Ухвала суду № 40970401, 14.10.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 334/6130/14-к

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження № 11-кп/778/953/14 Головуючий у 1-й інстанції Лихосенко М.О.Єдиний унікальний № 334/6130/14-к Суддя-доповідач в 2-й інстанції Дутов О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого Дутова О.М.,

суддів Гончара О.С., Шаповал О.С.

при секретарі Торбач Ю.О.

за участю прокурорів Степанченко А.В., Проценко М.В.

потерпілої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2014 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.119 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.186 КК України повернуто прокурору Запорізької області для усунення недоліків.

Цією ж ухвалою, в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 та обвинувачених про звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності відмовлено.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно ухвали суду, в порушення вимог ст. 109 КПК України, у долученому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені всі процесуальні дії і не відображені всі процесуальні рішення, прийняті в ході розслідування.

В реєстрі не зазначено про залучення до участі в справі адвоката потерпілої -ОСОБА_6

Також вказано, що виносилася постанова про відмову в задоволені клопотання від 25.06.2014 року, однак відсутні посилання на те, ким заявлялося вказане клопотання та в чому саме відмовлено заявнику.

Адвокатом ОСОБА_6 в ході досудового розслідування 25.06.2014 року заявлялося клопотання про перекваліфікацію дій ОСОБА_4 за ст. 121 ч.2 КК України, а також про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ст. 121 ч.2 КК України.

Постановою від 25.06.2013 року в задоволенні зазначеного клопотання відмовлено. Тобто, не відповідають дати заявленого клопотання та дата її розгляду слідчим.

Крім того, вказана постанова не була вручена заявнику та вона була позбавлена можливості оскаржити її у встановленому законом порядку.

Посилання прокурора на відправку адвокату копії зазначеної постанови суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 220 КПК України вказана постанова повинна бути вручена заявнику і тільки в разі неможливості вручення - направляється йому.

Якщо постанова виносилася в той же день 25.06.2014 року, то суд вважає, що була можливість вручити заявнику зазначену постанову.

Постанова про відмову у задоволені клопотання від 25.06.2014 року адвокат не отримувала та відсутні які-небудь данні про її направлення.

В реєстрі відсутні данні про відкриття матеріалів досудового розслідування захиснику потерпілої, відповідно до вимог ст. 290 КПК України.

Також в ухвалі суду зазначено, що 02.12.2013 року прокурором, який приймав участь у розгляді справи, було змінено обвинувачення та дії обох обвинувачених були кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, відповідно до ст. 277 КПК України.

Постановою суду від 03.12.2013 року кримінальну справу повернуто прокурору для додаткового розслідування та пред'явлення кожному з обвинувачених нового обвинувачення.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24.02.2014 року встановлено, що змінюючи обвинувачення та перекваліфікувавши дії обвинувачених з ч.2 ст.296 КК України на ч.2 ст.121 КК України, змінено мотив злочину з хуліганства на особисті неприязненні стосунки. За таких обставин постанова суду про направлення справи на додаткове розслідування від 03.12.2013 року залишена без змін.

Втім, при додатковому розслідуванні справи не були виконанні вимоги суду щодо кваліфікації дій обвинувачених за ст. 121 ч.2 КК України.

За таких обставин, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.119 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.186 КК України повернуто прокурору Запорізької області для усунення недоліків, в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 та обвинувачених про звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу районного суду та ухвалити нову ухвалу, якою звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі ст.49 КК України.

Заслухавши доповідь судді, прокурорів, захисника ОСОБА_3, обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, потерпілу ОСОБА_2, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

КПК України не передбачено винесення окремої постанови про залучення до справи представника потерпілої, у зв'язку з чим, вказаний факт не відображається в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Кримінальним процесуальним законодавством відкриття матеріалів досудового розслідування, у тому числі й представнику потерпілої, ані до процесуальної дії, ані до процесуальних рішень, а також до заходів забезпечення кримінального провадження, не віднесено.

Питання щодо повноти розслідування, відповідно до вимог Глави 27 КПК України «Підготовче провадження», не є предметом дослідження на підготовчому судовому засіданні. В матеріалах кримінального провадження, яке відповідно до вимог ст. 317 КПК України, 29.07.2014 року процесуальним прокурором надане суду, є постанова Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2013 року та ухвала апеляційного суду Запорізького області від 24.02.2014 року про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування (відповідно до КПК України в редакції 1960 року), де зазначено, що під час додаткового розслідування необхідно надати відповідну правову оцінку діям обвинуваченим.

Доводи суду першої інстанції щодо невиконання попередніх вказівок судів на думку колегії суддів не відповідають дійсності та матеріалам кримінального провадження. На аркуші 309 Т.3 матеріалів кримінального провадження є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.02.2012 року стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України є чинною та не скасованою та яка, у свою чергу зазначена в п. 65 Розділу II реєстру матеріалів досудового розслідування.

Законність дій слідчого при розгляді клопотання, відповідно до вимог ст. 314 КПК України, не є предметом розгляду на підготовчому судовому засіданні.

Постанова про відмову в задоволенні клопотання представника потерпілої винесена слідчим 25.06.2014 року, а не 25.06.2013 року, як зазначено в постанові, що є опечаткою та технічною помилкою. Крім того, в п. 85 Розділу II реєстру матеріалів досудового розслідування датою прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання є саме 25.06.2014 року.

Відповідно до вимог п. 2 ч. З ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України.

У той же час, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно із ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно із п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд може лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави. Відповідно до п. 8 вказаної Постанови Пленуму ВСУ особа підлягає в обов'язковому порядку звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки.

В ухвалі Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.08.2014 року про повернення обвинувального акту прокурору, не зазначено жодної з підстав для відмови в задоволенні клопотання захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_7 від 14.07.2014 року про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі ст.49 КК України.

За таких обставин, ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, вона підлягає скасуванню, а кримінальне провадження призначенню на новий судовий розгляд у тому ж суді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2014 року в цій справі - скасувати.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.119 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.186 КК України повернути Ленінському районному суду м. Запоріжжя для виконання вимого ст.ст. 314-316 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

Дутов О.М.Гончар О.С.Шаповал О.С.