Вирок № 40963434, 20.10.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24238/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2014

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Тарасюк К.Е.,

при секретарях - Фурмановій В.М., Коваленко Т.С., Лейко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013110000001051 від 19 жовтня 2013 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, неодруженого, який не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1, судимого:

- 07.11.2012 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 гривень;

- 07.06.2013 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування показання з іспитовим строком 2 роки, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів -Задніпряного В.В., Давідяна О.Н., Пересунька С.С.,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 18 жовтня 2013 року, приблизно о 13 годині 50 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Пежо -308» д.н.з. НОМЕР_2, рухаючись в третій смузі для руху із чотирьох наявних про проїзній частині Набережного шосе зі сторони Дніпровського узвозу в напрямку мосту ім. Патона в м. Києві, всупереч вимогам: п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, - проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля з урахування дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, перед початком зміни напрямку руху, що виразилось у зміщенні керованого ним автомобіля «Пежо-308» в напрямку крайньої правої смуги для руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, здійснив виїзд за межі проїзної частини та навпроти пам'ятника «Засновникам Києва» скоїв наїзд на електроопору міського освітлення.

В результаті дорожньо - транспортної пригоди пасажир автомобіля «Пежо-308» ОСОБА_4 отримав черепну мозкову травму, від якої помер в лікарні швидкої медичної допомоги о 7.40 год. 22 жовтня 2013 року.

При роз'ясненні судом суті обвинувачення ОСОБА_1 заявив про повне визнання вини у вчиненні інкримінованого злочину (Том 2 а.с. 5-10), маючи на увазі тяжкі наслідки автокатастрофи, проте за змістом його показань вину визнав частково. По суті фактичних обставин справи пояснив, що 18.10.2013 приблизно о 13 годині 50 хвилин він управляв автомобілем «Пежо -308» д.н.з. НОМЕР_2, рухаючись в третій смузі для руху із чотирьох наявних по вул. Набережне шосе в напрямку мосту ім. Патона в м. Києві зі швидкістю 60-70 км/год. На передньому пасажирському сидінні перебував ОСОБА_5, а на задньому - по середині сидів ОСОБА_4 Під час руху, приблизно за 200 метрів до повороту на бул. Дружби Народів у м.Києві, під час перестроювання у другий ряд праворуч, він почув хлопок з правої сторони кузову автомобіля, після чого автомобіль різко «потягнуло» праворуч, що призвело до наїзду на бордюрний камінь, з наступним виїздом автомобіля на тротуар та зіткненням з електроопорою міського освітлення. Весь цей час він застосовував екстрене гальмування. В подальшому, вказане зіткнення потягло за собою загорання в моторному відсіку. Він та ОСОБА_5 вийшли з автомобіля, після чого дістали з салону автомобіля закривавленого ОСОБА_4

За переконанням обвинуваченого, першопричиною дорожньо - транспортної пригоди стала різка розгерметизація шини правого переднього колеса, що призвело до некерованості автомобіля та його зіткнення з перешкодою, об'єктивної можливості запобігти чому він не мав, тобто фактично ОСОБА_1 не визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину.

Не зважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого в судовому засіданні, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Даними протоколу огляду місця події та схеми до нього, згідно яких дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Пежо -308» д.н.з. НОМЕР_2 сталася 18 жовтня 2013 року на проїзній частині на вул. Набережне шосе навпроти пам'ятнику «Засновників Києва» в м. Києві (Том 1 а.с. 36-45).

Показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що 18 жовтня 2013 року, приблизно о 13.50 год, він керував автомобілем «Фольксваген ЛТ» д.н.з. НОМЕР_3 по Набережному шосе в напрямку мосту ім. Патона в другій смузі для руху із чотирьох наявних, зі швидкістю приблизно 60 км/год. Під час руху попереду його автомобіля на відстані приблизно 40-60 метрів, в другій смузі для руху рухався автомобіль «Пежо-308» зі швидкістю 60-70 км/год. Ліворуч та попереду нього в третій смузі рухався автомобіль «Фольксваген Транспортер», який знаходився на відстані 15-20 метрів від автомобіля «Пежо-308». Не доїзджаючи до підземного пішохідного переходу напроти пам'ятника «Засновникам Києва» він помітив, що автомобіль «Пежо-308» почав плавно зміщуватися праворуч, не зменшуючи швидкості руху, після чого скроїв наїзд на бордюрний камінь та допустив зіткнення з електроопорою міського освітлення. До моменту зміни траєкторії руху автомобілем «Пежо-308» перешкод для його руху зі сторони інших автомобілів не було. Зауважив, що судячи по руху вказаного автомобіля, його водій гальмування не здійснював. На його погляд, рух автомобіля «Пежо-308» до моменту ДТП був більше схожий на те, що водій заснув за кремом, оскільки машина плавно з'їхала праворуч. Після удару з автомобіля «Пежо-308» вийшов водій та пасажир, які через задні двері витягли чоловіка, а приблизно через 10 хвилин автомобіль загорівся.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дав аналогічні за змістом показання, що і обвинувачений ОСОБА_1, пояснив, що останнього він знає з дитинства, виросли в одному дворі. 18.03.2013 приблизно о 13.50 год. він спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на автомобілі під керуванням останнього їхав у другій смузі від бровки по Набережному шосе в напрямку бул. Дружби Народів. В автомобілі «Пежо-308» під керуванням ОСОБА_1 він перебував на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_4 на сидінні позаду. Під час руху бортовий комп'ютер автомобіля «Пежо-308» показував несправність. Зі слів ОСОБА_1 це була несправність правого переднього колеса. Приблизно за 200 метрів до повороту на бул. Дружби Народів, він почув хлопок з правої сторони кузову автомобіля, після чого автомобіль різко "відкинуло" в праву сторону з наступним наїздом на перешкоду. Він та ОСОБА_1 вийшли з автомобіля, після чого дістали з салону автомобіля закривавленого ОСОБА_4

Згідно висновку авто-технічної експертизи № 449/ат від 22.11.2013, хоча на момент огляду автомобіля «Пежо-308» гальмівна система знаходилася в технічно несправному стані, проте несправності технічного стану гальмівної системи, рульового управління та ходової частини автомобіля вникли під час ДТП, внаслідок взаємодії транспортного засобу зі стороннім (ми) об'єктом (ами) та після ДТП в процесі термічного впливу полум'я (горіння) на досліджуваний автомобіль ( Том 1 а.с. 67-79).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 підтвердив висновки вищезазначеної експертизи, а також пояснив, за умови розгерметизації шини правого переднього колеса автомобіля «Пежо-308» при швидкості руху 60-70 км/год на дорожньому покриті залишився би слід юзу правого переднього колеса. Крім того, експерт зауважив, що ілюстрації на сторінці 12 до складеного ним експертного висновку (т.1 а.с. 78) містять детальне зображення пошкоджень правого переднього колеса автомобіля ОСОБА_1 «Пежо-308», зокрема злам колесного диску, сліди плавлення від термічного впливу, що характерні до обставин їх отримання внаслідок контакту колеса автомобіля із бордюрним каменем, а в подальшому від горіння. Оскільки слідів грубих подряпин по всьому колу диску правого переднього колеса, характерних для отриманий від ходження диску по асфальту, не виявлено, які могли б утворитись внаслідок різкої розгерметизації правого переднього колеса та контакту металу колісного диску із дорожнім покриттям, то версію ОСОБА_1 вважав малоймовірною.

Висновки зазначеної експертизи та показання експерта ОСОБА_7 спростовують твердження обвинуваченого ОСОБА_1, що причиною дорожньо-транспортної пригоди могла стати технічна несправність автомобіля. Окрім того, за умови різкої розгерметизації шини правого переднього колеса автомобіля «Пежо-308», на чому в судовому засіданні наполягали обвинувачений ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_5, при швидкості руху 60-70 км/год на дорожньому покриті залишився би слід юзу правого переднього колега, проте такий слід в протоколі огляду місяці події не зафіксовано (Том 1 а.с. 36-45). Зазначене, в сукупності з показаннями експерта ОСОБА_7, дає підстави суду стверджувати про неспроможність версії обвинуваченого з приводу різкого падіння тиску в шині правого переднього колеса, що в подальшому і стало причиною ДТП. Окрім того, по показаннях ОСОБА_1 слідує, що в день дорожньо-транспортної пригоди він неодноразово оглядав автомобіль візуально та в нього не було будь-яких нарікань з приводу технічного стану автомобіля.

У відповідності до показань потерпілої ОСОБА_3, вона є рідною матір'ю ОСОБА_4 18.10.2013 приблизно о 12.00 годині ОСОБА_4 поїхав з ОСОБА_1 та іншим невідомим їй чоловіком до юридичної консультації, а о 17.00 год. їй зателефонувала знайома, яка повідомила, що ОСОБА_4 потрапив в дорожньо -транспортну пригоду та перебуває в лікарні. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.

Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується відповідним свідоцтвом на а.с. 149 Тому № 1.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2683/2 від 31.10.2013, при огляді трупа ОСОБА_4 в області голови виявлені тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння у вигляді черепно-мозкової травми. Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді ушкодження шкіри та м'яких тканин в ділянці голови, перелому склепіння та основи черепу, крововиливу під м'яку мозкову оболонку та в шлуночки мозку, що обумовили розвиток набряка - набухання головного мозку. Виявлені у потерпілого тілесні ушкодження, отримані в результаті ДТП, знаходяться в причинному зв'язку з настанням його смерті (Том 1 а.с. 94-99).

