Постанова № 40959135, 14.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р. Справа № 804/15093/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С. за участю: представника позивача представника відповідача свідка Лозовий О.А. Мадалиць В.В. Троценко В.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінтек" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінтек» (далі - ТОВ «Клінтек», позивач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №0005172203 від 01.09.2014р. про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 873237,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 436618,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Клінтек» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» за січень 2014 року, ТОВ «Агматіс Трейд» за лютий 2014 року, ТОВ «Стіл-Інвест» за березень 2014 року, ТОВ «Промі-Лайт» за квітень 2014 року, ТОВ «Центр - ТК» за травень 2014 року, які відображені в акті перевірки від 01.08.2014р. №2734/2203/32861729, щодо нереальності здійснення господарських відносин позивача із зазначеними контрагентами за перевіряємий період, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах, зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без надання належної оцінки документам, що були надані до перевірки, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення №0005172203 від 01.09.2014р., прийняте на підставі даного акту, є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідачем подані письмові заперечення, в яких він посилається на те, що перевіркою встановлено нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Клінтек», а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Клінтек» операцій по ланцюгу з ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» за січень 2014 року на суму ПДВ 143 664 грн., ТОВ «Агматіс Трейд» за лютий 2014 року на суму ПДВ 177 464 грн., ТОВ «Стіл-Інвест» за березень 2014 року на суму ПДВ 173 763 грн., ТОВ «Промі-Лайт» за квітень 2014 року на суму ПДВ 192 179 грн., ТОВ «Центр - ТК» за травень 2014 року на суму ПДВ 186 167 грн.; порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у 2014 року на загальну суму 873237 грн. Також посилається на акти зустрічних звірок контрагентів щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за перевіряємий період. Зазначає, що акт перевірки ТОВ «Клінтек» складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, а відтак є цілком обґрунтованими та доведеними, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення №0005172203 від 01.09.2014р. є правомірним і позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

В порядку ст. 65 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні буд допитаний свідок ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_5, який є засновником ТОВ «Клінтек», пояснив, основним видом діяльності товариства є прибирання приміщень (супермаркети, офіси та будинки). Для здійснення таких послуг необхідні миючі засоби, які придбавалися в різних постачальників. Поставка товару у всіх випадках здійснювалась за рахунок постачальників, тому товаро-транспортних накладних не має. Оскільки товар малогабаритний тому складське приміщення у ТОВ «Клінтек» відсутнє. Але товар привозився постачальниками та зберігався за адресою місця проживання одного із учасників товариства - ОСОБА_6 у АДРЕСА_1. Подальша доставка товару до місць його використання здійснювалась автомобілями Форд-Транзит, що належать на праві власності учаснику товариства. Свідок зазначив, що послуги надавались ряду підприємств, а саме: Варус, Вавілон, завод ім. К. Лібкнехта, а також в м. Кременчуг, м. Павлоград, м. Першотравенськ та інші міста. Товар доставлявся в обсязі від 3,5 до 5 тонн.

Заслухавши представників сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Клінтек» 01.03.2004р. зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку у Лівобережній ОДПІ м. Дніпропетровська. Основний вид діяльності підприємства у періоді, що перевірявся - загальне прибирання будинків.

ТОВ «Клінтек» є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 19.03.2004р. №4340337.

У період з 31.07.2014р. по 01.08.2014р. на підставі наказу про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Клінтек» від 30.07.2014р. за № 860 згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового Кодексу України, Величком Миколою Олександровичем - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Клінтек» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» за січень 2014 року, ТОВ «Агматіс Трейд» за лютий 2014 року, ТОВ «Стіл-Інвест» за березень 2014 року, ТОВ «Промі-Лайт» за квітень 2014 року, ТОВ «Центр - ТК» за травень 2014 року, за результатами якої складено акт від 01.08.2014р. №2734/2203/32861729.

