Рішення № 40964033, 10.10.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14157/14-ц

Провадження №2/761/4801/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

10 жовтня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі: головуючого судді Волокітіної Н.Б.

При секретарі Беширові О.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу за договором позики.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 10.09.2012 року на підставі розписки ОСОБА_2, позивачем були надані відповідачу в позику грошові кошти у розмірі 559 338 грн., відповідно до умов якої відповідач повинен був повернути суму позики у строк до 20.12.2012 року. Однак, після настання зазначеного строку, відповідач не повернув належні позивачу грошові кошти та відповідно не сплатив відсотки за користування позикою. В зв'язку із зазначеними обставинами, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу по розписці в розмірі 559 338 грн., суму відсотків за час користування позичальником грошовими коштами за період 11.09.2012 року до 13.05.2014 року, яка відповідно становить 65 411,90 грн., а також суму 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 21.11.2011 по 13.08.2014 року в сумі 23 400,25 грн. та сплачену суму судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки на час розгляду справи суд не повідомив. Таким чином, суд вважає за можливе слухати справу у відсутність відповідача за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача, відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.09.2012 року на підставі розписки ОСОБА_2, позивачем були надані відповідачу в позику грошові кошти у розмірі 559 338 грн. Відповідно до розписки, відповідач зобов'язався повернути позику в повному обсязі у строк до 20.12.2012 року (а.с. 6).

В порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, відповідач ОСОБА_2 у зазначений строк отримані грошові кошти позивачу не повернув.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України ).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає другій стороні у власність грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки відповідач в односторонньому порядку порушив умови договору та взяті на себе зобов'язання, суд вважає за необхідне стягнути з нього суму боргу (отримані грошові кошти) у розмірі 559 338 грн..

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник який прострочив виконання зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором чи законом.

Відповідно до розрахунку, який було надано представником позивача, сума 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання відповідачем за період з 21.12.2012 року по 13.05.2014 року становить 23 400,25 грн. Даний розрахунок було перевірено судом, він є правильним, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача відсотки за користування позикою за період з 11.09.2012 року по 13.05.2014 року, що становить 65 411,90 грн., відповідно до ст. 1048 ЦК України.

У відповідності до положень ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; позичальнику передані речі, визначені родовими ознаками.

Зазначена обставина підтверджується постановою Верховного Суду України від 02.07.2014 року, по справі №6-36-ц14, яка відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України і які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з цим рішенням.

Так, у вказаній постанові зазначено, що у ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлена презумпція оплатності позики, яка діє за умов, якщо безоплатний характер відносин позики прямо не передбачений ЦК України, іншими законодавчими актами або конкретним договором. Вказане правило спрямоване на захист інтересів позикодавця у разі, якщо договором позики розмір процентів не визначений.

Випадки, коли договір позики вважається безоплатним, зазначені в частині другій статті 1048 ЦК України. Визначене вказаною нормою правило про безоплатність договорів позики є імперативним і не може бути змінене за погодженням сторін.

Таким чином, законом передбачено право позикодавця на одержання від позичальника суми позики та винагороди у разі, якщо інше не встановлено законом.

Винагорода для позикодавця встановлюється у формі процентів від суми, що надається у позику, розмір яких визначається сторонами в договорі позики, або, якщо такий розмір процентів не встановлений, він визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 основну суму боргу по договору позики в розмірі 559 338 грн., відсотки користування позикою у розмірі 65 411,90 грн., а також 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 23 400,35 грн., а всього - 648150,15 грн.

Керуючись ст. 509, 525, 526, 530, 599, 625, 1046, 1048, 1049 ЦК України, ст. 10, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226, 360-7 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 559338 грн (п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч триста тридцять вісім грн.), відсотки за користування позикою в розмірі 65411,90 грн. (шістдесят п'ять тисяч чотириста одинадцять грн.. 90 коп), 3 % річних в розмірі 23400,25 грн. (двадцять три тисячі чотириста грн.. 25 коп), а всього 648150,15 грн. (шістсот сорок вісім тисяч сто п'ятдесят грн. 15 коп), судовий збір в розмірі 3654 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили на загальних підставах, визначених ЦПК України.

Суддя