Ухвала суду № 40959675, 15.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

15 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1896/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ), у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 березня 2014 року №0001591702 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у сумі 86 666,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема неправомірним зменшенням ФОП ОСОБА_2 від'ємного значення з ПДВ за серпень 2013 року у сумі 86 666,67 грн., оскільки правомірність включення до складу податкового кредиту грудня 2012 року суми ПДВ 86 666,67 грн. згідно податкової накладної ТОВ «Херсонтрансгруп» підтверджується первинними документами, які додатково були надані податковому органу разом із запереченнями на акт перевірки, а також наявністю результатів юридичних послуг, отриманих від ТОВ «Херсонтрансгруп». При цьому, позивач вважає, що висновки ДПІ щодо нереальності господарської операції з ТОВ «Херсонтрансгруп» ґрунтуються виключно на акті зустрічної звірки вказаного контрагента, який не є належним доказом та не підтверджує порушення ФОП ОСОБА_2 порядку формування податкового кредиту.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що в ході невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 встановлено завищення від'ємного значення у серпні 2013 року у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту грудня 2012 року податок на додану вартість у сумі 86 666,67 грн. по господарській операції з ТОВ «Херсонтрансгруп», по якій не можливо підтвердити реальність її здійснення згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки вказаного контрагента. Відповідач також вказує, що ФОП ОСОБА_2 до перевірки не було надано документи, які підтверджують розрахунки з ТОВ «Херсонтрангруп», що додатково підтверджує порушення позивачем порядку формування податкового кредиту по вказаній господарській операції. Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.03.2014 року № 0001591702 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у сумі 86 666,67 грн.

На вказану постанову ДПІ у м. Херсоні подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову від 19.06.2014 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 відмовити повністю.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 13.01.2014 року №34 та повідомлення від 13.01.2014 року №33/21-03-17-02, ДПІ у м. Херсоні було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2013 року, яке виникло за рахунок різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, за результатами якої складено акт від 24.01.2014 року №106/21-03-17-02/НОМЕР_2.

Згідно вказаного акту були встановлені порушення п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ФОП ОСОБА_2 завищено суму податкового кредиту у грудні 2012 року на 86 666,67 грн. та, відповідно, завищено залишок суми попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 86 666 грн., в тому числі у грудні 2012 року на 86 666,67 грн.

Відповідач вважає, що позивач незаконно включив до податкового кредиту грудня 2012 року суму ПДВ 86 666,67 грн. за податковою накладною, виданою контрагентом ТОВ «Херсонтрансгруп», у зв'язку з обставинами, викладеними в акті перевірки, а саме: ФОП ОСОБА_2 не надано документи, що підтверджують розрахунки з постачальниками (банківські виписки) як на момент підписання, так і реєстрації акту перевірки (стор. 5 акту перевірки); за даними бази ІС «Податковий блок» ТОВ «Херсонтрансгруп» обліковуються розбіжності згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 20.03.2013 року №1135/22-4/37631522, тому визначити реальне документальне підтвердження господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 неможливо.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.03.2014 року №0001591702 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 86 666,67 грн.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, які включені до ціни придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та підтверджується матеріалами справи, між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Херсонтрансгруп» було укладено договір №ДГ-0000007 від 20.08.2012 року, згідно умов якого замовник зобов'язувався надати юридичні послуги, склад яких визначений п. 1.1 договору, зокрема, надання роз'яснень з питань чинного законодавства щодо стягнення з Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед» грошових коштів, складання позовної заяви, представництво у господарському суді тощо. Відповідно до п. 3.2 договору моментом закінчення надання юридичних послуг за договором є фактичне надходження грошових коштів на поточний рахунок замовника в якості виконання судового рішення про стягнення з Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед» грошових коштів на користь ФОП ОСОБА_2 По закінченню надання юридичних послуг виконавець складає звіт, по закінченню узгодження звіту про надані послуги виконавець складає та надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг.

На виконання умов зазначеного договору у грудні 2012 року ТОВ «Херсонтрансгруп» було надано ФОП ОСОБА_2 юридичні послуги на загальну суму 520 000,00 грн., в тому числі ПДВ 86 666,67 грн., з питань надання консультацій по ЦК України, підготовка процесуальних документів та представництво прав та законних інтересів ФОП ОСОБА_2 в господарському суді Київської області по справі №26/121-12-а, про що складено акт №77 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та звіт про надані послуги з 29.08.2012 р. по 24.12.2012 р. та оформлено податкову накладну від 28.12.2012 року №16 на суму ПДВ 86666,67 грн.

Розрахунки за вказаним договором були здійснені у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень наданих до матеріалів справи.

На підтвердження реального отримання юридичних послуг, позивач надав суду акти приймання-передачі від 27.08.2012 року, згідно яким позивач передавав ТОВ «Херсонтрансгруп» документи, необхідні для виконання вказаних послуг, а також рішення господарського суду Київської області від 13.12.2012 року по справі №26/121-12, яким стягнуто з Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед» на користь ФОП ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 2 632 223,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем до перевірки та залучені до матеріалів справи первинні документи підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій, а також пов'язаність юридичних послуг з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_2, оскільки з їх змісту можливо ідентифікувати предмет юридичних послуг та результати їх надання спірним контрагентом.

Апелянт посилається на ненадання позивачем до перевірки документів, що підтверджують розрахунки ФОП ОСОБА_2 з постачальниками (банківські виписки). Проте, відповідно до вимог ст. 177 ПК України фактичне здійснення розрахунків за господарською операцією підтверджує правомірність декларування фізичною особою - підприємцем валових витрат, а не податкового кредиту.

Згідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Факт надання послуг у грудні 2012 року підтверджується відповідними первинними документами. Таким чином, ФОП ОСОБА_2 правомірно включено до звітності за грудень 2012 року податкову накладну від ТОВ «Херсонтрансгруп».

Крім того, позивачем було надано до податкового органу з запереченнями до акту перевірки відповідні платіжні доручення, про відсутність яких вказано в акті перевірки. Однак відповідачем надані позивачем розрахункові документи до уваги прийняті не були, що спростовує доводи апелянта про ненадання позивачем до перевірки вказаних документів.

Однією з підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були висновки про порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства, зроблені на підстави виключно даних податкових перевірок, а саме, акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Херсонтрансгруп» від 20.02.2013 року №1135/22-4/37631522.

При цьому, акти про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання господарських операцій між контрагентом та позивачем, оскільки за умови складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, і реальність господарських операції такого платника не є предметом звірки. Відсутність контрагентів позивача за юридичною адресою станом на момент початку проведення звірок, не є доказом правомірності висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства по операціям із вказаним контрагентом у момент їх укладення та виконання, що відбувалося раніше моменту таких звірок.

Апелянтом не надано належних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Разом з тим, обов'язковою умовою для віднесення до складу податкового кредиту сум податку є податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця (п. 201.10 статті 201 ПК України).

Податкова накладна, виписана ТОВ «Херсонтрансгруп» щодо наданих юридичних послуг, відповідає вимогам ПК України, у зв'язку з чим податковий кредит по податку на додану вартість був правомірно задекларований позивачем на підставі податкової накладної, отриманиої від контрагента за фактом надання послуг згідно акту здачі-прийняття послуг.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про недоведеність податковим органом факту порушення позивачем п. 198.6 ст.198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, оскільки покладений в основу вказаних порушень висновок про нереальність господарської операції з ТОВ «Херсонтрансгруп» підтверджено відповідними первинними документами, а тому є правомірним віднесення позивачем суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту по вищевказаній господарській операції.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький