Постанова № 40959347, 07.10.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року №810/4949/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві адміністративну справу за позовом Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до Садівничого товариства «Супій» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до Садівничого товариства «Супій» (далі – відповідач, Товариство) про стягнення податкового боргу, а саме заборгованості зі сплати земельного податку, штрафу та пені в сумі 8681,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має перед Державним бюджетом України податковий борг, а саме заборгованість зі сплати самостійно задекларованих податкових зобов’язань з плати за землю в сумі 8247,88 грн., штрафних санкцій в розмірі 284,72 грн. та пені в розмірі 148,45 грн., які у добровільному порядку погашені не були.

Відповідач заперечень проти адміністративного позову не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Садівниче товариство «Супій», код за ЄДРПОУ 24215739, зареєстроване як юридична особа 25.12.1991, та як платник податків з 12.02.1995 перебуває на обліку в Яготинському відділенні Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області (далі – Податковий орган).

20.02.2013 Товариством до Податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, якою самостійно визначено загальну суму орендної плати за землю на 2013 рік, яка дорівнює 12371,24 грн., із розбивкою по місяцям - по 1030,94 грн. з січня по листопад, 1030,90 за грудень.

Крім того, декларацією від 19.02.2014, поданою Товариством до Податкового органу, визначено суму орендної плати за землю на 2014 рік, що дорівнює 12372,21 грн., із розбивкою по місяцям - по 1031,02 грн. з січня по листопад, 1030,99 за грудень.

Орендну плату за землю за жовтень-листопад 2013 року (1030,94х2=2061,88 грн.), грудень 2013 року (1030,90 грн.) та січень-травень 2014 року (1031,02х5=5155,10 грн.) позивачем не сплачено.

Також, 19.11.2013 Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0010241502, яким позивачу нараховано штрафні санкції з земельного податку в розмірі 222,62 грн.

Крім того, 10.12.2013 Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0011311502, яким позивачу нараховано штрафні санкції з земельного податку в розмірі 62,10 грн.

За несплату фінансових санкцій позивачеві нараховано пеню в розмірі 148,45 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу Товариства складає 8681,05 грн., у тому числі плата за землю в сумі 8247,88 грн., штрафні санкції в розмірі 284,72 грн. та пеня в розмірі 148,45 грн.

Приведене підтверджується матеріалами справи, у тому числі обліковою карткою Товариства.

Доказів часткової чи повної сплати приведеної заборгованості, а також відомостей щодо адміністративного чи судового оскарження приведених податкових повідомлень-рішень, відповідачем не надано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до положень пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу Україні платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Стаття 8 Податкового кодексу України закріплює види податків та зборів, що справляються на території України.

Відповідно до підпункту14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платник податків повинен сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача виставлено першу податкову вимогу форми «Ю1» від 31.12.2009 №1/310 (вручено у день виставлення) та другу податкову вимогу форми «Ю2» від 01.02.2010 №2/26 (вручено 02.02.2010) та суму 7843,87 грн.

Відповідно до підпунктів 20.1.19, 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 128, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Садівничого товариства «Супій» (код за ЄДРПОУ 24215739) податковий борг в сумі 8681 (вісім тисяч шістсот вісімдесят одна) грн. 05 коп., у тому числі плата за землю за жовтень-грудень 2013 року та січень-травень 2014 року в сумі 8247,88 грн., штрафні санкції в розмірі 284,72 грн., пеня в розмірі 148,45 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.