Рішення № 40960797, 16.10.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №470/779/14-ц 16.10.2014 16.10.2014 16.10.2014

Провадження № 22ц/784/2809/14 Суддя першої інстанції Луста С.А.

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 жовтня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Царюк Л.М., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі Кудрі В.М.,

за участю представника відповідачки - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 15 вересня 2014 року за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі - Банк) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И Л А:

24 липня 2014 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги Банк мотивував тим, що 13 березня 2012 року між ним та відповідачкою було укладено договір про відкриття карткового рахунку. Того ж дня між ними було укладено договір про відкриття відновлюваної кредитної лінії у формі овердрафту, за яким відповідачка отримала кредит в розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 54% на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 14 березня 2015 року. У зв'язку з невиконанням відповідачкою умов договору щодо повернення кредитних коштів станом на 24 червня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 44626 грн. 62 коп.

Посилаючись на викладене, Банк просив суд стягнути з ОСОБА_3 суму цієї заборгованості.

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 15 вересня 2014 року вищезазначений позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 44626 грн. 62 коп. Також розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності щодо стягнення пені.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13 березня 2012 року між Банком та відповідачкою було укладено договір № 045-Z/006870 про відкриття карткового рахунку та надання і використання платіжної картки миттєвого випуску, за яким позивачка самостійно проводить списання коштів з використанням картки за платіжними повідомленнями еквайрів (а.с. 4-8).

Того ж дня між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір № 008-00684/12-00938-вкл-к про відкриття відновлюваної лінії у формі овердрафту на вищевказаний картковий рахунок, за яким відповідачка отримала кредит, в розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 54% річних на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 14 березня 2015 року. Кредитний ліміт щомісяця повинен зменшуватися рівними частинами відповідно до Графіка зниження розміру кредитного ліміту. У випадку, коли на дату чергового зменшення кредитного ліміту, у фактичному користуванні позичальника перебувають кредитні ресурси у більшому розмірі, ніж новий розмір кредитного ліміту, позичальник зобов'язаний не пізніше дати зменшення кредитного ліміту повернути кредитні ресурси в сумі перевищення кредитних ресурсів. За цим договором позичальник зобов'язався повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, і сплатити проценти за користування цими ресурсами. Позичальник сплачує проценти щомісяця, у день нарахування процентів (а.с. 9- 17)

На виконання вищевказаних договорів позивач передав відповідачці кредитну карту, з якої позивачкою було знято 15 000грн. Проте остання з вересня 2013 року не виконувала взятих на себе зобов'язань щодо погашення кредитного ліміту та процентів за його користування.

Станом на 24 червня 2014 року її заборгованість за вказаним договором склала 44626 грн. 62 коп., з яких 3749 грн. 91 коп. - заборгованість за кредитом, 9370 грн. грн. - заборгованість за кредитом прострочена, 19243 грн. 65 коп. - заборгованість за відсотками, 1008 грн. 80 коп. - відсотки за прострочену заборгованість та 11253 грн. 87 коп. - пеня (а.с.19-20).

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 1050 ЦПК України в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Оскільки місцевим судом встановлені факти укладання між Банком та ОСОБА_3 кредитного договору, а також факти неналежного виконання відповідачкою своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про дострокове стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором.

Проте, на думку колегії суддів, при стягненні пені за порушення зобов'язань за договором, суд першої інстанції не врахував доводів представника відповідачки щодо великого розміру пені та не застосував до спірних правовідносин норму ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка підлягала застосуванню.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (чч. 1,2 ст. 551 ЦК України).

Як встановлено судом, пунктом 6.1. договору про відкриття відновлюваної лінії у формі овердрафту за прострочення повернення кредитних ресурсів і/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 60% річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Частиною третьою ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за вказаних умов.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що розмір неустойки є неспівмірним з розміром основного боргу.

Крім того, відповідачка намагалася сплачувати кредитну заборгованість, проте її майновий стан погіршився, у зв'язку з хворобою легенів, що підтверджується медичними документами та лікування якої потребує матеріальних витрат, її чоловік є інвалідом III групи та обмежено працездатний.

Також, відповідно до встановлених судом обставин справи відсутні будь-які негативні наслідки для Банку через прострочення ОСОБА_3 виконання своїх кредитних зобов'язань.

Перелічені обставини, на думку, колегії суддів, є істотними обставинами в розуміння ч. 3 ст. 551 ЦК України, у зв'язку з чим розмір неустойки, що підлягає стягнення слід зменшити до 5 000 грн.

Таким чином, на підставі ч. 1 п. 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення суми пені, розмір якої підлягає зменшенню з 11253.87 грн. до 5000 грн. та у зв'язку з цим слід змінити й загальну суму кредитної заборгованості з 44626.62 грн. до 33372.78 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України підлягає зміні й сума судового збору, що стягнута з ОСОБА_3 на користь Банку з 446.27 грн. до 333.73 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-315 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 15 вересня 2014 року в частині стягнення пені, загальної суми заборгованості за кредитним договором та судових витрат змінити.

Зменшити загальний розмір пені за порушення виконання зобов'язання за договором про відкриття відновлюваної лінії у формі овердрафту з 11253 грн. 87 коп. до 5000 грн., у зв'язку з чим зменшити загальну суму кредитної заборгованості з 44626 грн.62 коп. до 33372 грн. 78 коп., а також судові витрати з 446 грн. 27 коп. до 333 грн. 73 коп.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді