Рішення № 40955769, 15.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22ц/790/4464/14 Головуючий1 інстанції - Шарко О. П. Справа № 645/12285/13-ц Доповідач - Кіпенко І.С.

Категорія: житлові

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кіпенка І.С.,

суддів - Кружиліної О.А., Шаповал Н.М.,

при секретарі - Таран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Підрозділ відділу у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Фрунзенського РВ ХМУ УМВС в Харківській області про визнання втратившою права користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Підрозділ відділу у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Фрунзенського РВ ХМУ УМВС в Харківській області про поновлення порушеного права користування жилим приміщенням та виселення,

в с т а н о в и л а:

В грудні 2013р. позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про визнання ОСОБА_2 такою що втратила право на користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, зобов'язати Підрозділ відділу у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Фрунзенського РВ ХМУ УМВС В Харківській області анулювати реєстрацію ОСОБА_2 в зазначеній квартирі.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначав, що він зареєстрований та проживає у неприватизованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Зазначена квартира була отримана ним та його батьками внаслідок обміну, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_6 і ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати ОСОБА_7 Після їх смерті і до 2010 року він мешкав в даній квартирі один.

10.02.1984 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 та починаючи з 2010 року вони почали проживати спільно за вищевказаною адресою. Однак з січня 2011 року ОСОБА_2 забравши всі свої речі виїхала з квартири, не повідомила куди саме і на який час. У 2013 році ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу.

В січні 2014р. ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Підрозділ відділу у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Фрунзенського РВ ХМУ УМВС В Харківській області, в якому просить суд поновити її порушене право та вселити в АДРЕСА_1, а також виселити

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого приміщення, і зобов'язати ОСОБА_3 передати ключі від вхідних дверей та стягнути судові витрати.

В обґрунтування зустрічного позову позивачка зазначала, що з 1984 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, від якого мають повнолітню доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. З липня 2008 року разом з чоловіком та його матір'ю постійно проживала в якості члена сім'ї в квартирі АДРЕСА_1. Наймачем квартири була мати чоловіка ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

08.06.11 року зі згоди ОСОБА_3 вона зареєструвалася в зазначеній квартирі. Вони з чоловіком мали намір переоформити особовий рахунок на його ім'я і приватизувати квартиру, спір про порядок користування квартирою між ними не виникав.

Відповідач ОСОБА_4 є рідною сестрою її чоловіка ОСОБА_3, приблизно з лютого 2013 року ОСОБА_4 стала постійно приходити в спірну квартиру з метою провідати свого брата, який в цей період часу сильно зловживав алкогольні напої. В літку 2013 року ОСОБА_2 змушена була піти зі спірної квартири, через неможливість подальшого сумісного проживання з ОСОБА_3, а коли вона прийшла в квартиру, то замки на ній були змінені. Відповідач ОСОБА_4 завезла в квартиру свої особисті речі, та стала проживати разом з сином ОСОБА_5 у той час як згоди на їх вселення та проживання ОСОБА_2 не давала.

В судовому засіданні першої інстанції позивач ОСОБА_3 та його представники позовні вимоги підтримали посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, проти задоволення зустрічного позову заперечували.

Позивачка за зустрічним позовом та її представник проти основного позову заперечували, доводи зустрічної позовної заяви підтримали. Вважає, що зв'язку з квартирою не втратила, оплачувала заборгованість по комунальним послугам.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 травня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. ОСОБА_2 визнано такою, що втратила право користування спірним житловим приміщенням, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову та відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з підстав, передбачених п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав встановленим, що відповідачка втратила право користування жилим приміщенням внаслідок її відсутності без поважних причин, понад строки встановлені ст. 71 ЖК України.

Проте погодитись з таким висновком не можна, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судовим розглядом встановлено, що особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1, відкрито на ім'я ОСОБА_7 - матері позивача, в квартирі зареєстровані ОСОБА_3 та його дружина - ОСОБА_2, квартира не приватизована (довідка з місця проживання, видана 28.11.2013 року КП «Жилкомсервіс» за №5375)

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 09.04.2009 року)

Ствердження позивача ОСОБА_3 в позовній заяві, що відповідачка ОСОБА_2 забрала свої речі та не проживає в спірній квартирі з січня 2011року, не відповідають фактичним обставинам справи.

Так з матеріалів справи вбачається, що 08.06.11 року ОСОБА_2 зі згоди свого чоловіка ОСОБА_3, зареєструвалася в зазначеній квартирі.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2014 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, наданого в судовому засіданні апеляційної інстанції представником ОСОБА_3, встановлено, що сторони разом не проживають починаючи з липня 2013 року.

За таких обставин встановлення факту не проживання ОСОБА_2 в спірній квартирі можуть стосуватись лише періоду починаючи з липня 2013 року.

З даним позовом ОСОБА_3 звернувся до суду 6 грудня 2013року, тобто до закінчення 6 місячного строку встановленого ст. 71 ЖК України.

В п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985р. з подальшими змінами, вказано, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування житловим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності суд може продовжити пропущений термін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається, на поважність причин її відсутності в спірній квартирі, що з липня 2013року вона не могла потрапити до квартири оскільки позивач ОСОБА_3 змінив замок в квартирі та необхідність її допомоги їх спільній донці по догляду за малолітніми онуками.

Матеріали справи містять інформацію, що ОСОБА_2 зверталась до органів міліції в 2013р. з приводу неможливості потрапити в квартиру в зв'язку з зміною замка.

Крім того в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснила, що її колишній чоловік в вересні 2014року вивіз її речі з спірної квартири та привіз до квартири їх доньки, на підтвердження даних обставин надала відповідь органів міліції куди вона зверталась за допомогою. Встановлені обставини не заперечував представник ОСОБА_3

За встановлених обставин судова колегія вважає, що позов ОСОБА_3, задоволенню не підлягає за його безпідставністю, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню в частині вимог щодо її вселення в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язання ОСОБА_3 передати їй ключ від вхідних дверей вказаної квартири.

Що стосується інших позовних вимог про виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5, судова колегія не знаходить правових підстав для їх задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_4, пояснила, що ні вона ні її син не мешкають в спірній, а лише бувають в ній у зв'язку з родинними відносинами з ОСОБА_3 Будь яких доказів проживання відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 в спірній квартирі та порушень у зв'язку з цим порядку вселення в квартиру, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У суді першої інстанції ОСОБА_2 сплатила судовий збір 243.6грн. та 121грн.80к. у суді апеляційної інстанції, оскільки позов задоволено частково сума судових витрат що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 складає 243.6грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 травня 2014 року, скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Підрозділ відділу у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Фрунзенського РВ ХМУ УМВС в Харківській області про визнання втратившою права користування жилим приміщенням відмовити.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Підрозділ відділу у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Фрунзенського РВ ХМУ УМВС в Харківській області про поновлення порушеного права користування жилим приміщенням та виселення задовольнити частково.

Поновити порушене право ОСОБА_2 на користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, вселивши її в зазначене житлове приміщення та зобов'язати ОСОБА_3 передати ОСОБА_2 ключ від вхідних дверей вказаної квартири.

В задоволенні зустрічного позову в іншій частині, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, на користь ОСОБА_2 243.6грн.судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: