Крім того, у ОСОБА_3 мається поголів'я великої рогатої худоби, яке вона часто випускає пастися просто на городи інших мешканців села, у зв'язку з чим у наших сусідів з нею постійно виникають конфліктні ситуації.

Так, 07.10.2012 року о 14 годині 30 хвилин, вийшовши з подвір'я свого домоволодіння потерпіла ОСОБА_1 побачила, що корови, які належать ОСОБА_3, зайшли в балку, де пасуться корови ОСОБА_1, таким чином змішавшись з ними, тому вона вирішила відокремити своїх корів. Лише підійшовши до вказаної балки, раптово ОСОБА_3 почала ображати потерпілу ОСОБА_1 грубою нецензурною лайкою та бити потерпілу ОСОБА_1 своєю правою рукою в якій знаходився фотоапарат, в наслідок чого травмувала ОСОБА_1 великий палець лівої руки.

Потерпіла ОСОБА_1 з метою недопущення спричинення їй інших тілесних ушкоджень, відштовхнула від себе ОСОБА_3 і при цьому забрала в неї фотоапарат марки «Canon», щоб остання припинила ОСОБА_1 ним бити та спричиняти ним їй тілесні ушкодження.

Після вказаних подій потерпіла ОСОБА_1 пішла з тієї балки, оскільки ОСОБА_3 поводилася дуже агресивно та не адекватно, і ОСОБА_1 стало боязно за себе. Під час спричинення потерпілій ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_3 поводилась дуже агресивно та ображала ОСОБА_1 лайкою.

Це спонукало ОСОБА_1 того ж дня звернутися до Долинського РВ УМВС України у Кіровоградській області із заявою про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.

Таким чином, відповідно до скарги приватного обвинувачення потерпілої ОСОБА_1 дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є умисне легке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, із закриттям провадження у справі на підставі ст.49 КК України у зв'язку з закінченням строку давності, про що подала до суду відповідну заяву.

При цьому підсудній ОСОБА_3 роз'яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст.ст.7-1, 11-1 КПК України в редакції 1960 року, ст.49 КК України є звільненням від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами, на що ОСОБА_3 зазначила суду, що вона розуміє ці обставини, та наполягла на звільненні її від кримінальної відповідальності за закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності.

Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_2 не заперечив проти звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строку давності та додатково пояснив, що при розгляді даного питання визнання вини підсудною ОСОБА_3 та її доведення в судовому засіданні не потрібне.

Потерпіла ОСОБА_1 не заперечила проти звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строку давності.

Розглядаючи клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд виходить із положень ст.282 КПК України в редакції 1960 року.

Згідно з ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули строки, визначені цією статтею, зокрема, два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш сурове ніж обмеження волі.

Санкція ч.1 ст.125 КК України передбачає максимальне покарання у виді виправних робіт на строк до одного року. Відповідно ч.2 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст. 125 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Виходячи із змісту обвинувачення, характеру пред'явленого обвинувачення подія злочину мала місце 07.10.2012 року, отже на час розгляду справи сплинув передбачений п.1 ч.1 ст.49 КК України двохрічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Вирішуючи питання щодо закриття справи відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України, судом також бралось до уваги, що в матеріалах справи відсутні дані про те, що з моменту порушення кримінальної справи ОСОБА_3 ухилялась від слідства чи суду або до закінчення зазначеного строку вчинила інший злочин, а тому суд приходить до висновку, що двохрічний строк давності у даному випадку не зупинявся та не переривався.

Згідно п.5 ч.1 ст.7-1 КПК України в редакції 1960 року провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку із закінченням строків давності.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням давності є обов'язковим для суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України (ст. 11-1 КПК України в редакції 1960 року).

При цьому, закон не пов'язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

За таких обставин, суд, за наявності згоди ОСОБА_3 приходить до висновку про необхідність звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинення нею злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.

Згідно зі ст.248 КПК України в редакції 1960 року, при наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною першою статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази.

Зважаючи на ці положення закону, суд при закритті кримінальної справи, вважає необхідним цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 залишити без розгляду, що не позбавляє останню права звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Речові докази у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 7-1, 11-1, 12, 248, 282 КПК України в редакції 1960 року, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу відносно ОСОБА_3 провадженням закрити у зв'язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до підсудної ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної злочином, залишити без розгляду, залишивши за нею право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд Кіровоградської області протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя В.В.Бондаренко