Рішення № 40962432, 19.06.2014, Приморський районний суд м. Одеси

19.06.2014

Провадження №2/522/1923/14

Справа № 522/3249/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Івченка В.Б.,

при секретарі - Січінава М.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариство «Українська охоронна - страхова компанія» до ОСОБА_1, за участю третіх осіб ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «КОІНВЕСТ» про визнання недійсним договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ номер 0047096 від 03.01.2012 року,

ВСТАНОВИВ

Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою згідно вимог якої просить визнати недійсним договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ номер 0047096 від 03.01.2012 року, мотивуючи свої вимоги тим, що 05 жовтня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «Українська охорона-страхова компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОІНВЕСТ» (надалі за текстом - ТОВ «КОІНВЕСТ») було укладено договір доручення № 17 .

Згідно пункту 1.2 розділ 2 Договору: «Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе обов'язки від імені, за дорученням, в інтересах та під контролем Довірителя надавати фізичним і юридичним особам страхові послуги: укладати договори страхування в межах повноважень, наданих довіреністю та видавати їх страхувальникам; приймати страхові платежі за договорами страхування та забезпечувати їх своєчасне та повне перерахування Довірителю в порядку передбаченому законодавством та цим Договором».

Актом передачі полісів №КИ00767 від 05 жовтня 2011 року було передано ТОВ «КОІНВЕСТ» бланки полісів цивільної відповідальності № АВ0047001-№АВ0050000 в кількості 3 000 екземплярів та стікерів в кількості 3 000 екземплярів.

26.11.2012 року за вх. №10294 на адресу позивача, ОСОБА_3 було подано заяву (повідомлення) про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування.

Згідно вищевказаної заяви 25.11.2012 року о 15 год. 30 хв. на вул. Кільцева дорога - Жулянський шляхопровід у м. Києві сталося зіткнення автомобілів «Peugeot», д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, під керуванням ОСОБА_3 та «NISSAN NOTE», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2012 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєні ДТП 25.11.2012 року та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ номер 0047096 від 03.01.2012 р. (надалі за текстом - Договір), був укладений між позивачем та страхувальником - ОСОБА_1. Згідно вказаного договору ОСОБА_1 зобов'язався сплатити страховий платіж та виконувати інші умови даного договору, а страховик відшкодувати страхувальнику збитки, які будуть заподіяні страхувальнику внаслідок настання страхового випадку згідно з умовами та в порядку, визначеними цим договором.

30.11.2012 року за вх. № 10541 потерпілим у вищевказаному ДТП - ОСОБА_4 до позивача було подано заяву про настання події, яка містить ознаки страхового випадку, пов'язаної з спричиненням майнового збитку забезпеченим автотранспортом.

Згідно даних Моторно (транспортного) страхового бюро України та реєстраційних даних позивача, за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ номер 0047096 від 03.01.2012 року страхувальник зазначений ОСОБА_5, забезпечений транспортний засіб причеп іноземний, д/н НОМЕР_3, страховий платіж 82 грн. 62 коп.

Бланк вказаного договору страхування був переданий ТОВ «КОІНВЕСТ», згідно акту передачі полісів № КИ00767 від 05.10.2011 року, для подальшої реалізації.

Для врегулювання вказаних розбіжностей 17.12.2012 року за вих. №5142 та 18.12.2012 року за вих. № 5144 позивач звернувся до відповідача та ОСОБА_3 з листами в яких просив надати для огляду оригінал договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АВ номер 0047096 від 03.01.2012 року.

10.01.2013 року за вх. №377 на адресу позивача надійшов лист в якому повідомлялось про те, що ОСОБА_1 довіреністю від 28.09.2010 року уповноважив ОСОБА_2 розпоряджатися автомобілем «Peugeot», д/н НОМЕР_1.

29.12.2012 року ОСОБА_3 було подано позивачу письмові пояснення, згідно яких автомобілем «Peugeot», д/н НОМЕР_1 останнім було придбано у ОСОБА_2 разом з свідоцтвом про державну реєстрацію, дорученням та договором страхування.

Таким чином ОСОБА_1 не підписував Договір Страхування та взагалі не був повідомленим про існування останнього. Отже факту волевиявлення та відповідності внутрішній волі при укладанні Договору Страхування у відповідача не було, тому є підстави для визнання вказаного Договору недійсним згідно ст.ст.203, 2015 ЦК України.

Сторони в судове засідання не з'явились, належним чином про дату та місце судового засідання повідомлялись, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом в судовому засіданні встановлено, що 05 жовтня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «Українська охорона-страхова компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОІНВЕСТ» було укладено договір доручення № 17.

Згідно п.п. 1.2. п. 1 Договору «Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе обов'язки від імені, за дорученням, в інтересах та під контролем Довірителя надавати фізичним і юридичним особам страхові послуги, а саме:

- Здійснювати пошук осіб, які мають бажання і можливості укладати договори страхування - потенційних споживачів страхових послуг поширювати інформацію про Довірителя та його страхові продукти.

- Проводити консультаційну та роз'яснювальну роботу серед потенційних страхувальників з метою сприяння Довірителю в укладенні договорів страхування.

- Проводити роботи пов'язані з укладанням договорів страхування, а саме:

- приймати від страхувальників заяви на укладання договорів страхування, готувати документи, необхідні для укладання договорів страхування;

- укладати договори страхування в межах повноважень, наданих довіреністю та видавати їх страхувальникам;

- приймати страхові платежі за договором страхування та забезпечувати їх своєчасне та повне перерахування Довірителю в порядку, передбаченому законодавством та цим Договором;

- збирати та підгодовувати всі необхідні документи для здійснення своєчасної страхової виплати страхувальникам у відповідності з умовами та правилами страхування Довірителя».

Актом передачі полісів №КИ00767 від 05 жовтня 2011 року було передано ТОВ «КОІНВЕСТ» бланки полісів цивільної відповідальності № АВ0047001-№АВ0050000 в кількості 3 000 екземплярів та стікерів в кількості 3 000 екземплярів.

На підставі вказаного Договору представниками ТОВ «КОІНВЕСТ» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ номер 0047096 від 03.01.2012 року.

26.11.2012 року за вх. №10294 на адресу позивача, ОСОБА_3 було подано заяву (повідомлення) про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування.

Згідно вищевказаної заяви 25.11.2012 року о 15 год. 30 хв. на вул. Кільцева дорога - Жулянський шляхопровід у м. Києві сталося зіткнення автомобілів «Peugeot», д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, під керуванням ОСОБА_3 та «NISSAN NOTE», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2012 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєні ДТП 25.11.2012 року та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Вказаний вище договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був укладений між позивачем та страхувальником - ОСОБА_1. Згідно вказаного договору ОСОБА_1 зобов'язався сплатити страховий платіж та виконувати інші умови даного договору, а страховик відшкодувати страхувальнику збитки, які будуть заподіяні страхувальнику внаслідок настання страхового випадку згідно з умовами та в порядку, визначеними цим договором.

30.11.2012 року за вх. № 10541 потерпілим у вищевказаному ДТП - ОСОБА_4 до позивача було подано заяву про настання події, яка містить ознаки страхового випадку, пов'язаної з спричиненням майнового збитку забезпеченим автотранспортом.

З метою здійснення виплати страхового відшкодування позивачем були направлені запити до відповідних закладів.

Представник відповідача надаючи пояснення в судовому засіданні заперечував про задоволення позовної заяви, мотивуючи це тим, що Договір страхування був укладений на ім'я його довірителя. Між тим, саме 28.09.2010 року, відповідачем було надано довіреність, відповідно до якої останній уповноважує ОСОБА_2 або ОСОБА_6 розпоряджатися з правом продажу за ціну та умови на свій розсуд автотранспортом марки «Peugeot», д/н НОМЕР_1, 2001 року випуску. Тобто з вересня 2010 року відповідач взагалі не бачив цей транспортний засіб.

Крім того, відповідач повідомив, що жодних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з позивачем не укладав.

Також, з пояснень відповідача вбачається, що саме дії представників ТОВ «КОІНВЕСТ», призвели до укладання Договору де в розділі 6 (страхувальник) вказане прізвище та ініціали відповідача, а у розділі 13 (підпис сторін) зазначено підпис іншій особи.

За таких обставин відповідач вважає, що належним відповідачем по даній справі є ТОВ «КОІНВЕСТ».

З пояснень наданих ОСОБА_2 вбачається наступне:

28 вересня 2010 року вказана вище особа отримала від відповідача для подальшої реалізації автотранспорту «Peugeot», д/н НОМЕР_1, 2001 року випуску довіреність, посвідчену нотаріусом та зареєстровану в реєстрі за № 1612.

Згідно з вказаної довіреністю ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2, розпоряджатися зазначеним вище транспортним засобом, в тому числі і право укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, представлення інтересів відповідача в страхових компаніях з усіх без винятку питань з правом підпису.

На підставі вказаної довіреності ОСОБА_2 на протязі трьох років експлуатував транспортний засіб та підписував договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З пояснень ОСОБА_2 також вбачається, що 03.01.2012 року, він їхав по автодорозі з м. Маяки до м. Одеси, вздовж дороги постійно знаходяться декілька транспортних засобів, з представниками страхових компанії, котрі здійснюють укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У одного з цих автомобілів ОСОБА_2 зупинився, в ньому знаходився представник Позивача. Для того щоб укласти Договір, ОСОБА_2 надав останньому усі необхідні документи та 659 грн. 50 коп. В зв'язку з тим, що в автотранспорті представника було дуже прохолодно ОСОБА_2 вимушений був пересісти в свій транспортний засіб.

Після закінчення оформлення, ОСОБА_2 підписав Договір та оплатив його вартість.

З урахуванням наданої від відповідача довіреності ОСОБА_2, вважає, що його дії є правомочними, а у задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити у повному обсязі.

В свою чергу, при укладені договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідач не був присутній, а в його інтересах на підставі довіреності від 28.09.2010 року, котра посвідчена нотаріусом та зареєстрована в реєстрі № 1612, діяв ОСОБА_2.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо відсутності факту волевиявлення та відповідності внутрішній волі відповідача при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ номер 0047096 від 03.01.2012 року, адже наданою довіреністю відповідач підтверджує факт свого волевиявлення при укладанні договору обов'язкового страхування.

Недійсність довіреності, яка посвідчена нотаріусом та зареєстрована в реєстрі № 1612, сторонами не оспорювалась.

Згідно п. 1 ст. 202 ЦК України «Правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків».

Пунктом 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що «правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків».

З зазначеного вище суд приходить до висновку, що дії позивача та відповідача при настанні дорожньо-транспортної пригоди, були спрямовані на виконання обов'язків передбачених умовами Договору, що також підтверджує дійсність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ номер 0047096 від 03.01.2012 року.

Пояснення отримані від відповідача та ОСОБА_2, також підтверджують факт укладання Договору.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про страхування» визначено, що факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Вимогами ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 998 ЦК України та Законом України «Про старахування» визначено, що договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених Цивільним кодексом України. Договір страхування визнається недійсним, якщо його укладено після страхового випадку, або якщо предметом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

Частиною 1 статті 981 ЦК України визначено, що договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Згідно статті 983 ЦК України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Керуючись ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 26, 27, 30, 60, 109, 118, 119, 208-209, 212-215ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариство «Українська охоронна - страхова компанія» до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОІНВЕСТ» про визнання недійсним договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серій АВ номер 0047096 від 03.01.2012 р. - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк - з дня проголошення рішення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси Івченко В.Б.