Ухвала суду № 40967524, 15.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 р. Справа № 521/6020/14-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Поліщук І.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д. судді -Кравець О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про стягнення боргу, моральної та матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління пенсійного фонду (далі УПФ) України в Малиновському районі м. Одеси, Головного управління Державного казначейства (далі ГУДК) України в Одеській області про (з урахуванням уточнень) стягнення з УПФ України в Малиновському районі м. Одеси:

- заборгованості по виплаті пенсії в розмірі 11 463,49 грн. з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України;

- моральної шкоди в сумі 5 000 грн.;

- витрат на проведення судової експертизи - 4 000 грн.;

- витрат по сплаті судових зборів в розмірі 229,40 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що згідно з висновком судової експертизи у цивільній справі, заборгованість відповідача перед позивачем по виплаті пенсії за період з липня 2007 року по травень 2012 року складає 11 463,49 грн. Рішення суду у цій цивільній справі (яким стягнуто з УПФ України в Малиновському районі м. Одеси на користь ОСОБА_4 11 463,49 грн.) скасовано з тих підстав, що дані правовідносини належить вирішувати в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства. Незважаючи на скасування цього рішення, позивач вважає, що наявність у відповідача зазначеної заборгованості є підтвердженою висновком судової експертизи та підлягає стягненню разом зі стягненням моральної шкоди і вказаних витрат.

Відповідачі позов не визнали, посилаючись на його необґрунтованість.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2014 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 березня 1973 року по 28 жовтня 1985 року працював акумуляторником у ВАТ «Авіакомпанія Одеська авіалінія» на роботі яка відноситься до робіт зі шкідливими умовами праці (список №2 виробництв, професій, посад і показників,затверджених КМУ).

По досягненню пенсійного віку, у 2005 році ОСОБА_4, звернувся до УПФ в Малиновському районі м. Одеси за отриманням пенсії за віком та надав всі необхідні документи для отриманні пенсії на пільгових умовах. УПФ в Малиновському районі м. Одеси було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, що стало приводом для звернення позивача до суду з заявою про встановлення факту його роботи на посаді акумуляторника у ВАТ «Авіакомпанія Одеські авіалінії», а потім із адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду в Малиновському районі м. Одеси. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено. Постановою апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2011 року змінено постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2009 року та позов ОСОБА_4 задоволено частково, зобов'язано УПФ України в Малиновському районі м. Одеси призначити йому пенсію на пільгових умовах з 12 липня 2007 року.

Згідно заяви позивача від 11 червня 2010 року, йому була призначена пенсія за віком з 11 червня 2010 року у відповідності із законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При коефіцієнті страхового стажу 0,41288 (страховий стаж 30 р. 07 м. 16 дн.) розмір пенсії, розрахованої із заробітку 2953,58 гривень, з 11.06.2010 року склав 1254,77 гривень. Для визначення розміру пенсії була застосована величина середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузі економіки України, за 2009 рік (1650,43 гривень).

На виконання постанови апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2011 року, позивачу стала нараховуватися пенсія за минулий період, тобто з липня 2007 року, розмір нарахування якої позивачем не оспорювався. Перші виплати пенсії позивач став отримувати з 01.06.2010 року.

Згідно з висновком №СЕ-2-5-52/13 від 05.08.2013 року судової економічної експертизи (у цивільній справі №1519/7901/12, провадження №2/521/697/13 за позовом ОСОБА_4 до УПФ України в Малиновському районі м. Одеси про стягнення боргу та моральної шкоди), за період з липня 2007 року по травень 2012 року ОСОБА_4 належало виплатити пенсію в загальній сумі 60 385, 93 грн. Заборгованість УПФ України в Малиновському районі м. Одеси по виплатам ОСОБА_4 пенсії станом на травень 2012 року існує. За даним: представлених на дослідження платіжних документів, фактично виплачено 48 922,44 грн., отже, заборгованість УПФ України в Малиновському районі м Одеси станом на травень 2012 року складає 11 463,49 грн..