Згідно висновків акту перевірки від 01.08.2014р. №2734/2203/32861729, документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено:

1. нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Клінтек», а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Клінтек» операцій по ланцюгу з ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» за січень 2014 року на суму ПДВ 143664 грн., ТОВ «Агматіс Трейд» за лютий 2014 року на суму ПДВ 177464 грн., ТОВ «Стіл-Інвест» за березень 2014 року на суму ПДВ 173763 грн., ТОВ «Промі-Лайт» за квітень 2014 року на суму ПДВ 192179 грн., ТОВ «Центр - ТК» за травень 2014 року на суму ПДВ 186167 грн.;

2.порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у 2014 року на загальну суму 873237 грн., в тому числі у періодах: у січні 2014 року на суму 109084 грн.; у лютому 2014 року на суму 181153 грн.; у березні 2014 року на суму 180358 грн.; у квітні 2014 року на суму 192179 грн.; у травні 2014 року на суму 187793 грн.; у червні 2014 року на суму 22670 грн.

20.08.2014р. не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 01.08.2014р. №2734/2203/32861729, ТОВ «Клінтек» подало заперечення, за результатами розгляду яких, Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області надана відповідь від 28.08.2014р. за №27414/10/04-64-22-03-11, якою зазначені висновки визнані правомірними та такими, що не суперечать діючому законодавству.

На підставі акта перевірки від 01.08.2014р. №2734/2203/32861729 Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0005172203 від 01.09.2014р, яким ТОВ «Клінтек» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робот, послуг) на загальну суму 1309855,50 грн., з них: 873237,00 грн. - за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 436618,50 грн.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Клінтек» укладено господарські договори на придбання засобів побутової хімії з ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» від 03.05.2013р. №№ 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39 у січні 2014 року, з ТОВ «Агматіс Трейд» від 03.02.2014р. №№ 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50 у лютому 2014 року, з ТОВ «Стіл-Інвест» від 03.03.2014р. №№ 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 208, 209, 210 у березні 2014 року, з ТОВ «Промі-Лайт» від 01.04.2014р. №№ 177, 178, 179, 180, 181, 182, 183, 184, 185, 186 у квітні 2014 року, з ТОВ «Центр-ТК» від 13.05.2014р. №№ 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59 у травні 2014 року.

На підтвердження виконання господарських операцій з вказаними підприємствами складені первинні бухгалтерські документи, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури.

Суми податку на додану вартість за отриманими податковими накладними, як відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, включено до податкового кредиту відповідних періодів.

Розрахунки між підприємствами проводились грошовими коштами у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями, що підтверджується актом перевірки.

Слід зазначити, що відповідно до наданих видаткових накладних, ТОВ «Клінтек» придбано засоби побутової хімії для прибирання будинків та промислових об'єктів, що відповідає основному виду його діяльності.

Як вбачається з акту перевірки позивача, для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності ТОВ «Клінтек» використовує приміщення (офіс) за адресою: м. Дніпропетровськ, пр-т Миру, 12/176, яке належить одному з засновників підприємства на правах власності згідно з витягом з державного реєстру №24379809 від 17.07.2014р.

Використання ТОВ «Клінтек» у своїй діяльності зазначеного приміщення підтверджує можливість здійснення ТОВ «Клінтек» господарської діяльності.

Слід зазначити, що згідно акту перевірки позивача, у І-ІІ кварталі 2014 року на підприємстві працювало у штаті 12 осіб. Станом на 01.05.2014р. затверджено штатний розклад у кількості 10 штатних одиниць, а саме: директор, 2 заступники директора, 5 прибиральників приміщень, двірник, головний бухгалтер, що свідчить про наявність у ТОВ «Клінтек» для здійснення господарської діяльності трудових ресурсів.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

Зокрема, підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

В даному випадку в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо. Слід враховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Акт перевірки Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.08.2014р. №2734/2203/32861729 свідчить, що висновки контролюючого органу щодо неправомірно сформованого податкового кредиту звітних періодів на підставі податкових накладних, ґрунтуються на актах зустрічних звірок контрагентів, а саме:

- акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 10.04.2014р. №504/04-62-22-3/38434227 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року;

- акті ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 20.06.2014 року №1756/26-55-22-10/38650153 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Агматіс Трейд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р.;

- акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.05.2014р. №1197/26592205/38782260 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіл-Інвест» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період 01.03.2014р. по 31.03.2014р.;

- акті ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 10.06.2014 року №1601/26-55-22-07/38920669 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промі-Лайт» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.04.2014р. по 30.04.2014р.;

- акті Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 03.07.2014 року №346/10-04-22-10/36577386 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Центр - ТК» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період травень 2014 року.

Суд звертає увагу, що висновки податкового органу ґрунтуються на отриманій податковій інформації стосовно не підтвердження реальності здійснення господарських операцій контрагентів.

