Вирок № 40968575, 15.10.2014, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2213/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Гал Л. Л., при секретарі Боротей А.Е., за участю прокурора Кюкало П.П., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Берегово кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013070010000375 від 16 вересня 2013 року, яке поступило з обвинувальним актом, по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню динину, непрацюючого, раніше судимого 20.09.2000 року Білоцерківським міським судом Київської області за ст. 142 ч. 1 КК України 1960 року до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2013 року о 07:00 годин ОСОБА_2 у співучасті з ОСОБА_3, на легковому автомобілі марки «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1» під керуванням ОСОБА_4, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та залякування останнього, поїхали на АДРЕСА_2, вийшли із автомобіля і направились до будинку АДРЕСА_2, маючи із собою заздалегідь заготовлені предмети для нанесення тілесних ушкоджень - металевий прут та металеву трубу.

Після цього, ОСОБА_3 пройшов до середини подвір'я будинку АДРЕСА_2, де заховався за воротами, а ОСОБА_2 знаходячись на пішохідній доріжці навпроти будинку АДРЕСА_2 очікував на приїзд потерпілого. Приблизно через півгодини, о 07:30 годин ОСОБА_5 на власному автомобілі марки «Toyota Land Cruiser» приїхав та зупинився навпроти воріт будинку АДРЕСА_2, де очікував на дружину ОСОБА_6, яка сівши у салон автомобіля повідомила йому, що проходячи подвір'ям будинку вона помітила незнайомого їй чоловіка. Тоді, ОСОБА_5 з метою перевірки наявності цієї особи, вийшов із салону автомобіля, пройшов до середини подвір'я будинку АДРЕСА_2, де до нього підійшов ОСОБА_3 і металевим прутом наніс удар по голові, від чого потерпілий впав на коліна.

В цей час до середини подвір'я будинку АДРЕСА_2 із вулиці забіг ОСОБА_2, який тримаючи у руці металеву трубу, вдвох із ОСОБА_3 наносив ОСОБА_5 множинні удари металевою трубою і металевим прутом по голові та іншим частинам тіла.

В результаті вказаних дій, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заподіяли потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

На думку суду обвинуваченого ОСОБА_2 слід визнати винними у кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, з метою залякування потерпілого.

Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав повністю і показав, що з ОСОБА_3 він познайомився у Хмельницькій області, коли був на заробітках. Через кілька місяців ОСОБА_3 зателефонував йому та запропонував роботу охоронця в Закарпатській області, на що він погодився. Вони приїхали в м. Берегово і їх поселили в будинку. Чоловік на ім'я ОСОБА_8, який їх зустрів, запропонував їм легкий заробіток - залякати особу, за що обіцяв їм 800 доларів США на двох. Він та ОСОБА_3 заночували у вказаному будинку, а ранком особа на ім'я ОСОБА_8 на автомобілі марки ВАЗ повіз їх до будинку, де потрібно було залякати особу. Вони домовились із ОСОБА_3 про те, що він, ОСОБА_2, стоятиме на вулиці за кущами і очікуватиме потерпілого, а ОСОБА_3 зайшов на подвір'я будинку, та стали чекати. Біля 7 години ранку приїхав автомобілів, вийшов із нього потерпілий та зайшов на подвір'я. Через деякий час він почув крики, на що також забіг на подвір'я, де ховався ОСОБА_3, і вони почали наносити удари потерпілому по різним частинам тіла металевою трубою, яка була у нього в руках, а ОСОБА_3 - металевим прутом. Після цього, вони вибігли на вулицю, втекли з місця пригоди.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового процесу не оспорюють обставини справи та судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд за їх згодою відповідно до частин 3 і 4 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням обставин, які його характеризують.

Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 слід визнати його щире каяття, те, що має на утриманні неповнолітню дитину-інваліда, ІНФОРМАЦІЯ_4 (том 7 а.с. 63,64,68), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. том 7 а.с. 66), є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи (том 7 а.с. 67).

Крім того, суд вважає за необхідним зазначити, що у відповідності до ч. 5 ст. 90 КК України судимість ОСОБА_2 за вироком Білоцерківського міського суду Київської області від 19.05.2005 року слід вважати погашеною, у зв'язку чим зазначенню підлягає його судимість за вироком Білоцерківського міського суду Київської області від 20.09.2000 року, яка не є погашеною.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, в якому щиро розкаявся, має на утриманні неповнолітню дитину-інваліда, ІНФОРМАЦІЯ_4, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд приходить до висновку, що йому слід призначити мінімальне покарання передбачене санкцією ч. 2 ст. 122 КК України.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

При цьому, суд вважає, що ОСОБА_2 згідно до ч. 2 ст. 27 КК України, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 122 КК України, як виконавець (співвиконавець) оскільки встановлено, що він разом із ОСОБА_3 вчинили вказаний злочин, за що вироком Мукачівського міськрайонного суду від 08.04.2014 року ОСОБА_3 був засуджений за ст. 122 ч. 2 КК України (том 6 а.с. 201-206). Однак зазначення в обвинуваченні ОСОБА_2 ч. 2 ст. 27 КК України, є необов'язковим, та його слід виключити.

Згідно п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року слід звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Крім того, згідно п. «е» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року слід звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР.

Згідно ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, який є інвалідом (том 7 а.с. 63,64,68). Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та має право на пільги і компенсації встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням (категорія 4) серії НОМЕР_2 виданим 13.04.2000 року (том 7 а.с. 67).

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_2 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Згідно ч. 3 ст. 377 КПК України якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.