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 518 ат від 16.12.2013, вирішення питань: як повинен був діяти водій автомобілю «Пежо-308» ОСОБА_1 в дорожній обстановці, що склалася, виходячи з технічних вимог ПДР; чи мав він технічну можливість уникнути виїзду на тротуар та подальшого наїзду на електроопору, чи вбачаються в діях ОСОБА_1 невідповідності ПДР; яка з технічної точки зору причина виникнення ДТП, - не вимагає застосування спеціальних знань в галузі судової автотехніки, дані питання можуть бути вирішені судом самостійно, на підставі вимог розділу 2 Правил дорожнього руху України та оцінки всіх зібраних доказів, відтак питання щодо причини виникнення ДТП та відповідності дій водія ОСОБА_1 ПДР експертним шляхом не вирішувалося (Том 1 а.с.171-176).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_8, який проводив вищезазначену авто технічну експертизу, показав, що ним безпосереднього досліджувалась дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 18.10.2013р. За результатами оцінки наданих йому слідчим документів, він дійшов висновку, що водію ОСОБА_1 ніщо не заважало діяти із дотриманням ПДР, ніяких зовнішніх чинників, які б стали підставою для зміни водієм напрямку руку, та в подальшому наїзду на бордюрний камень та зіткненням з електроопорою, у ОСОБА_1 не було. Саме за таких обставин він підтвердив обґрунтованість складеного ним експертного висновку. Зауважив, що водій перед виїздом повинен був перевірити справність свого автомобіля і у випадку виявлення такої несправності, не допускати керування технічно несправним автомобілем. Крім того, експерт ОСОБА_8 підтвердив позицію експерта ОСОБА_7 про те, що у випадку різкої розгерметизації шини правого переднього колеса автомобіля «Пежо-308», який рухався у другій смузі руху, і при екстреному гальмуванні, яке зі слів ОСОБА_1 він почав виконувати відразу після хлопка, на дорожньому покритті до моменту зіткнення з бордюрним каменем повинен би був залишитись слід юзу, чого не було зазначено за змістом оглянутого ним протоколу огляду місця ДТП.

Оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок недотримання ОСОБА_1 вимог п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, оскільки він, керуючи технічно справним автомобілем та будучи єдиним учасником дорожньо-транспортної пригоди, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, що і стало причиною ДТП.

Таким чином, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди з спричиненням смерті потерпілого, а відтак суд приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В той же час, посилання у висунутому ОСОБА_1 обвинуваченні на порушення останнім п.п. 1,5; 2.3(б) Правил дорожнього руху України зайве з наступних підстав.

Ознакою об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 286 КК України, є не будь-яке з порушень Правил безпеки дорожнього руху України, а лише ті з них, які створюють реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків, визначених даною нормою, а отже перебувають з ними в причинному зв'язку. Судом визнано доведеним, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п.п.10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України. Положення пунктів п.п. 1,5; 2.3 (б) Правил дорожнього руху України носять загальний характер і їх порушення не знаходиться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність ( відсутність ) обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, судом при розгляді справи не встановлено.

ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин (ст. 12 КК України), раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, інкримінований злочин винив в період іспитового строку за попереднім вироком, що свідчить про його відверте небажання стати на шлях виправлення, з 11.04.13р. перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, офіційно не працевлаштований.

З огляду на викладене, хоча і приймаючи до уваги те, що в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 частково відшкодував потерпілій збитки, має визначене місце реєстрації і проживання, де характеризується задовільно, враховуючи позицію потерпілої, яка не наполягала на реальному позбавленні волі обвинуваченого, а також посилання обвинуваченого на стан свого зодоров'я, суд, оцінюючи тяжкість наслідків, що настали в результаті дорожньо-транспортної пригоди, вчинення тяжкого злочину в період невідбутої частини покарання за попереднім вироком, приходить до висновку, що необхідним та справедливим для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 є покарання у виді реального позбавлення волі, хоча і в межах близьких до мінімальних санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Оскільки, ОСОБА_1 визнається винним у злочині, вчиненому в період невідбутої частини покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2013, остаточне покарання суд призначає йому за правилами ст. 71 КК України.

При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 на суму 14 тис. грн. (т.2 а.с.46-47) суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судовим розглядом встановлено і зазначені обставини визнані обвинуваченим в судовому засіданні, що потерпіла ОСОБА_3 понесла матеріальні витрати, обумовлені похованням сина, в розмірі 9000 грн., у зв'язку з чим, враховуючи відшкодування обвинуваченим потерпілій 2522 грн. (а.с. 107-109 т.2), позов потерпілої підлягає задоволенню частково на суму 6478 грн.

Між тим, вимоги потерпілої про стягнення з ОСОБА_1 3000 грн. (кошти для адвоката) та вартості його мобільного телефону в розмірі 2000 грн., які нібито були у потерпілого ОСОБА_4 під час дорожньо-транспортної пригоди та зникли в наступному, не витікають з характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, визнаного судом доведеним, а відтак суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

На підставі п.3 ч.1 ст. 118, ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз.

Керуючись ст. 371, ч.2 ст. 373, ст. 374, ст. 376 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2013 у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту - з 20 жовтня 2014 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 6478 грн. (шість тисяч чотириста сімдесят вісім гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення автотехнічної експертизи № 449 ат від 22.11.2013 в розмірі 1468,32 грн. та автотехнічної експертизи № 518/ат від 16.12.2013 в розмірі 244,72 грн.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 з метою виконання вироку змінити на тримання під вартою, взявши його під варту негайно в залі суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими, які утримується під вартою, у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя - К.Е. Тарасюк