Акт перевірки позивача від 01.08.2014р. №2734/2203/32861729 свідчить, що відповідачем зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено відсутність будь-яких документів, підтверджуючих транспортування товару, або будь-яких інших документів, специфікацій, заявок, які б підтверджували фактичне транспортування товару. Зазначено, що якщо товар доставляється вантажним автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН, затверджена Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №488/346.

Суд звертає увагу, що підтвердження отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей, які постачалися ТОВ «ТД «Хеппі Трейд», ТОВ «Агматіс Трейд», ТОВ «Стіл-Інвест», ТОВ «Промі-Лайт», ТОВ «Центр - ТК» товарно-транспортними накладними, не є визначальною умовою для отримання права на податковий кредит, оскільки, законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, безпідставним є твердження відповідача про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися).

Крім того свідок пояснив, що товар поставлявся продавцем, тому товаротранспортних накладних не може бути.

Зазначена правова позиція підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014р. №К/9991/48566/12.

В акті перевірки від 01.08.2014р. №2734/2203/32861729, відповідачем зазначено, що в наданих до перевірки видаткових накладних відсутні реквізити, а саме відсутні дані (посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, П.І.Б.), які дали б змогу ідентифікувати осіб, які підписували документи.

Судом досліджено видаткові накладні, які складені на виконання господарських операцій на придбання засобів побутової хімії ТОВ «Клінтек», які поставлялися ТОВ «ТД «Хеппі Трейд», ТОВ «Агматіс Трейд», ТОВ «Стіл-Інвест», ТОВ «Промі-Лайт», ТОВ «Центр - ТК за період січень-травень 2014 року, та встановлено, що зазначені видаткові накладні містять усі необхідні відомості, які дають можливість встановити зміст господарської операції, вартісний вираз, учасників господарської операції тощо.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що незначні недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних, не роблять їх недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

При цьому, наявні в матеріалах справи податкові накладні, рахунки-фактури, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N996-XIV від 16.07.1999 та Положення N168/704, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані накладні, рахунки-фактури не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Отже, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні за товарно-матеріальні цінності, передані за видатковими накладними, відповідає вимогам ст. 198 Податкового кодексу України.

Суд зауважує, що незначні недоліки у заповненні видаткової накладної не позбавляють її правового значення.

Зазначена правова позиція підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.09.2014р. № К/800/35978/14.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операція у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, від належності первинних бухгалтерських та розрахункових документів залежить як податковий облік платника податків, так і реальність вчинення господарської діяльності такого платника взагалі.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11: "документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце".

Аналізуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій та добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Суд погоджується з думкою податкового органу щодо можливої сумнівності реальності здійснених платником податків операцій, проте відповідно ст.62 Конституції України судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

А також суд звертає увагу, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем до суду були надані первинні документи, які містять всю необхідну інформацію щодо кількості, вартості отриманих товарів, робіт та послуг.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи. Діюче законодавство України, так само як Податковий кодекс України не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій або не підтвердження права на податковий кредит на господарюючого суб'єкта за можливі неправомірні дії свого контрагента; окрім того не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податку, або на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Висновки податкової не узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наявність первинних документів, враховуючи покази свідка, суд вважає припущеннями висновки Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про неможливість реального здійснення ТОВ «Клінтек» операцій по ланцюгу з ТОВ «ТД «Хеппі Трейд» за січень 2014 року, ТОВ «Агматіс Трейд» за лютий 2014 року, ТОВ «Стіл-Інвест» за березень 2014 року, ТОВ «Промі-Лайт» за квітень 2014 року, ТОВ «Центр - ТК» за травень 2014 року, оскільки, викладені в акті перевірки від 01.08.2014р. №2734/2203/32861729, висновки не містять достатніх фактичних даних на підтвердження таких висновків, а тому суд вважає твердження податкової про заниження позивачем податку на додану вартість у 2014 року на загальну суму 873237 грн. безпідставними, у зв'язку з чим визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення №0005172203 від 01.09.2014р.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінтек» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №0005172203 від 01.09.2014р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Клінтек» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робот, послуг) на загальну суму 1309855,50 грн., з них: 873237,00 грн. - за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 436618,50 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 20 жовтня 2014 року.

Суддя Р.З. Голобутовський