Ухвала суду № 40964533, 13.08.2014, Апеляційний суд Сумської області

КОПІЯ

Справа №591/3488/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Міліціанов Р. В.Номер провадження 22-ц/788/1483/14 Суддя-доповідач - Рибалка В. Г. Категорія - 48

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рибалки В. Г.,

суддів - Попруги С. В. , Ільченко О. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08 липня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4

про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 08 липня 2014 року позов задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в період з 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину автомобіля ВАЗ 21104, державний номер НОМЕР_1.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 487 грн. 20 коп. в дольовому порядку по 243 грн. 60 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі відповідачі посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. Просять скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08 липня 2014 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживали разом з 2003 року. ОСОБА_7 (батько позивачки) мав у володінні автомобіль ГАЗ 2401, державний номер НОМЕР_2, який у 2006 році передав у володіння ОСОБА_6 та видав останньому доручення від 07 грудня 2006 року. У липні 2013 року ОСОБА_6 набув право власності на автомобіль ВАЗ 21104, державний номер НОМЕР_1 на праві власності довідки - рахунку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Заяви про прийняття спадщини подали як позивачка, так і відповідачі.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 368 ЦК України, майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином з`ясував та перевірив доводи та заперечення сторін, дав належну оцінку зібраним у справі доказам та обґрунтував висновки викладені в рішенні.

Доводи відповідачів в апеляційній скарзі про те, що під час судового розгляду не було доведено ведення спільного бюджету та побуту між покійним ОСОБА_6 та позивачкою, ОСОБА_6 не мав наміру укладати з нею шлюб висновків суду не спростовують. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з показів свідків та самих відповідачів про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 постійно проживали, а ствердження ОСОБА_3, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі про те, що позивачка не приймала участі у похованні ОСОБА_6 не впливають на вирішення питання по суті.

Колегія суддів не вбачає підстав для відмови в позовних вимог щодо факту проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Ствердження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в апеляційній скарзі про те, що автомобіль ГАЗ 2401 д.н. НОМЕР_2 ніколи не належав батьку позивачки, він був лише уповноважений на здійснення ряду дій від імені власника автомобіля (ОСОБА_8), вказаний автомобіль було передано у користування померлого ОСОБА_6 та його брата, а переходу права власності на вказаний автомобіль не відбулось є обґрунтованими, але висновків суду не спростовують. В матеріалах справи відсутні будь - які докази придбання автомобіля ВАЗ 21104 д.н.НОМЕР_1 саме померлим ОСОБА_6 та його рідними. Судом першої інстанції було встановлено факт працевлаштування позивачки з 2008 року по лютий 2014 року, а відповідачами не було доведено, що ОСОБА_5 не мала відношення до придбання вказаного автомобіля, а тому у суду були підстави для визнання права власності на 1/2 частину вказаного автомобіля.

Доводи відповідачів в апеляційній скарзі про те, що судом не було звернуто уваги на те, що вимога позивачки щодо факту проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу була заявлена нею для права на спадкування не спростовує висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Позивачкою було заявлено в позовній заяві дві вимоги: визнання факту її проживання з ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно, а питання про спадкування в позові не ставилось.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено, з додержанням вимог матеріального та процесуального права

У зв'язку з цим апеляційну скаргу на рішення необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08 липня 2014 року

залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду Сумської області: В.Г. Рибалка