Рішення № 40969711, 18.04.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 812/2672/2012

пр.№2/333/52/13

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2013 року м. Запоріжжя

Коммунарський районний суд у складі:

головуючого судді: Піх Ю.Р.

при секретарі: Бабенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Приватбанк» звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № ZPC0NN00000387 від 11.09.2008 року ОСОБА_1 11.09.2008 року отримав кредит у розмірі 20 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.09.2013 року. Згідно умов укладеного договору договір складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

У звґязку з чим, позивач просив суд стягнути на його користь з позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 79 825, 22 грн., та сплачені судові витрати у розмірі 798,25 грн.

Представник позивача Суберляк Д.В. в судовому засіданні наполягав на позові, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, та просив задовольнити позов частково, пояснивши суду, що вимоги в частині стягнення пені та штрафів на суму 43514,33 гривень та 3789,30 грн. незаконні та необґрунтовані.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, пояснивши суду, що не заперечує той факт, що в нього перед банком є заборгованість, згодний сплатити борг банку, окрім суми пені та штрафу.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні судом встановлені такі обставини, відповідно до укладеного договору № ZPC0NN00000387 від 11.09.2008 року ОСОБА_1 11.09.2008 року отримав кредит у розмірі 20 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.09.2013 року. Згідно умов укладеного договору договір складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

Відповідач станом на 12.01.2012 року має заборгованість -79825,22 грн., яка складається з

- 17264,98 грн- заборгованість за кредитом;

-14165,21 грн. - заборгованість по порцентам за користування кредитом;

- 841,40 грн- заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 43512,33 грн- пеня за несвоєчасність виконання зобов"язання за договором;

- 250 грн- штраф;

- 3789,30 грн- штраф (процентна складова);

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення , незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного судочинства України.

Згідно зі ст.536 ЦК України за користуванням чужими грошовими коштами боржник зобов' язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором або іншим актом цивільного законодавства.

Станом на 12.01.2012 року зобов'язання перед банком відповідач не виконав, про що не заперечував у судовому засіданні представник відповідача, та сам відповідач.

Згідно п.5.2. Договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу. Сплата пені здійснюється в гривні.

Згідно п.5.3. Договору При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Отже, підвищена процентна ставка є засобом цивільно-правової відповідальності у вигляді неустойки за прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

На підставі п. 27 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. При цьому вказано, що істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Таким чином, суд має право при розгляді справи зменшити розмір неустойки, при наявності обставин, які мають істотне значення.

Такими обставинами є те, що відповідач має на утриманні троє неповнолітніх дітей, копії свідоцтв про народження яких є в матеріалах справи.

Як видно із розрахунку, сума заборгованості за простроченим кредитом становить 17 264,98 грн., а нарахована пеня - 43514,33 грн., тобто неустойка майже втричі перевищує прострочений кредит, том у суд вважає можливим зменшити розмір пені до суми заборгованості за простроченим кредитом -17264 грн., яка на думку суду, буде розумною і справедливою компенсацією отриманих банком негативних наслідків від порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором.

В задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно ст.611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойка.

Виходячи з вимог діючого законодавства, штраф та пеня є різновидами неустойки, яку сторонами було визначено в якості відповідальності за неналежне виконання умов кредитного договору. Таким чином, за одне й теж порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. В ст.61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу.

Згідно ст. 88 ЦПК України «Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено». У зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі на користь позивача сплачені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 495 гривень 35 копійок.

Керуючись ст. ст. 526,549,551 ЦК України, ст. ст. 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, який мешкає: АДРЕСА_1, суму заборгованості за кредитним договором № ZPC0NN00000387 від 11.09.2008 року, яка становить 49 535 гривень 57 копійки на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, п/р№29092829003111).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» судовий збір в сумі - 495 гривень 35 копійок на користь Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» МФО 305299, п/р№64993919400001.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя

Комунарського районного суду

міста Запоріжжя: Ю.Р.Піх