Постанова № 40959085, 09.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 р. Справа № 804/16029/14 ДнДніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Відповідача 1: Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Відповідача 2: Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі про визнання протиправними дій, скасування постанови №43528743 від 02.06.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2014 року Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відповідача 1: Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Відповідача 2: Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі, в якій просить:

- визнати дії державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції щодо винесення постанови 02.06.2014р. про відкриття виконавчого провадження №43528743 неправомірними;

- скасувати постанову від 02.06.2014р. державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №43528743 з примусового виконання виконавчого документа виданого Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі, а саме: рішення № 0066 від 03.02.2009р. про стягнення з Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради грошових коштів у розмірі 881,42 грн.;

- визнати виконавчий документ, а саме: рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополь га Нікопольському районі № 0066 від 03.02.2009р. про стягнення з Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради» грошових коштів у розмірі 881,42 грн. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що:

- 04.06.2014 року позивачем під час ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження відносно КП «Нікопольводоканал» було встановлено, що 02.06.2014р. заступником начальника відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Кутовою Т.В. було відкрито виконавче провадження №43528743 з примусового виконання виконавчого документа виданого Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі (далі - УПФУ в м.Нікополь та Нікопольському районі), а саме: рішення №0066 від 03.02.2009р. про стягнення з КП «Нікопольводоканал» на користь УПФУ в м.Нікополі та Нікопольському районі грошових коштів у розмірі 881,42грн.;

- на думку позивача, зазначена постанова була винесена державним виконавцем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» на підстві того, що УПФУ в м. Нікополь та Нікопольському районі 03.02.2009р. було прийнято Рішення №0066 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 881,42 грн. В даному рішенні також було зазначено, що дана сума підлягає сплаті в десятиденний строк з дня одержання зазначеного рішення, а у разі несплати суми штрафу у встановлений строк, рішення передається до органу державної виконавчої служби для стягнення в примусовому порядку протягом року з дня набрання чинності. КП «Нікопольводоканал» у встановлений законодавством термін звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду України з адміністративним позовом про перегляд та скасування Рішення №0066 від 03.02.2009р. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2010р. по справі № 2а-5690/09/0470 адміністративний позов КП «Нікопольводоканал» до УПФУ в м. Нікополь та Нікопольському районі про скасування рішення залишено без розгляду. Відповідно до штампу, який міститься на вказаній ухвалі, вона набрала законної сили 05.08.2010р.;

- отже рішення УПФУ в м. Нікополь та Нікопольському районі №0066 від 03.02.2009р. також набрало законної сили 05.08.2010р., а тому, з урахуванням вимог ст.22 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення виконавчого документа №0066 до виконання повинен бути встановлений - до 06.08.2011р.;

- однак, на виконавчому документі, який був пред'явлений до примусового виконання, з боку УПФУ в м.Нікополь та Нікопольському районі зазначено дату набрання чинності рішенням №0066 - 06.05.2014р., що, на думку позивача, є порушенням вимог діючого законодавства України, а відтак, УПФУ в м. Нікополь та Нікопольському районі було пропущено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому державний виконавець, враховуючи вимоги ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», повинен був винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження;

- позивач вважає, що у зв'язку з пропущенням строку пред'явлення до виконання, виконавчий документ №0066, який набрав чинності 05.08.2010р., є таким, що не підлягає виконанню.

Сторони в судове засідання не прибули.

У судовому засіданні 09 жовтня 2014 року у зв'язку із неявкою до суду представників сторін, судом ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2014р. заступником начальника відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Кутовою Т.В. було відкрито виконавче провадження №43528743 з примусового виконання виконавчого документа. виданого Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі, а саме: рішення №0066 від 03.02.2009р. про стягнення з КП «Нікопольводоканал» на користь УПФУ в м.Нікополі та Нікопольському районі грошових коштів у розмірі 858,77 грн.

У вказаній постанові вказано про те, що рішення №0066, видане 03.02.2009 року, вступило в законную силу (набрало чинності) - 06.05.2014 року, заява про примусове виконання виконавчого документу подана 29.05.2014 року.

Крім того, з матеріалів справи, а саме копії рішення №0066 від 03.02.2009 року, вбачається, що дата набрання чинності рішення проставлена - 06.05.2014 року.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що згідно частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 17 Закону №606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно статті 11 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно частини першої статті 6 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Положеннями частини першої статті 18 Закону №606 визначено, що у виконавчому документі зазначаються, зокрема:

- дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

- строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Згідно статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом. Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає.

Згідно частини першої статті 25 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Статтею 26 ЗУ №606 визначено вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження. Так, зокрема, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

В оскаржуваній постанові зазначено, що документ (Рішення УПФУ в м. Нікополі та Нікополському районі Дніпропетровської області №0066) набрав чинності 06.05.2014 року, а заява про примусове виконання подана 29.05.2014 року, а відтак, стягувачем подано до органу ДВС заяву про примусове виконання, за якою строк пред'явлення судового рішення до виконання не сплинув.

Отже, згідно із вищевикладеними положеннями Закону №606, у державного виконавця були відсутні підстави щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Також, суд зазначає, що державний виконавець не уповноважений надавати оцінку виконавчим документам, а зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження відповідно до приписів статті 25 Закону №606.

Щодо позовних вимог про визнання виконавчого документу, а саме: рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополь га Нікопольському районі № 0066 від 03.02.2009р. про стягнення з Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради» грошових коштів у розмірі 881,42 грн. таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає, що визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню регламентовано ст.259 КАС України, при цьому пунктом 4 ст. 259 КАС України суду надано право визнавати таким, що не підлягає виконанню повністю або частково тільки виконавчий лист.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що державний виконавець діяв у межах своєї компетенції та на підставі положень Закону №606, у зв'язку із чим, суд не знаходить заявлені позовні вимоги обґрунтованими, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Відповідача 1: Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Відповідача 2: Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі про визнання протиправними дій, скасування постанови №43528743 від 02.06.2014 року - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник