Постанова № 40959310, 29.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 р. Справа № 804/13110/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що сума грошових коштів, зазначена у вимозі у розмірі 202 091,09 грн. складається з окремих рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне перерахування страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, зазначених в листі УПФ України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області вих.№8089/01/14 від 11.06.2014 р. Однак, дані рішення самі по собі є виконавчими документами та кожне окремо вже були пред'явлені до ВДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції для примусового виконання. Окрім того, вказані рішення на теперішній час з боку позивача оскаржуються. За таких обставин, позивач просив суд: скасувати вимогу про сплату боргу №Ю-14 видану Управлінням ПФУ в м.Нікополі та Нікопольському районі 02.06.2014 року про стягнення з КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради на користь Управління ПФУ в м.Нікополі та Нікопольському районі 202 091,09 грн.

Представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримала та пояснила, що надала суду всі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог та не заперечувала проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в черговий раз в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В своєму клопотанні відповідач просив суд розглядати справу за відсутності його представника, з урахуванням письмових заперечень на позов.

Відповідач в своїх запереченнях на позов зазначив, що станом на 01.06.2014 року на особовому рахунку скаржника обліковувалась недоїмка в розмірі 202 091,09 грн., у зв'язку з чим УПФУ в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області сформовано вимогу від 02.06.2014 року № Ю-14, розрахунок вимоги здійснено вірно, а отже вимога сформована правомірно, тому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.06.2014 р. заступником начальника Управління пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області Литовченко О.М. на підставі ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було складено вимогу №Ю-14 про сплату боргу КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради, а саме: фінансових санкцій (штрафів) та пені в сумі 202 091,09 грн.

10.06.2014 р. КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» направило запит до УПФ України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області за вих. №6-0127/1274 відносно даної вимоги від 02.06.2014 р. №Ю-14. У своїй відповіді УПФ України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області вих.№8089/01/14 від 11.06.2014 р. зазначило, що вимога №Ю-14 від 02.06.2014 р. складається з фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків, які знаходилися на оскарженні в суді, та по яких винесені відповідні рішення, з переліком останніх.

Позивач, не погодившись із вищевказаною вимогою, звернувся до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області та ПФУ. Правомірність складання вимоги була підтверджена рішенням про результату розгляду Головним управління ПФУ у Дніпропетровській області від 09.07.2014 р. № 15855/07/30 та рішенням Пенсійного фонду України від 11.08.2014 р. № 20953/09-10.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 страхувальниками є роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно п.6 ч.2 ст.17 цього Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до положень частин 1, 5, 6, 9 ст.20 Закону страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Згідно п.«в» ч.ч.1, 3 п.8.2. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої поставною правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2014 р. за № 64/8663 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадках, визначених підпунктами «б» та/або «в» цього пункту, вимога надсилається протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, в якому виникла або зросла недоїмка зі сплати страхових внесків (заборгованість зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені).

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників.

Положеннями п.8.8, п.8.9. Постанови № 21-1 встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби, якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання.

До сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Якщо протягом наступного базового звітного періоду страхувальник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження до органу державної виконавчої служби подається вимога тільки на суму зростання боргу.

Так, станом на 01.06.2014 р. на особовому рахунку КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» обліковувалась недоїмка в розмірі 202 091,09 грн. у зв'язку з чим Управлінням Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі сформовано вимогу від 02.06.2014 р. №Ю-14.

Тому, суд зазначає, що аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи показує, що відповідачем розрахунок оскаржуваної вимоги здійснено вірно, а вимога сформована правомірно. Доказів того, що на теперішній час рішення відповідача, які були включені до вимоги від 02.06.2014 р. №Ю-14, знаходяться на стадії оскарження, суду не надано, а матеріали справи не містять.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає що у задоволенні позову слід відмовити, з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4 041,82 грн., оскільки позивачем за подання до суду даного адміністративного позову не було сплачений судовий збір. Але, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (з подальшими змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду позову майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - 1 827 грн. та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати - 4 872 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі про скасування вимоги - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4 041,82 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя Кучма К.С.