Ухвала суду № 40961296, 07.10.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/2208/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/2923/14

Головуючий у 1-й інстанції Таранкова І.М.

Доповідач Чічіль В. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Чічіля В.А.,

Суддів: Кузнєцової О.Ю., Мартєва С.Ю..,

За участю секретаря: Самойлової М.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 19 серпня 2014 року у справі за поданням заступника начальника відділу державної виконавчої служби Комсомольского міського управління юстиції відносно ОСОБА_2 про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року заступник начальника ДВС Комсомольського МУЮ звернувся до суду з поданням, у якому зазначав, що у виконавчій службі на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №2/534/358/13, виданого 29 січня 2014 року Комсомольським міським судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» боргу у сумі 310 591,86 грн., виконавчого листа №2/534/13/14, виданого 2 червня 2014 року цим же судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 282 800,00 грн. та виконавчого листа №2/534/901/13, виданого 25 листопада 2013 року цим же судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 боргу у сумі 95 847,38 грн.

Оскільки боржник заходів щодо виконання винесених постанов про відкриття виконавчих проваджень від 6 травня 2014 року, 16 червня 2014 року та 18 червня 2014 року не вживає та у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази, що підтверджують факт сплати боргу, просив вирішити питання про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України до повної сплати зазначеної заборгованості.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 19 серпня 2014 року подання задоволено, тимчасово обмежено ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до повного виконання зобов'язань за виконавчими документами, виданими Комсомольским міськрайонним судом Полтавської області №2/534/358/13 від 29 січня 2014 року, №2/534/13/14 від 2 червня 2014 року та №2/534/901/13 від 25 листопада 2013 року.

Не погодившись з даною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржено ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, в апеляційній скарзі просить ухвалу місцевого суду скасувати як таку, що постановлена судом з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нову про відмову у задоволенні подання виконавчої служби.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Згідно зі ст. ст. 5, 7 Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень не лише своєчасно і повно, але й неупереджено, а також використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Таким чином, підставою для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України має бути встановлення за допомогою належних і допустимих доказів факту вчинення боржником дій чи бездіяльності з метою ухилення від виконання зобов'язання, які він мав можливість виконати.

Як убачається з матеріалів справи, що на примусовому виконанні ДВС Комсомольського МУЮ знаходяться виконавчі провадження: №2/534/358/13 від 29 січня 2014 року, №2/534/13/14 від 2 червня 2014 року та №2/534/901/13 від 25 листопада 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь різних фізичних та юридичних осіб заборгованості на загальну суму 689 239,24 грн.

Згідно постанови державного виконавця ДВС Комсомольського МУЮ від 6 травня 2014 року по виконавчому листу №2/534/901/13 від 25 листопада 2013 року встановлено строк добровільного виконання до 13 травня 2014 року, постанови від 16 червня 2014 року - до 11 червня 2014 року, постанови від 18 червня 2014 року - до 26 червня 2014 року.

У ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем встановлено, що на належне боржнику нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2, та 1/2 частину офісного приміщення по АДРЕСА_3, та автомобіль марки Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1, накладені різні обтяження на підставі договорів іпотеки та застави, а на земельну ділянку у СТ «Юність-1» - звернуто стягнення у межах іншого виконавчого провадження.

Вирішуючи питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що з часу відкриття виконавчих проваджень про стягнення заборгованості на користь різних фізичних та юридичних осіб, і до дня звернення державного виконавця з цим поданням, заборгованість ОСОБА_2 не погашена, майна, яке б підлягало опису та арешту в рахунок погашення заборгованості у боржника не виявлено, відтак, наявні правові підстави для встановлення обмеження останнього у виїзді за межі України до виконання ним зобов'язань щодо сплати заборгованості.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності ухилення боржника від виконання зобов'язання є безпідставним, ураховуючи встановлені вище обставини.

Твердження апелянта щодо відбування ОСОБА_2 протягом останніх двох років покарання у вигляді позбавлення волі у Диканівській виправній колонії №12, та неможливості, у зв'язку з цим, виконувати судові рішення, колегією суддів не береться до уваги, оскільки виконавчі провадження відкриті вже після звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання та апелянтом не заперечується, що заборгованість виконавчими провадженнями залишається непогашеною ні повністю, ні частково.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 312 п. 1, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 19 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий у справі: В.А. Чічіль

Судді: О.Ю. Кузнєцова

С.Ю. Мартєв

З оригіналом згідно:

суддя В.А. Чічіль