Ухвала суду № 40967319, 06.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12921/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

06 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кобаля М.І., Петрика І.Й., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Клімата» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевіркуа Позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор», ТОВ «Супутник», ТОВ «Ферріт-Д» відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенко В.М. від 31.01.2013 року за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатом якої складено відповідний Акт від 12 березня 2013 року №821/22-205/37394016 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.25-47).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог пп.138.1.1. п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено на 4209508,80 грн. суми податку на прибуток, в тому числі за І квартал 2012 року на 773872,80 грн., за ІІ квартал 2012 року на 1451186,20 грн., за ІІІ квартал 2012 року на 875586,80 грн., за ІV квартал 2012 року на 1108863,00 грн.; п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.п.198.2, 198.3, 198.6. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого Позивачем занижено на 4630620,00 грн. суми податку на додану вартість, у тому числі за жовтень 2011 року на 234111,20 грн., за листопад 2011 року на 580886,80 грн., за січень 2012 року на 51358,00 грн., за лютий 2012 року на 178943,60 грн., за березень 2012 року на 648965,80 грн., за квітень 2012 року на 551463,40 грн., за травень 2012 року на 390325,20 грн., за червень 2012 року на 394711,90 грн., за липень 2012 року на 780617,10 грн., за серпень 2012 року на 109262,90 грн., за вересень 2012 року на 709973,70 грн.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 12 квітня 2013 року №№0002552220, 0002542220, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.11,12), та якими збільшено на 5261886,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі на 4209508,80 грн. за основним платежем та на 1052377,10 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та на 5788275,00 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг), у тому числі на 4630620,00 грн. за основним платежем та на 1157655,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Рішеннями Головного управління Міндоходів у м.Києві «Про результати розгляду первинної скарги» від 14.06.2013 року №1030/10/12-3-03 та Міністерства доходів і зборів України «Про результати розгляду скарги» від 29.07.2013 року №7727/6/99-99-10-01-15, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с.48-55), податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 12 квітня 2013 року №№0002552220, 0002542220 та зазначене Рішення Головного управління Міндоходів у м.Києві, прийняте за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Як вбачається з пп.1.2. п.1 Договорів від 25.04.2012 року № 2504/3, від 17.04.2012 року № 1704/2, від 17.04.2012 року № 1704/1, від 28.03.2012 року № 2803/1, від 12.03.2012 року № 1203/2, від 06.03.2012 року № 0603/3, від 27.02.2012 року № 2702/4, від 27.01.2012 року № 2701/1, від 10.10.2011 року № 1010/1, від 30.11.2011 року № 3011/1, від 29.11.2011 року № 2911/2, від 29.11.2011 року № 2911/1, від 15.11.2011 року № 1511/1, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.56-120), Товариство з обмеженою відповідальністю «Матадор» зобов'язується передати у власність Позивачу вентиляційне обладнання та комплектуючі до нього, Позивач - прийняти та оплатити його на умовах зазначених Договорів.

Між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Супутник» укладено Договори від 27.09.2012 року № 2709/1, від 25.09.2012 року № 2509/1, від 10.09.2012 року № 1009/2, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.135-149), та відповідно до пп. пп.1.2. п.1 яких, Товариство з обмеженою відповідальністю «Супутник» зобов'язується передати у власність Позивачу вентиляційне обладнання та комплектуючі до нього, Позивач - прийняти та оплатити його на умовах зазначених Договорів.

Між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІТ-Д» укладено Договори від 14.03.2012 року № 1403/2, від 20.03.2012 року № 2003/1, від 27.03.2012 року № 2703/2, від 28.03.2012 року № 2803/2, від 06.04.2012 року № 0604/1, від 11.04.2012 року № 1104/3, від 25.04.2012 року № 2504/1, від 25.04.2012року № 2504/2, від 07.05.2012 року № 0705/1, від 08.05.2012 року № 0805/1, від 14.05.2012 року № 1405/1, від 17.05.2012 року № 1705/1, від 05.06.2012 року № 0506/1, від 05.06.2012 року № 1506/1, від 06.06.2012 року № 0606/1, від 18.06.2012 року № 1806/1, від 25.06.2012 року № 2506/1, від 25.06.2012 року № 2506/2, від 03.07.2012 року № 0307/1, від 10.07.2012 року № 1007/1, від 10.07.2012 року № 1007/2, від 17.07.2012 року № 1707/3, від 17.07.2012 року № 1707/4, від 20.07.2012 року № 2007/1, від 26.07.2012 року № 2607/1, від 27.07.2012 року № 2707/1, від 07.08.2012 року № 0708/1, від 23.08.2012 року № 2308/1, від 29.08.2012 року № 2908/1, від 06.09.2012 року № 0609/1, від 20.09.2012 року № 2009/1, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.153-208,Т.2,а.с.1-95), та відповідно до пп. пп.1.2. п.1 яких, Товариство з обмеженою відповідальністю «Супутник» зобов'язується передати у власність Позивачу вентиляційне обладнання та комплектуючі до нього, Позивач - прийняти та оплатити його на умовах зазначених Договорів.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІТ-Д», як Цедентом, та Приватним підприємством «Полтава-Проект-Монтаж, як Цесіонарієм, укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 22.01.2013 року № 2201/1, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.3,а.с.158-159), відповідно до п.1 якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Цедент відступає Цесіонерієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором № 0705/1 від 07.05.2012 року на загальну суму 1296149,52 грн. між Цедентом та Позивачем.

На підтвердження виконання умов вищезазначених Договорів Позивачем надано: видаткові та податкові накладні, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1,121-134,150-152,Т.2,96-234,Т.3,а.с.109-157)

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст. 1, частиною першою ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Як зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Вищим адміністративним судом України у даній справі зазначено про необхідність надання оцінки наявним у справі доказам на предмет встановлення реального виконання господарських операцій, з урахуванням вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо допустимості доказів та обов'язку доказування.

А згідно з частиною п'ятою ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, на виконання господарських зобов'язань, підтвердження надання контрагентами відповідних товарів Позивачем оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договорів спрямовано на реальне настання правових наслідків, вони відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Про відсутність факту здійснення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано, а саме не надано будь-яких доказів щодо підтвердження зазначеного.

Згідно із ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 13.10.2014 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кобаль М.І.

Петрик І.Й.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Кобаль М.І.

Петрик І.Й.