Отже, обвинуваченого ОСОБА_2 слід звільнити з-під варти, змінив запобіжний захід з тримання під варти на особисте зобов'язання - не відлучатись із місця проживання АДРЕСА_1, без дозволу суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Накладений арешт на майно ОСОБА_2 - 1/3 частку квартири, яка належить йому на праві свідоцтва про право власності №40978 від 24.05.2007 року, та яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3, згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 16.09.2013 року, та протоколу про виконання ухвали про арешт майна від 09.08.2014 року, після набрання вироком законної сили слід скасувати (том 6 а.с. 147-148, 188-189).

Оскільки вироком Мукачівського міськрайонного суду від 08.04.2014 року, яким ОСОБА_3 був засуджений за ч. 2 ст. 122 КК України та стягнуто із нього процесуальні витрати за проведення судових експертиз, які наявні і в матеріалах даного кримінального провадження, тому процесуальні витрати за виконання експертиз відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути солідарно із засудженого ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2 в користь держави в сумі 12 466,48 грн. (том 4 а.с. 43,53,64,73,85,96,106,117,131,145).

Речові докази: спеціальний пакет №0338797 з DVD+R диском марки «PATROL» 4.7 Gb., пакет №0338800 з DVD+R диском марки «PATROL» 4.7 Gb., пакет №0338798 з DVD+R диском марки «PATROL» 4.7 Gb., спеціальний пакет №0338799 з чотирма DVD+R дисками марки «PATROL», які зберігаються в кімнаті речових доказів Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, слід знищити (том 4 а.с. 163-164); зубну щітку, 7 кольорових фото ОСОБА_2, мобільний телефон марки «НОКІА» вилучений у ОСОБА_2, спеціальний пакет №1982415 із взуттям ОСОБА_2, спеціальний пакет №1982408 із одягом ОСОБА_2, які зберігаються в кімнаті речових доказів Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, слід повернути ОСОБА_2, як володільцю; мобільний телефон марки «НОКІА» вилучений у ОСОБА_3, спеціальний пакет №1982408 із одягом ОСОБА_3, спеціальний пакет №1982411 із взуттям ОСОБА_3, пакет із вилученим одягом ОСОБА_3, які зберігаються в кімнаті речових доказів Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, слід повернути ОСОБА_3, як володільцю; спеціальний пакет №0318741 із змивами крові, спеціальний пакет № 0319205 із змивами крові, спеціальний пакет №0527285 зі слідами одорології, спеціальний пакет №0527287 зі слідами одорології, спеціальний пакет №0527282 зі слідами одорології, спеціальний пакет №20311044 із «ДВД» дисками, спеціальний пакет №2101529 з металевим циліндричним предметом, які зберігаються в кімнаті речових доказів Берегівського РВ УМВС, слід знищити (том 4 а.с. 171-172); медичну картку №1200 від 11.02.2013 року заведену на ОСОБА_5, яка згідно постанови слідчого зберігається при матеріалах кримінального провадження розглянутого Мукачівським міськрайонним судом, слід зберігати при матеріалах справи (том 4 а.с. 176).

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, п. «в», п. «е» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році»,

засудив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 122 ч. 2 КК України та призначити йому покарання за ст. 122 ч. 2 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі п. «в», п. «е» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили замінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання - не відлучатись із місця проживання АДРЕСА_1, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.

Накладений арешт на майно ОСОБА_2 - 1/3 частку квартири, яка належить йому на праві свідоцтва про право власності №40978 від 24.05.2007 року, та яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3, згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 16.09.2013 року, та протоколу про виконання ухвали про арешт майна від 09.08.2014 року, після набрання вироком законної сили - скасувати (том 6 а.с. 147-148, 188-189).

Стягнути солідарно із засудженого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 12 466 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 48 копійок (том 4 а.с. 43,53,64,73,85,96,106,117,131,145).

Речові докази: спеціальний пакет №0338797 з DVD+R диском марки «PATROL» 4.7 Gb., пакет №0338800 з DVD+R диском марки «PATROL» 4.7 Gb., пакет №0338798 з DVD+R диском марки «PATROL» 4.7 Gb., спеціальний пакет №0338799 з чотирма DVD+R дисками марки «PATROL», які зберігаються в кімнаті речових доказів Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області - знищити (том 4 а.с. 163-164); зубну щітку, 7 кольорових фото ОСОБА_2, мобільний телефон марки «НОКІА» вилучений у ОСОБА_2, спеціальний пакет №1982415 із взуттям ОСОБА_2, спеціальний пакет №1982408 із одягом ОСОБА_2, які зберігаються в кімнаті речових доказів Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області - повернути ОСОБА_2, як володільцю; мобільний телефон марки «НОКІА» вилучений у ОСОБА_3, спеціальний пакет №1982408 із одягом ОСОБА_3, спеціальний пакет №1982411 із взуттям ОСОБА_3, пакет із вилученим одягом ОСОБА_3, які зберігаються в кімнаті речових доказів Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області - повернути ОСОБА_3, як володільцю; спеціальний пакет №0318741 із змивами крові, спеціальний пакет № 0319205 із змивами крові, спеціальний пакет №0527285 зі слідами одорології, спеціальний пакет №0527287 зі слідами одорології, спеціальний пакет №0527282 зі слідами одорології, спеціальний пакет №20311044 із «ДВД» дисками, спеціальний пакет №2101529 з металевим циліндричним предметом, які зберігаються в кімнаті речових доказів Берегівського РВ УМВС - знищити (том 4 а.с. 171-172); медичну картку №1200 від 11.02.2013 року заведену на ОСОБА_5, яка згідно постанови слідчого зберігається при матеріалах кримінального провадження розглянутого Мукачівським міськрайонним судом - зберігати при матеріалах справи (том 4 а.с. 176).

На вирок може бути подана апеляція через цей суд до апеляційного суду Закарпатської області протягом 30 діб з моменту його оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Гал Л. Л.