У додатку №1 до висновку судово-економічної експертизи, зазначений розмір пенсії нарахований позивачу за період з 01.07.2007 року. Згідно даного додатку у липні 2010 року позивачу нарахована пенсія у розмірі 807,66 грн., виплачено - 836,51 грн., тобто, переплата пенсії становила - 28,85 грн.; у липні 2010 року нараховано - 807,80 грн., виплачено - 1 254,92, переплата за липень 2010 року - 447,12 грн.; серпень 2010 року - нараховано - 807,80 грн., виплачено - 1254,92 грн., переплата - 447,12 грн.; вересень 2009 року - нараховано - 807,80 грн., виплачено - 1254,92, переплата - 447,12 грн.; жовтень 2010 року - нараховано - 788,46 грн., виплачено - 5856,89 грн., переплата - 5068,43 грн.; листопад 2010 року - 788,46 грн., виплачено - 1262,58 грн., переплата за листопад становить - 474,12 грн.; за грудень 2010 року нараховано - 799,46 грн., виплачено - 1258,78 грн., переплата за грудень 2010 року - 459,32 грн. Таким чином за 2010 рік позивачу було нараховано пенсію на загальну суму - 9564,97 грн., виплачено 12979, 52 грн., переплачено пенсії у розмір: - 3414,55 грн. У січні 2011 року розмір пенсії позивача становив - 815, 46 грн., у лютому 2011 року - 815,46 грн., у березні 2011 року - 820,11 грн., у квітні 2011 року - 834,11 грн., у травні 2011 року - 834,11 грн., у червні 2011 року - 834,1 грн., у липні 2011 року - 834,11 грн., у серпні 2011 року - 843,28 грн., у вересні 2011 року - 843,28 грн., у жовтні 2011 року - 863,52 грн., у листопаді 2011 року - 863,52 грн., у грудні - 17660, 87 грн. У січні 2012 року пенсія нарахована - 925,43 грн., виплачено - 1021,86 грн., переплата - 96,43 грн.; лютий 2012 року - 925,43 грн., березень 2012 року - 925,43 грн., 01.04.2012 року - 941,43 копійки.

Згідно з матеріалами пенсійної справи, позивачу ніколи не призначалася пенсія в розмірі - 17 660 грн. на місяць.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена позивачем заборгованість у розмірі 11 463,49 грн. виявилась непідтвердженою, а висновок судово-економічної експертизи, який покладено в основу позовної вимоги про стягнення цієї заборгованості, є необґрунтованим, у зв'язку з чим, у задоволенні зазначеної вимоги належить відмовити. Також, суд виходив з того, що позивачем не доведений факт спричинення йому органом Пенсійного фонду моральної шкоди. Стосовно вимоги про стягнення судових витрат, суд першої інстанції зазначив, що оскільки позивачу належить відмовити по суті адміністративного позову, то, відповідно, похідна вимога про стягнення судових витрат також не підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказується, що висновки суду першої інстанції про невірні розрахунки судово-економічної експертизи не підкріплені жодним доказом, що суперечить ч.5 ст. 82 КАС України. Крім того, апелянт зазначив, що відповідач сплатив йому заборгованість лише після тривалих судових розглядів та постановлення судами позитивних рішень, що свідчить про протиправність поведінки відповідача, яка завдала позивачу душевних страждань.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що судова економічна експертиза, за результатами якої судовим експертом Новоселовою В.В. складено висновок №СЕ-2-5-52/13 від 05 серпня 2013 року (а.с.7-14), на якій посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, проводилась в межах цивільної справи №1519/7901/12 за позовом ОСОБА_4 до УПФ України в Малиновському районі м. Одеси про стягнення боргу та моральної шкоди. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2013 року у цій справі (а.с.15-18) скасовано ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2013 року (а.с.19, 20).

Колегія суддів зазначає, що до вказаного висновку судової економічної експертизи не може бути застосована норма ч.5 ст. 82 КАС України («Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі»), на чому наполягає апелянт, оскільки зазначена судова економічна експертиза не призначалась судом першої інстанції в межах даної адміністративної справи.

Крім того, згідно з листом Міністерства юстиції України від 14 липня 2014 року (а.с.51, 52), у зв'язку з недотриманням судовим експертом Новоселовою В.В. вимог законодавства України про судову експертизу при складанні висновків судових економічних експертиз, зокрема, висновку №СЕ-2-5-52/13 від 05 серпня 2013 року, її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва.

За огляду на викладені підстави, колегія суддів вважає необґрунтованим довід апелянта про необхідність прийняття до уваги висновку судової економічної експертизи №СЕ-2-5-52/13 від 05 серпня 2013 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що УПФ України в Малиновському районі м. Одеси зменшило розмір пенсії позивача, нібито, на підставі постанови апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2011 року, внаслідок чого, після відповідного перерахунку УПФ України в Малиновському районі м. Одеси розрахувало розмір своєї заборгованості перед позивачем за період з 12 липня 2007 року по 31 листопада 2011 року у сумі 16 767,44 грн. та виплатило позивачу цю суму разом з пенсією за грудень 2011 року (загально 17 660, 87 грн.).

Дії УПФ України в Малиновському районі м. Одеси щодо зменшення розміру пенсії позивач не оскаржував, однак звернувся до суду з позовом про стягнення з УПФ України в Малиновському районі м. Одеси 30 591,18 грн. на підставі власного розрахунку, а у подальшому погодився з висновком судової економічної експертизи №СЕ-2-5-52/13 від 05 серпня 2013 року про розмір заборгованості у сумі 11 463,49 грн., який не може бути прийнятий до уваги, що доведено вище.

Наведене свідчить про необґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з УПФ України в Малиновському районі м. Одеси заборгованості у сумі 11 463,49 грн. та відповідно, необхідність відмови в її задоволенні, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність факту заподіяння позивачу моральної шкоди через неповну виплату пенсії та необхідність відмови у задоволенні похідних позовних вимог у зв'язку з відмовою у задоволенні основної позовної вимоги.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги як необґрунтовані та погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець