Постанова № 40959171, 09.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 р. Справа № 804/15090/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С. за участю: представника позивача свідка Литвинова М.Ю. Білконь О.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.09.2014 р. №0004172201, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» (далі - ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод», позивач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №0004172201 від 08.09.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. при здійсненні операцій з ТОВ «Афелій 2013», ТОВ «Індендіко», ТОВ «Сілко-компані», які відображені в акті перевірки від 31.07.2014р. №2078/04-61-22-11/35112619, щодо нереальності здійснення господарських відносин позивача із зазначеними контрагентами за перевіряємий період, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах, зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без надання належної оцінки документам, що були надані до перевірки, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення №0004172201 від 08.09.2014р., прийняте на підставі даного акту, є незаконним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмових заперечень проти позову до суду не надав.

В порядку ст. 65 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні буд допитаний свідок ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він працює на ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» завідуючим складу з 2007 року. Зазначив, що завод виробляє продукцію, але вона виробляється без коробок. Пакування коробками продукції заводу, яка в подальшому реалізовувалась супермаркетам «АТБ», «Варус», здійснювалось ТОВ «Афелій 2013» та іншими підприємствами.

Заслухавши представника позивача, свідка, проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» 21.05.2007р. зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська. Основний вид діяльності підприємства у періоді, що перевірявся - дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв.

ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 30.05.2007р. №100043400.

У період з 12.06.2014р. по 24.07.2014р. на підставі направлень:

-від 12.06.2014р. №000230, виданого Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська головному державному податковому ревізору-інспектору відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ГУ Міндоходів України у Дніпропетровській області Панковій Світлані Сергіївні;

-від 12.06.2014р. №000231, виданого Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська начальнику відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів України у Дніпропетровській області Верхогляду Володимиру Михайловичу;

-від 25.06.2014р. №000266, виданого Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська головному державному податковому ревізору-інспектору відділу акцизного податку, контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів управління контролю за обігом оподаткуванням підакцизних товарів ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Артеменко Олегу Анатолійовичу;

-від 25.06.2014р. №000267, виданого Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська головному державному податковому ревізору-інспектору відділу акцизного податку, контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів управління контролю за обігом оподаткуванням підакцизних товарів ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Андрійченко Тетяні Олексіївні;

-від 12.06.2014р. №000232, виданого Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська головному державному податковому ревізору-інспектору відділу контролю за проведенням розрахункових операцій ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Михайлову Сергію Володимировичу;

-від 12.06.2014р. №000233, виданого Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська головному державному податковому ревізору-інспектору відділу контролю за проведенням розрахункових операцій ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Радомському Сергію Ігоревичу;

-від 03.07.2014р. №000278, виданого Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська головному державному ревізор-інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб Сердюк Тамілою Віталіївною;

-від 03.07.2014р. №000277, виданого Державною податковою інспекцією в Амур- Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська головному державному ревізор-інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи доходів з фізичних осіб Панченко Ганною Юріївною;

згідно із п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20, п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 30.05.2014 року за №483 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено акт від 31.07.2014р. №2078/04-61-22-11/35112619.

Згідно висновків акту перевірки від 31.07.2014р. №2078/04-61-22-11/35112619, документальною плановою виїзною перевіркою встановлено, серед іншого, порушення ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу країни, що призвело до завищення податку на додану вартість всього у сумі 1639104,87 грн., у т.ч. за грудень 2013 року на суму 1639104,87 грн.

На підставі акта перевірки від 31.07.2014р. №2078/04-61-22-11/35112619 Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0004172201 від 08.09.2014р., яким ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робот, послуг) на загальну суму 2458657,31 грн., з них: 1639104,87 грн. - за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 819552,44 грн.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» (Замовник) та ТОВ «Афелій - 2013» (Виконавець) укладено договір від 02.12.2013р. №02-12/13 про надання послуг щодо пакування наборів з продукцією.

В порядку та на умовах, визначених вказаним договором, Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги щодо пакування наборів з продукцією Замовника, а Замовник в порядку та на умовах визначених договором зобов'язується прийняти та оплатити послуги Виконавця.

Вартість послуг визначається згідно з актами здачі-приймання робіт, які є невід'ємною частиною договору. Листівка, конверт, ручка, подарунковий пакет виготовляється силами Виконавця за його рахунок, дизайн даних матеріалів узгоджується із Замовником.

Строки прийому товару при наданні послуг: передання товару при наданні послуг від Виконавця до Замовника за договором здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту надання заявки Замовником.

Оплата товару та розрахунки: Замовник зобов'язується сплатити продавцеві вартість послуг протягом 90 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг.

Дія договору: Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк договору починає свій перебіг у момент підписання та діє до 31.03.2014р.

На виконання умов зазначеного договору підприємством ТОВ «Афелій-2013» (Виконавець) надано послуги пакування наборів, про що виписано податкові накладні на загальну суму 800002,81 грн. (ПДВ - 133333,80 грн.), складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містяться в матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними, які відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, включено до податкового кредиту за грудень 2013 року.

Також між ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» (Замовник) та ТОВ «Індендіко» (Виконавець) укладено договір від 05.11.2013р. №08/11 про надання послуг щодо пакування наборів з продукцією.

В порядку та на умовах, визначених вказаним договором, Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги щодо пакування наборів з продукцією Замовника, а Замовник в порядку та на умовах визначених договором зобов'язується прийняти та оплатити послуги Виконавця.

Вартість послуг визначається згідно з актами здачі-приймання робіт, які є невід'ємною частиною договору. Листівка, конверт, ручка, подарунковий пакет виготовляється силами Виконавця за його рахунок, дизайн даних матеріалів узгоджується із Замовником.

Строки прийому товару при наданні послуг: передання товару при наданні послуг від Виконавця до Замовника за договором здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту надання заявки Замовником.

Оплата товару то розрахунки: Замовник зобов'язується сплатити продавцеві вартість послуг протягом 90 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг.

Дія договору: Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк договору починає свій перебіг у момент підписання та діє до 31.03.2014р.

На виконання умов зазначеного договору підприємством ТОВ «Індендіко» (Виконавець) надано послуги пакування наборів, про що виписано податкові накладні на загальну суму 2739852,06 грн. (ПДВ - 456642,01 грн.), складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містяться в матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними, які відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, включено до податкового кредиту за грудень 2013 року.

Між ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» (Замовник) та ТОВ «Сілко-компані» (Виконавець) укладено договір від 04.11.2013р. №04 про надання послуг щодо пакування наборів з продукцією.

В порядку та на умовах, визначених вказаним договором, Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги щодо пакування наборів з продукцією Замовника, а Замовник в порядку та на умовах визначених договором зобов'язується прийняти та оплатити послуги Виконавця.

Вартість послуг визначається згідно з актами здачі-приймання робіт, які є невід'ємною частиною договору. Листівка, конверт, ручка, подарунковий пакет виготовляється силами Виконавця за його рахунок, дизайн даних матеріалів узгоджується із Замовником.

Строки прийому товару при наданні послуг: передання товару при наданні послуг від Виконавця до Замовника за договором здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту надання заявки Замовником.

Оплата товару то розрахунки: Замовник зобов'язується сплатити продавцеві вартість послуг протягом 90 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг.

Дія договору: Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк договору починає свій перебіг у момент підписання та діє до 31.12.2014р.

На виконання умов зазначеного договору підприємством ТОВ «Сілко-компані» (Виконавець) надано послуги пакування наборів, про що виписано податкові накладні на загальну суму 6294774,36 грн. (ПДВ - 1049129,06 грн.), складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містяться в матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними, які відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, включено до податкового кредиту за грудень 2013 року.

Суд зазначає, що відповідно до наданих податкових накладних, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» придбано послуги пакування наборів з власною продукцією, з метою подальшої реалізації готової продукції, що відповідає основному виду його діяльності.

На підтвердження обставин щодо отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» послуг пакування наборів з власною продукцією від зазначених контрагентів, в матеріалах справи містяться фотографії готової продукції, виготовленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод».

Крім того, в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_5, який зазначив, що вироблена заводом продукція пакувалась ТОВ «Афелій 2013» та іншими підприємствами, яка в подальшому реалізовувалась супермаркетам «АТБ», «Варус» та іншим.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

Зокрема, підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

В даному випадку в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо. Слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Акт перевірки Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 31.07.2014р. №2078/04-61-22-11/35112619 свідчить, що висновки контролюючого органу щодо неправомірно сформованого податкового кредиту звітного періоду на підставі податкових накладних, ґрунтуються на актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, зокрема:

-акті ОДПІ м. Дніпродзержинська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.06.2014р. за № 2569/47/04-03-22-03/38796540 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Афелій 2013» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.07.2013р. по 31.12.2013р.;

-акті ОДПІ м. Дніпродзержинська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.06.2014р. за № 2570/48/04-03-22-03/38837890 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Індендіко» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.08.2013р. по 31.12.2013р.;

-акті ОДПІ м. Дніпродзержинська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 30.05.2014р. за № 2539/04-03-22-03/38837927 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сілко-компані» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з покупцями та постачальниками за період з 2011 по 2013 роки.

Суд звертає увагу, що висновки податкового органу ґрунтуються на отриманій податковій інформації стосовно не підтвердження реальності здійснення господарських операцій контрагентів.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операція у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, від належності первинних бухгалтерських та розрахункових документів залежить як податковий облік платника податків, так і реальність вчинення господарської діяльності такого платника взагалі.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11: "документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце".

Матеріали справи свідчать, що під час дослідження первинних документів податковим органом не встановлено жодних порушень щодо оформлення податкових накладних. Отже, наявність належним чином оформлених накладних надає ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій та добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Суд погоджується з думкою податкового органу щодо можливої сумнівності реальності здійснених платником податків операцій, проте відповідно ст.62 Конституції України судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Також суд зауважує, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем до суду надані первинні документи, які містять всю необхідну інформацію щодо кількості, вартості отриманих товарів, робіт та послуг.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи. Діюче законодавство України, так само як Податковий кодекс України не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій або не підтвердження права на податковий кредит на господарюючого суб'єкта за можливі неправомірні дії свого контрагента; окрім того не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податку, або на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Висновки податкової не узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи недоведення Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області неможливості реального здійснення ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» операцій з ТОВ «Афелій 2013», ТОВ «Індендіко», ТОВ «Сілко-компані» за період грудень 2013 року, оскільки, викладені в акті перевірки від 31.07.2014р. №2078/04-61-22-11/35112619, висновки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження таких висновків, а також враховуючи рішення Європейського суду з прав людини щодо відповідальності платників податків за дії контрагентів, суд вважає твердження податкової про завищення позивачем податку на додану вартість за грудень 2013 року на загальну суму 1639104,87 грн. безпідставними, у зв'язку з чим визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення №0004172201 від 08.09.2014р.

Керуючись ст. ст. 8, 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.09.2014 р. №0004172201 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №0004172201 від 08.09.2014р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робот, послуг) на загальну суму 2458657,31 грн., з них: 1639104,87 грн. - за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 819552,44 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 14 жовтня 2014 року

Суддя Р.З. Голобутовський