Вирок № 40968799, 14.10.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/4475/14-к

1-кп/303/376/14

ряд. стат. звіту №45

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі : судді Монич В.О.

при секретарі судового засідання Данканич Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево кримінальне провадження №1-кп/303/376/14, що зареєстроване в єдиному реєстрі досудових розслідувань 26.03.2014 року за №42014070120000001 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, раніше не судимої

у вчиненні кримінальних порушень передбачених за ст.ст.190 ч.1, 358 ч.1, 358 ч.3 КК України, -

з участю сторін кримінального провадження :

прокурора Фотченко С.І.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

перекладача ОСОБА_3

представника цивільного позивача ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, діючи умисно власноручно внесла неправдиві відомості про те, що вона не проживає з особою від якої народила дітей, хоча фактично на протязі 2008-2014 років проживає з батьком своїх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою : АДРЕСА_1, з яким не перебувала у зареєстрованому шлюбі та протягом вказаного періоду вела з останнім спільне господарство.

Крім того, ОСОБА_1 знаходячись в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Мукачівської РДА за адресою: м.Мукачево, вул.Миру 10, 07.08.2008 з метою подальшого отримання соціальної допомоги одиноким матерям, діючи умисно, заздалегідь знаючи, що зазначені відомості в заяві «Про призначення усіх видів соціальної допомоги» затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №499 від 27.09.2002 року про те, що вона не проживає з особою від якої народила дітей, не є дійсними, оскільки вона на протязі 2008 - 2014 років проживає з батьком своїх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою: АДРЕСА_1, з яким не перебувала в зареєстрованому шлюбі та протягом вказаного періоду вела з останнім спільне господарство, незважаючи на це, використала дану заяву, надавши її працівнику УПСЗН Мукачівської РДА, на підставі якої з державного бюджету їй було нарахованого соціальну допомогу одинокій матері в розмірі 16 401 грн. 84 коп., чим самим ОСОБА_1 спричинила державі, в особі управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації матеріальних збитків на вищевказану суму.

Також, ОСОБА_1, з метою незаконного отримання соціальної допомоги одиноким матерям, маючи на меті незаконне'збагачення, відповідно до поданої Управлінням соціального захисту населення Мукачівської РДА заяви «Про призначення усіх видів соціальної допомоги» затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №499 від 27.09.2002 року внесла неправдиві відомості, як підставу для нарахування соціальної допомоги одиноким матерям. Відповідно до абзацу 4 ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям не має. Так, ОСОБА_1 до вищевказаної заяви 07.08.2008 внесла неправдиву інформацію та приховала таку інформацію шляхом умисного замовчування при перевірці її соціальними працівниками про те, що вона проживає з особою від якої народила дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, хоча фактично на протязі 2008-2014 років по теперішній час проживає з батьком своїх дітей гр.ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою: АДРЕСА_1, з яким не перебувала в зареєстрованому шлюбі та протягом вказаного періоду вела з останнім спільне господарство. Таким чином, в період із 07.08.2008 по 31.03.2014, ОСОБА_1 в порушення абзацу 4 ст.18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері, чим самим спричинила державі, в особі управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації матеріальні збитки на загальну суму 16401 грн. 84 коп..

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину свою визнала, від дачі показів відмовилась.

У відповідності до ст.349 КПК України, суд, враховуючи думку учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з"ясовує, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз"яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що діяння ОСОБА_1 містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.1 КК України, тобто підроблення іншого документу, який надає права, з метою його використання підроблювачем, містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.3 КК України (в редакції КК України від 05.04.2001 року), тобто використання завідомо підробленого документа, містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КК України шахрайство, тобто заволодіння чужим майном та придбання права на майно, шляхом обману.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_1 міру покарання за ст.ст.190 ч.1, 358 ч.1, 358 ч.3 КК України (в редакції КК України від 05.04.2001 року), суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, дані, характеризуючі її особу.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність обвинуваченій ОСОБА_1, суд розцінює те, що остання розкаялася у вчинених злочинах, активно сприяла розкриттю злочинів.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд не знаходить.

В судовому засіданні захисник та обвинувачена заявили клопотання про застосування до обвинуваченої закону про амністію, звільнивши її від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки вона має на утриманні неповнолітніх дітей, вчинила кримінальне правопорушення середньої тяжкості.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти звільнення обвинуваченої від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Як встановлено ст.85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

19 квітня 2014 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 р. №1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, підлягають особи, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що згідно свідоцтв про народження вбачається, що у обвинуваченої ОСОБА_1 є вісім неповнолітніх дітей матір"ю яких вона являється. Вчинені злочини нею не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України. Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачена визнала повністю, щиро кається у вчиненому.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_1 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено, амністія до неї не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому вона підлягає звільненню від відбування покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченій ОСОБА_1 наслідки застосування амністії, а саме, що у разі застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років амністія до неї не може бути застосована.

Цивільний позов по справі заявлений Управлінням праці та соціального захисту населення Мукачівської РДА про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди на суму 16 401 грн. 84 коп., слід задовольнити.

Процесуальні витрати по справі становлять 200 грн. 00 коп. за оплату праці перекладача ОСОБА_3.

Заходи забезпечення процесуального провадження не застосовувалось.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.85,86 КК України, ст.3 ЗУ "Про застосування амністії в Україні", п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною за ч.1 ст.190, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42014070120000001 від 26.03.2014 року.

За ч.1 ст.190 КК України призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі п"ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п"ятдесят) гривень 00 коп.

За ч.1 ст.358 КК України призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі тридцять п"ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 595 (п"ятсот дев"яносто п"ять) гривень 00 коп..

За ч.3 ст.358 КК України (в редакції КК України від 05.04.2001 року) призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п"ятсот десять) гривень 00 коп..

На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі п"ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п"ятдесят) гривень 00 коп.

На підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» засуджену ОСОБА_1 повністю звільнити від відбування призначеного покарання.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення Мукачівської РДА, індекс 89600, м.Мукачево, вул.Миру, 18, код ЄДРПОУ 03192891, р/р 35411019008004 матеріальну шкоду в розмірі 16 401 грн. 84 коп..

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1 на користь перекладача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 за оплату праці в розмірі 200 грн. 00 коп..

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Головуючий підпис В.О.Монич

З оригіналом вірно.

Оригінал вироку знаходиться у кримінальній справі №303/4475/14-к у Мукачівському міськрайонному суді.

Суддя Мукачівського міськрайонного суду В.О.Монич